Книга Село не люди 2. Добити свідка

Продовження неймовірно сильної історії, з якої почалася моя велика любов до Люко Дашвар. Глибинний зміст, сенси на кожній сторінці, які немає потреби розтлумачувати - все настільки прозоро та зрозуміло. Авторка розкриває світ дорослої Катерини, яку життя тріпає від самої юності, але в той же час винагороджує її прекрасним почуттям - любов‘ю. Адже вона заслуговує як ніхто на неї. Кругла сирота, яка натерпілася та намучилася, яка завжди намагалася всім допомогти та розрадити, постійно втрапляла в пастки. Але залишаючись людиною, вона змогла перемогти. Люко Дашвар цією історією і показує нам людяність, людяність, про яку вже всі давно забули. Доброту, милосердя, сердечність та жертовність. Завжди, читаючи книги цього автора, хочеться закричати, - СЕЛО - це ЛЮДИ!
Не там шукаємо, і не там втрачаємо! Будьмо людьми!

Пройшло чотирнадцять років й ми знову повертаємося до села Шанівка. Час лікує, згладжує шрами від колишніх образ, даючи можливість жити далі. Але не всім. Катерина знайшла в собі сили пробачити кривдникам та вони її забути не можуть. Не дає дівчина їм жити спокійно, як кістка посеред горла. Але ж чи в Катерині справа? Можливо власні гріхи поперед очі стоять й дихати заважають?

Книга про те, яку руйнівну силу мають плітки, ревнощі й заздрощі. Жага грошей, слави, влади. Як легко люди можуть розтовкти чуже життя, знищити без єдиного докору сумління. Поставивши на карту лише власне щастя й свої цілі. Але чи буде щастя тому, хто йде по кістках інших?

Безліч персонажів, у кожного своє бачення життя, свої смутки, своя правда. Одні вбачають щастя в грошах, заради яких ладні на все. Інші жити без людей не можуть й тому прагнуть оберігати їх, як найцінніший скарб. Ганебні вчинки на противагу шляхетним. Як завжди, в книгах Люко Дашвар добро стає у двобій зі злом, нагадуючи, що життя не постійне. Сьогодні ти королева, назавтра розчавили й не згадали всього блиску. Сьогодні ти на коні, а завтра вже наче багно під його копитами.

Від цієї книжки не можливо відірватися. Вона наче вибух, викликає бурю емоцій й тримає у своєму світі до останнього слова. Жахи нашого сьогодення, перенесені на історію життя Шанівки. Однозначно рекомендую прочитати кожному.

Фінал мене дуже вразив. Не очікувала такого від цього автора. А погано це чи ні, вирішувати вам. Читайте й дізнаєтесь.

Чотирнадцять років тому тринадцятирічна Катерина повертається у рідну Шанівку.
Та від села нічого не лишилося - усе згоріло вщент...
Загинули майже всі...
А хто врятувався - перебралися у сусідню Килимівку...
Тут і Люда, колишня краща подружка, а нині - юристка, дружина сина впливового районного судді...
І тітка Тамара, мати Сергія, та її молодший син Тарас, колишній АТОвець...
Іван Залусківський все землі хоче більше отримати та хвилюється, аби Катерина його секрет не відкрила...
Бо вона ж - свідок!
А свідок має говорити.
Або замовкнути назавжди...
Що через чотирнадцять років сталося із Шанівкою, як перетнуться долі уже знайомих нам персонажів та які герої ще з'являться на їхньому шляху - усе на сторінках захоплюючої книги "Село не люди. Добити свідка".
А я вкотре дивуюся неймовірному таланту письменниці! Адже так закрутити сюжет, скласти такі карколомні події може лише Люко Дашвар!
І, як завжди у своїх романах, торкається гострих соціальних проблем.
Тут - це особливості децентралізації, занепад українського села, боротьба за землю, торгівля людьми, булінг і навіть одностатеве кохання!
Не оминула авторка і пандемію. Але, дякувати богу, місце у неї тут другорядне.

Довгоочікуване продовження нашумілого роману Люко Дашвар «Село не люди. Добити свідка» на жаль, розчарувало мене… Якщо в своєму першому романі популярна українська авторка піднімає болючі питання бідного і обмеженого життя в українському селі початку двохтисячних, вимальовуючи чорним найболючіші проблеми і безпросвітне життя простих селян, то цей новий роман неначе втратив свої сенси – і обернувся на описання нападок на головну героїню Катерину, часто дуже нереалістичний опис намагань знищити сільську «відьму», її дивне кохання, збіги і дивна поява в романі нових головних героїв… Так і хочеться сказати, як Станіславський: «Нє вєрю!»)) Герої книги щось крутять, мутять, плетуть інтриги. В підсумку, я осилила десь третину книги, і далі читати не бачу ніякого сенсу, бо нове дітище Люко Дашвар більше нагадує затягнутий серіал, який має дуже мало спільного з реальністю.

Це 2 частина книги "Село не люди", йдеться про Катерину, яка має дар передбачення, і із за якого постійно страждає від нього, життя знову підкидає їй випробування - в селі знаходять труп чоловіка. Катерина знає що відбулось, але їй потрібно дізнатись правду, і тут починаються пригоди, знову з'являється її минуле, яке їй намагається зашкодити у пошуку правди, на це йде час життя стає нестерпним у селі, багато хто підозрює саме Катерину, і тут їй вже немає як відступити від початого...Книга захоплює, перша частина роз'яснює - хто є хто і як складалось життя раніше Катерини, чому все так погано і чому саме так її життя склалось ...

Я прочитала всі книги Дашвар. Кожна-шедевр.Хочеться перечитувати знову і знову.
Село не люди 2. Добити свідка - черговий шедевр, але,як на мій погляд, у книзі забагато подій, що нагадують бойовик. Сільська магія, бажання кращого життя спонукають героїв до багатьох неоднозначних вчинків. Особливо вразила мене Людмила та її сестра Стаська. Катерина відійшла на другий план...Динамічний сюжет, всі події пов*язані з Землею, грошима, конкуренцією .Люди лише маленькі мурахи під натиском подій та людей при владі. Є над чим замислитись, посміятись та більше поплакати.З нетерпінням буду чекати на новий роман Люко Дашвар.

Мені дуже сподобалася книга! Купила, щоб закрити 1000 з єПідтримки, але поки що це найкраща книга з прочитаних! Залишила по собі приємний теплий спомин.
Я прочитала всі книги Люко Дашвар. І кожну новинку очікувала з нетерпінням. Думала, що не дуже пам'ятаю "Село не люди", тому може бути не дуже цікаво в данному випадку! Але навпаки. Авторка все нагадує в тексті, можна навіть читати як окрему книгу. Як завжди- гостро, динамічно, всеохоплююче! Читається легко і швидко. Люблю всі її книги, окрім Ініціації, чомусь. Але нова книга "Добити свідка" це супер. Дуже надихає усвідомлення того, що авторка і книга українські! Мені частіше імпонують світові бестселлери!
Рекомендую. Сама книга гарна і неважка.))

Продовження «Село не люди» було дуже жаданою подією, оскільки колись, прочитавши першу частину, я відходила довго.
І, ох, цей прекрасний момент, коли не можеш відірватись від читання, обіцяєш собі, що ну ще одна сторіночка і все, точно лягаю спати, але однією сторінкою не обходиться і ти жадібно читаєш весь розділ.

Добити свідка - історія про кохання, втрату, надію та розчарування.
Насичена важкістю, співпереживанням та гостротою подій.

Від книги отримала суцільне задоволення, оскільки останні дві книги Люко Дашвар не сподобатись взагалі.