Дівчина у потягу
Паперова книга | Код товару 688843
Yakaboo 4.5/5
Автор
Пола Гоукінз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Дівчина у потягу

   Рейчел щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, вона щодня бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Рейчел подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж її власне. Але одного разу в цьому безтурботному раю, яким вона уявляє їхню оселю, жінку спіткає дещо приголомшливе. У поліції Рейчел не повірять…

Характеристики
Автор
Пола Гоукінз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    «Намагатися розібратися у стосунках чужої сім'ї - справа невдячна» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Дівчина в потягу» - «смачний» тривожний трилер, в якому буквально нікому не можна довіряти! Книжку, що нашуміла в інтернеті та щоденній реальності, прочитати хотів вже давно. Хоча й було багато відверто негативних відгуків. Та в кінці кінців, історія дуже сподобалась.

    Алкоголічка, брехуха та шахрайка, кому б з них Ви довірилися? Саме ці образи стають ключовими в книжці, три жінки: Рейчел, Анна і Меган. Рейчел. Вона ж дівчина в поїзді, яка відреклася від свого власного життя, та стала уявляти життя інших. Її самотність, здається, збільшує уяву, що врешті стає ядром змови. Вона створює собі ідеальну пару - «Джесс і Джейсон», що живуть за вікном поїзда, який зупиняється кожен день біля їхнього будинку. Рейчел мріє, створює багаті картини їхнього життя щоразу, проїжджаючи повз. Та одного ранку вона бачить те, що повністю руйнує картинку в її голові. Геть сп’яніла жінка бачить дівчину в обіймах іншого, однак не наважується вийти з потягу й сказати все, що вона про це думає. Відкладає до наступного ранку. Однак, іншого дня Меган загадково зникає, а Рейчел боїться, що вона має до цього якесь відношення, оскільки через свій вчорашній «стан» не пам’ятає анічогісінько. Ось тут і починається найбільш цікаве...

    Те, що дивує мене найбільше в книзі, так це відсутність темного комічного тону, який був дуже поширений в інших історіях цього жанру. Така особливість робить роман більш реалістичним, темним та зловісним. Незважаючи на те, що головні героїні- жінки, «Дівчина в потягу» написана зовсім не в стилі жіночого роману. Тут піднімаються жорсткі та неприємні теми - жіночого алкоголізму, насильства в сім'ї, безпліддя і т.д. Героїні - не гламурні красуні, а звичайні жінки - нещасні, ранимі, невпевнені в собі, вони вчиняють дурні помилки та сповна розплачуються за скоєне. Твір наділений глибоким смислом, суть якого не може не зачепити серце кожного. Якщо Ви читали книжки Гілліан Флінн, і Вам вони сподобалися, тоді ця історія не стане винятком. Особисто я плескав у долоні від задоволення. І останнє. Порада щодо того, як вести себе в процесі прочитання роману (не подумайте, що це спойлер): підозрюйте того героя, який, на Вашу думку, здається в романі найменш небезпечним. Або ще краще - підозрюйте всіх)))
  •  
    Главное о книге. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Девушка в поезде» - название этого сочинения наводит на мысль, сразу представляешь лицо сидящей девушки в вагоне, и складываешь картину по описанию книги, но – картина слегка меняется после прочтения самого сочинения Полы Хокинс, лично у меня было так.
    К обычной девушки в поезде (моего образа) во время чтения добавились следующие черты: алкоголичка, слабохарактерная, врунья, и женщина, которая просто хочет полноценную семью. Потом, я узнал причину, по которой главная героиня стала алкоголичкой, несчастная любовь вперемешку с желанием быть матерью. Рейчел (главная героиня) – после множественных попыток стать матерью начинает пить, наверное – на этом моменте мне стало жаль ее. Ее бросает муж, и она окончательно становится зависимой от алкоголя. Вскоре, Рейчел становиться подозреваемой в исчезновении девушки Меган, даже сама Рейчел в какое то мгновение начинает подозревать себя, из за того, что в тот момент она была пьяна и ничего не помнит о ночи исчезновения Меган, она делает сумасшедшие вещи до момента, когда воспоминания возвращаются. В тот момент все пазлы в голове Рейчел становятся на свое место. И развязка романа становится поистине неожиданной, и вправду хорошей.
    Смесь детектива с психологическим триллером, в самом деле фантастическая, роман вышел сочным и интересным. После прочтения остается приятное чувство того, что все сюжетные линии успешно закончены.
Купити - Дівчина у потягу
Дівчина у потягу
110 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Пола Гоукінз
Пола Гоукінз

