Вперше бачу настільки вдало підібрану обкладинку, книжка теж така химерна, яскрава і місцями трохи психоделічна. Події відбуваються під час громадянської війни на Шрі-Ланці у 80-90х роках. Головного героя, військового фотографа Маалі Алмейди, вбивають і він опиняється в Чистилищі (яке підозріло нагадує наше відділення пенсійного фонду в час пік). У нього лишається всього 7 діб (або 7 місяців), щоб завершити свої справи на землі і піти на нове коло переродження. Або застрягнути в Міжсвітті і стати упирем, демоном або чимось з довгого переліку нечисті. Якби я не знала, що ця книжка фіналіст Букера, то сказала б, що вона написана для внутрішнього ринку. Бо треба незлецьки орієнтуватися в історії Шрі-Ланки, щоб не заплутатися в усіх сторонах цього багаторічного збройного конфлікту (і ви заплутаєтеся, попри те, що автор намагатиметься все розкласти по поличках). Тут багато трупів, крові і вбивств, але частково ця жорстокість блюриться навколишнім хаосом сюром і чорним сарказмом автора, який він вкладає у вуста персонажів. Самого Маалі важко назвати приємним персонажем, він морально сірий і з досить хитким внутрішнім компасом, який ніби і намагався знайти своє місце в житті, але постійно з'їжджав на манівці. І ось чоловік бродить Міжсвіттям, намагаючись закінчити справу свого життя чужими руками, та дізнатися хто його вбив, а ви бродите разом з ним, безповоротно грузнучи в цій мішанині міфічних істот, епізодичних персонажів та політичних референсів. Періодично, мене сильно втомлювала ця книжка і я її відкладала на кілька днів. Останню чверть дочитувала виключно, щоб дізнатися хто вбивця (отут ви здивуєтеся). Загалом на трієчку, щоб спробувати познайомитися з іншою культурою.

Ми обрали цю книгу для книжкового клубу. Ідея твору дійсно цікава, але в книзі, на мій погляд, надто багато квір-сцен, що трохи відволікає від основної сюжетної лінії.