Майже двадцять років Оксана була нікому не потрібною. Тавро "розумово неповноцінної" тяжіло над дівчиною змалку. Маму ж більше цікавила пляшка, ніж рідні діти. Тільки сусід Олександр був добрим до неї. Від нього Оксана дізналася про ніжність, чуйність і любов. Але недовгою була її казка. Місцева преса зарясніла заголовками: "Невинна дівчина стала жертвою старого збоченця". Громадськість ладна лінчувати сусіда Оксани.

Та й досвідчений адвокат Скрипник спершу сумнівається в невинуватості свого підзахисного. Натомість хтось старанно роздмухує полум’я ненависті...