Знаменита британська письменниця Пола Хокінс отримала популярність в 2015 році, опублікувавши свій зоряний роман, який моментально став світовим бестселером. У перші три місяці після публікації купити книгу Поли Хокінс побажало до півтора мільйонів чоловік. Роман понад 20 тижнів залишався хітом продажів в Англії і понад 13 тижнів - в США. Творчість Поли Хокінс зацікавила читачів тоді, коли письмен...

Детальніше

Рецензії Дівчина у потягу

4.5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    «Намагатися розібратися у стосунках чужої сім'ї - справа невдячна» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Дівчина в потягу» - «смачний» тривожний трилер, в якому буквально нікому не можна довіряти! Книжку, що нашуміла в інтернеті та щоденній реальності, прочитати хотів вже давно. Хоча й було багато відверто негативних відгуків. Та в кінці кінців, історія дуже сподобалась.

    Алкоголічка, брехуха та шахрайка, кому б з них Ви довірилися? Саме ці образи стають ключовими в книжці, три жінки: Рейчел, Анна і Меган. Рейчел. Вона ж дівчина в поїзді, яка відреклася від свого власного життя, та стала уявляти життя інших. Її самотність, здається, збільшує уяву, що врешті стає ядром змови. Вона створює собі ідеальну пару - «Джесс і Джейсон», що живуть за вікном поїзда, який зупиняється кожен день біля їхнього будинку. Рейчел мріє, створює багаті картини їхнього життя щоразу, проїжджаючи повз. Та одного ранку вона бачить те, що повністю руйнує картинку в її голові. Геть сп’яніла жінка бачить дівчину в обіймах іншого, однак не наважується вийти з потягу й сказати все, що вона про це думає. Відкладає до наступного ранку. Однак, іншого дня Меган загадково зникає, а Рейчел боїться, що вона має до цього якесь відношення, оскільки через свій вчорашній «стан» не пам’ятає анічогісінько. Ось тут і починається найбільш цікаве...

    Те, що дивує мене найбільше в книзі, так це відсутність темного комічного тону, який був дуже поширений в інших історіях цього жанру. Така особливість робить роман більш реалістичним, темним та зловісним. Незважаючи на те, що головні героїні- жінки, «Дівчина в потягу» написана зовсім не в стилі жіночого роману. Тут піднімаються жорсткі та неприємні теми - жіночого алкоголізму, насильства в сім'ї, безпліддя і т.д. Героїні - не гламурні красуні, а звичайні жінки - нещасні, ранимі, невпевнені в собі, вони вчиняють дурні помилки та сповна розплачуються за скоєне. Твір наділений глибоким смислом, суть якого не може не зачепити серце кожного. Якщо Ви читали книжки Гілліан Флінн, і Вам вони сподобалися, тоді ця історія не стане винятком. Особисто я плескав у долоні від задоволення. І останнє. Порада щодо того, як вести себе в процесі прочитання роману (не подумайте, що це спойлер): підозрюйте того героя, який, на Вашу думку, здається в романі найменш небезпечним. Або ще краще - підозрюйте всіх)))
  •  
    Главное о книге. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Девушка в поезде» - название этого сочинения наводит на мысль, сразу представляешь лицо сидящей девушки в вагоне, и складываешь картину по описанию книги, но – картина слегка меняется после прочтения самого сочинения Полы Хокинс, лично у меня было так.
    К обычной девушки в поезде (моего образа) во время чтения добавились следующие черты: алкоголичка, слабохарактерная, врунья, и женщина, которая просто хочет полноценную семью. Потом, я узнал причину, по которой главная героиня стала алкоголичкой, несчастная любовь вперемешку с желанием быть матерью. Рейчел (главная героиня) – после множественных попыток стать матерью начинает пить, наверное – на этом моменте мне стало жаль ее. Ее бросает муж, и она окончательно становится зависимой от алкоголя. Вскоре, Рейчел становиться подозреваемой в исчезновении девушки Меган, даже сама Рейчел в какое то мгновение начинает подозревать себя, из за того, что в тот момент она была пьяна и ничего не помнит о ночи исчезновения Меган, она делает сумасшедшие вещи до момента, когда воспоминания возвращаются. В тот момент все пазлы в голове Рейчел становятся на свое место. И развязка романа становится поистине неожиданной, и вправду хорошей.
    Смесь детектива с психологическим триллером, в самом деле фантастическая, роман вышел сочным и интересным. После прочтения остается приятное чувство того, что все сюжетные линии успешно закончены.
  •  
    Хочу поставити -5 зірок рейтингу. 75% пользователей считают этот отзыв полезным
    Є багато поганих книжок, які можуть тебе чомусь навчити. Я кілька разів зловлювала себе на думці, що книга, що дуже мені не сподобалась, насправді примусила мене задуматися над багатьма речами. Але не в цьому випадку. Ні. Ні. Ні.

    Бачу багацько "рецензій" тут, що явно були скопійовані з інших джерел і просто перекладені на українську. Це я до того, що цей... "шидевор" дуже переоцінений неспокушеними читачами. Все написане тут є моєю власною думкою, яка не має цілі будь-кого образити.

    По-перше, неймовірно бісить розповідь від першої особи. Ні, це класно, коли ти маєш змогу погрузитися в думки та емоції іншої людини, спостерігати за нею не з боку, а зсередини. Ну, але ж не тоді, коли персонажів 2, 3, 4! Дуже дратує та збиває взагалі.

    По-друге, головна героїня постійно пиячить. Ба навіть хочеться сказати "бухає", бо цьому присвячено стільки сторінок, що здається ніби ти сам алкоголік.

    По-третє, особисто я не розумію, чому головна протагоністка (фемінитивам — так?) повинна бути тупою жертвою. От справді, чим взагалі думають сучасні письменниці? Ніхто не каже, що всі повинні зображати жінок найсильнішими, найкрутішими тощо. Реально, хай буде жертва, але чому така дурна?

    Яке там вже, четверте? Є два чи три моменти, на яких було зроблено акцент, але потім про це вже ніколи не згадували. Серйозно? Навіщо таке робити?

    Далі. Вбивця. Хто вбивця можна здогадатися десь на половині книги. І це такий абсурд. Мотивацію не пояснено, персонажа не розкрито, цілі не зрозумілі. Це просто жах. З таким самим успіхом можна було зробити вбивцею якогось безхатченка.

    Яка мета написання цієї книги? Розповісти про домашнє насильство? Але ж персонажі-жінки слабкі та невдалі, вони були жертвами до самого кінця. Показати, які чоловіки погані? Бо в книзі жоден з тих чоловіків, що часто з"являлись на сторінках, не був адекватним.

    Категорично не рекомендую витрачати свій безцінний час на ЦЕ.
  •  
    Правда шокує 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Довго проходила повз цей детектив, але все ж таки вирішила придбати та прочитати. І зовсім не пошкодувала! Такого класного детективу я давно не читала.
    Перш за все, це стиль. Дуже цікава манера оповіді - від трьох різних жінок. Дата за датою, ми занурюємось у павутину алкогольної залежності Рейчел, брехні Анни та шахрайста Меган. Як вони пов'язані? Як виявляється, дуже щільно.
    Рейчел щоранку їде на роботу повз одні й ті самі приміські будиночки. Щоранку вона спостерігає за ідеальною, на її думку парою. Вона навіть дає їм вигадані імена. І колись вона була однією з них, з щасливих мешканок передмістя. А чи так вони щасливі, як здається на перший погляд?
    Одного ранку, вона бачить дещо таке, що її шокує і ламає всі її уявлення про ідеальне подружжя. І це виявляється лише початком жахливої та заплутаної історії, в котру вона виявляється безпосередньо втягнута.
    Можливо, експерти та любителі детективів одразу розкусили, хто злочинець. Але не я :) Для мене до самого завершення було загадкою, хто ж скоїв злочин. Сказати, що я була здивована особою вбивці - не сказати нічого! Також порадувало завершення книги, тому що читаючи я щиро перейнялася долею головної героїні і відчайдушно бажала їй кращої вдачі.
    Читайте, і все дізнаєтесь! Рекомендую!
  •  
    Девушка в поезде 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Очень захватывающий триллер. Хотя на протяжении всей книги присутствует депрессивное настроение.
    Три разные женщины. Рэйчел-алкоголичка, Анна-мошенница и исчезнувшая Мэган. Что их объединяет? И как связан Том, бывший муж главной героини с этой историей?
    Рэйчел. Каждое утро во время поездки на электричке она смотрит на супружескую пару, которую называет Джесс и Джейсон. Однажды в очередное утро Рэйчел видит как "Джесс" целуется с каким-то мужчиной. После в новостях сообщают, что Меган Хипвелл, она же "Джесс", пропала.
    В книге флешбэком описывается непростое прошлое Меган. Имея некие психологические проблемы ее муж Скотт посоветовал ей посетить психоаналитика. Его имя - Камаль Абдик. По протяжению некоторого времени у него и Мэган возник тайный роман.
    После пропажи Меган в историю добавляются иные персонажи, упомянутые ранее.
    Также раскрыта некая тяжелая линия прошлой жизни Рэйчел и ее бывшего мужа, где все тоже очень не гладко.
    Книга буквально затягивает в водоворот жизни героев. Рекомендую к прочтению.
  •  
    Ця заплутана історія має неочікуваний фінал, який тримає Вас у напрузі до кінця. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Дуже популярне чтиво, яке стало світовим бестселером. І я теж вирішила дізнатися, а що ж там таке. Насамперед у мене величезні претензії до КСД. Як можна подати до друку текст з такою кількістю опечаток, русизмів та й просто слів, які перекладач транслітерував з російською? Ну як?

    Добре, далі про книгу. Історія нам розповідає, що може трапитися з людиною, в якої руйнується життя, частинка за частинкою. Головна героїня викликала у мене швидше відразу і роздратування. Майстерний опис переносить нас у це передмістя. Ти відчуваєш запах алкоголю і перегару, який супроводжує сумнозвісну Рейчел. Все це покроплено відчаєм і безвихіддю. Її довкола оточують лицемірні люди. Героїня докотиться ось-ось до дна. Вона щодня сідає у потяг, виймає термочашку, щоб випити свої "ліки під градусом". Вона майстерно приховує свою залежність, дехто досі не здогадується, що її вже давно звільнили, а гроші на життя вона отримує від матері. Колись вона була щасливою дружиною, хотіла завести дитину, та не склалося. Тепер вона стежить за новою дружиною свого чоловіка, щоб, мабуть, самобичуватися. І тут сталася жахлива трагедія. Гине дівчина, за будинком котрої вона часто спостерігала з потягу. Рейчел переконана, що бачила вбивцю. Для неї розслідування стає власним порятунком. Вона чіпляється за докази та відчайдушно намагається знайти винуватця. Доказати, що вона ще здатна бути корисною для суспільства. Та світ виявляється не таким, як вона вважала.
    Ця заплутана історія має неочікуваний фінал, який тримає Вас у напрузі до кінця.
  •  
    Якщо людина бреше іншим, вона брехатиме і тобі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Навмисне довго відкладала прочитання книжки до слушної нагоди. Не люблю читати книжки або дивитись фільми, коли всі навколо їх обговорюють. Думаю, що це дуже інтимний процес й треба зосередитись лише на власних відчуттях, аби чиїсь коментарі та відгуки не вплинули на власні враження.

    Отже, перегорнула останню сторінку й можу з упевненістю сказати - я в захваті! Майстерно прописані герої, непередбачуваний сюжет, розповідь ведеться одразу від імені декількох героїнь, що допомагає подивитись на ситуацію під різними кутами зору. Дуже добре описана проблема алкоголізму, починаєш розуміти людину, яка втрапила у цю прірву, її мотиви та відчуття. І, навіть, якщо не підтримуєш, то хоча б розумієш, що нею керує в цей момент.

    У романі дуже багато триггерних моментів - стосунки між чоловіком та жінкою, насильство в сім’ї, втрата дитини, алкоголізм. Упевнена, що більшість читачів знайде щось своє, що зачепить за живе. І (мої улюблені моменти) - найголовніше в книзі ще раз підтверджується істина - неважливо, як довго ти знаєш людину, одного дня може виявитися, що ти не знаєш її зовсім. Будьте пильними до тих, хто поруч.

    "Дівчина у потягу" перевершила мої очікування та на декілька вечорів занурила в особливий світ і... викликала бажання проїхатись на потязі) Проте, нзважаючи на всі очевидні плюси, як на мене, книжку, все ж, можна було б скоротити сторінок на 50, деякі описи читаються доволі довго, проте сюжет не відпускає і час прочитання пролітає непомітно:)

    Загалом рекомендую, аби Ви могли сформулювати власне враження!)

  •  
    Невероятно глубокий и проникновенный роман! 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга заинтересовывает и держит в напряжении до самого конца. Сюжет построен так, что до самого конца не можешь с уверенностью сказать кто же убийца. Сначала автор наводит на мысль, что убийца сама Рэйчел и ты начинаешь сопоставлять все факты, подозреваешь её. Потом появляется другая теория и ты с ней соглашаешься, начинаешь подозревать психолога, затем мужа пропавшей девушки. Под подозрение попадают все, но не настоящий убийца.
    Концовка шокирует и даёт много пищи для размышлений. Буквально переосмысливаешь все прочитанное под другим углом зрения.
    Очень интересно сделан стиль повествования в книге, он идёт от имени 3х разных женщин. Что даёт представление о событиях с разных сторон. Это новаторский и весьма крестный к данной истории подход, что делает её неповторимой.
    Есть в книге и моральная составляющая, довольно интересная. Нельзя вмешиваться без спроса в чужую жизнь и о пользе паранойи в расследованиях.
    Прочла книгу за 2дня, уж очень хотелось узнать правду! Невероятно глубокий и проникновенный роман! Надеюсь Пола Хоукинз на этом не остановиться!
  •  
    Высшая степень интереса
    "Девушка в поезде" держит в напряжении от начала и до конца. Ты дрожишь, сгорая от нетерпения, но глава обрывается на самом интересном месте!

    Догадки главной героини, Рейчел - это блуждание в густом тумане, из которого выхода нету. По крайней мере, я ощущала это так. Она алкоголичка, полная женщина, уже не юная и не такая привлекательная, как раньше. Но вызывает сочувствие. Она самая обычная женщина, каких много.

    Мэган, она же Джесс, - та ещё обманщица. Она вертится в колесе, всё более запутываясь в своей лжи, обманывая Скотта и давая себе обещание всё прекратить.

    Анна. Особый случай. В начале книги она даётся нам как безликая любовница. Чуть позже становится известно, что она гордится своим статусом любовницы. (Вот на этом моменте я и начала её ненавидеть по-настоящему). Но вот в конце она становится таким себе спасательным кругом для Рейчел. Неожиданно как для самой Рейчел, так и для читателя.

    Единственный минус - это нехронологический порядок. Дело в том, что повествование ведётся то от имени Анны, то - Рейчел, то - Мэган. И когда заканчивается глава, в которой Рейчел узнаёт новые подробности, я спешу прочесть продолжение из уст Мэган... Но её повествование ведётся о более ранних временах. И получается так, что лишь к концу книги наступает развязка.

    Держит в напряжении. Рекомендую!
  •  
    Прекрасная в своей жанре
    Не припомню еще одной книги, о которой бы слышала и читала столько нелестных комментариев, как о романе Полы Хокинс «Девушка в поезде». Одни говорят, что читать ее невозможно, другие называют книгу литературным мусором, кто-то находит сюжет плоским и простым как фанера. Но привычка складывать обо всем личное мнение заставила меня сначала купить, а потом и взяться за чтение этого произведения. Уже сейчас, после того, как последняя страница «Девушки в поезде» перевернута, скажу, что мне было интересно, причем интересно от начала и до конца. Вряд ли этот роман войдет в анналы литературы, но в своем жанре эта книга показалась мне просто замечательной. Поэтому мне непонятно, почему о гораздо более плохих книгах часто встречаются восхищенные комментарии, а «Девушка в поезде» подпала под такую критику.

    Возможно всему виной то, что читателю неприятно находится в теле человека (а повествование в книге идет именно от ее лица) с зависимостью и смотреть на мир ее глазами, а главная героиня этой книги – алкоголичка. Она пьет по-черному и, что хуже всего, настолько слаба, что не пытается избавиться от своей зависимости. Но лично меня этот персонаж если и раздражал, то только потому, что он практически никогда не держит слово и находит этому наивные оправдания. В общем и целом книга – прекрасный образ увлекательной беллетристики, который поможет интересно провести время.
  •  
    Книга
    Интересный сюжет, много мыслей и суждений главной героини, хорошо развита линия прошлой жизни жертвы.

    Главная героиня Рэйчел явно не пример для подражания, не блещет качествами которые должна иметь истинная женщина. Но с другой стороны, с чего ей такой быть?
    Ведь разрушенный брак явно не способствует счастливому процветанию и воплощению в жизнь давних амбиций. Ей казалось, что все проблемы можно утопить в алкоголе, но на самом деле это только раскрепощало ее мысли и еще глубже затягивало в проблемы.

    Второстепенная героиня - Жертва - оказалась тоже совсем не ангелом. Имея мужа и пару романов на стороне она умудрялась производить впечатление довольно таки счастливой семьи. Когда автор несколько углубляется в ее мрачное прошлое, создается некая видимость ситуации с ее стороны и можно оправдать некоторые ее действия, хотя оправдания явно не сделают ее идеалом и прилежной женой. Впрочем еще одно неправильное решение, связь с женатым мужчиной и привело ее к смерти.

    Минус книги в том, что нет загадки казалось бы в самом главном вопросе, кто является убийцей, можно понять довольно быстро.

    Всех героинь связывает один мужчина, он станет для кого-то погибелью, а для кого-то уроком. Чтобы начать новую жизнь, Рэйчел придется пойти на преступление и расстаться с прошлыми мечтами.
  •  
    Девушка в поезде
    Так случилось, что сначала я посмотрела Девушку в поезде, а потом добралась до книги. Порядок не совсем правильный, но именно кинолента убедила меня, что надо прочитать и первоисточник. Хочется отдельно сказать, что обложка у издания Книжного клуба вышла самой стильной на мой взгляд. Она стала последним аргументом купить Девушку в поезде. А теперь к самой истории, пересказывать сюжет я не буду, это сделали до меня, да и многие так или иначе представляют о чем пойдет речь. Сосредоточусь на собственных ощущениях. Книга нереально затягивает и сложно объяснить, с чем связан этот феномен.

    Первые сто страниц представляют собой довольно вялый рассказ о жизни Рэйчел (ибо такая у нее и жизнь: вялая, депрессивная), детективная линия начинает активно развиваться только после двухсотой странице. Плюс повествование идет только от первого лица, плюс множество неизвестных мужчин, обозначенных как "он"... И при этом, хочется читать дальше. Гладкий стиль, естественность, простая и проникновенная подача сделали чтение очень интересным.
  •  
    Детектив на четверку
    Несколько лет назад детективный триллер американской начинающей писательницы по имени Пола Хоукинс «Девушка в поезде» прогремел настолько мощно, что шанса пройти мимо этой книги у меня практически не было. Издание появилось в моей домашней библиотеке еще тогда, в 2015 году, но причитала я книгу только недавно, три года спустя. После прочтения я так и не смогла понять, откуда такой хайп по заурядной, в общем-то книге. Здесь, скорее всего, необходимо отдать должное талантливым маркетологам, которые смогли так раскрутить это произведение.

    Дело в том, что я не увидела в «Девушке в поезде» ни сильного детектива (кто убийца, я догадалось уже на трети книги), ни тем более триллера. Однако в чем этому произведению точно не откажешь, так это в том, что читается оно легко, благодаря простому языку, которым оно было написано. Только за то, что оно скрасило мне пару дней, ставлю ему четверку. Ну и конечно, это не самый худший представитель данных жанров. А читать данную книгу или нет – решайте сами.
  •  
    Книга, яку варто прочитати
    Певний час "Дівчина у потягу" Поли Гоукінз стояла у мене на книжковій полиці непрочитаною. Однак, розкривши книгу, я практично весь свій вільний час протягом двох днів присвятила її читанню. Розпочинаючись доволі неквапно, роман від сторінки до сторінки набирає обертів, щоб вразити читача стрімким непередбачуваним фіналом. Трилер має достатньо складну побудову: в ньому переплітаються події умовного сьогодення і того, що трапилось з героями десь за півроку до описуваних подій, а розповідають про складні взаємовідносини між героями роману три жінки - головна героїня Рейчел, яка після розлучення з чоловіком страждає від депресії та алкоголізму, Анна - колишня коханка, а тепер нова дружина колишнього чоловіка Рейчел Тома та Меган, красива незнайомка, яку Рейчел кожного дня бачить в будиночку біля залізничного полотна під час своїх поїздок до Лондона. Саме ця незнайомка, поряд з якою розчарована в житті і спустошена внутрішньо жінка бачить такого ж красивого і турботливого чоловіка, здається Рейчел уособленням щасливого заміжжя. Однак, в один з днів вражена Рейчел помічає поряд з незнайомкою зовсім іншого чоловіка, а наступного дня дізнається, що та, за чиїм життям вона кожного дня спостерігала з вікна потягу, таємниче зникла. А якщо додати, що у вечір зникнення незнайомки Рейчел зійшла з потягу саме на цій зупинці і вранці прийшла до тями вдома закривавлена і побита, нічого не пам'ятаючи про подіїї минулої ночі, героїні доведеться самотужки спробувати розплутати клубок подій, які призвели до зникнення, а потім виявиться і до жорстокого убивства Меган. Роман екранізовано і варто порекомендувати читачам переглянути фільм після прочитання книги. У іншому випадку добру половину фільму доведеться розгадувати загадки, хто з жінок на екрані і які взаємовідносини між ними, поки всі частини головоломки не стануть на свої місця.
  •  
    Детектив, що показує старі істини
    Я взяла цей детектив, не здогадуючись навіть, що він мене так захопить. Мене купило те, що він визнаний бестселером. От і собі схотілось щось такого мати. Раніше детективами не надто захоплювалась і стало просто цікаво, які ж вони – сучасні детективи! І я не пожаліла!

    Насправді, головна героїня для мене здалась якоюсь образливою – алкоголічка, яка постійно обманювала, не сильно й до себе поважливо ставилась. Це й призвело до негативних подій, які вона мала у житті, тут нічого парадоксального. Проте, навіть у ній було щось прекрасне. Вона була уважною до деталей, милувалась тим, що ми упускаємо в повсякденному житті. Але багато чого перекривали її вчинки, часом взагалі недолугі, зокрема, що стосувались її колишнього чоловіка. Вона не вміла відпускати минулого. Втім, ота її, здавалось б, негативна риса, дозволила їй врятувати життя, навіть два житті.

    Було ще дві героїні, кожна зі своїм минулим і прекрасним, і жахливим. Але на них не так явно акцентується увага. Детектив вчить бути всім обережними; пиятика ніколи не доведе до чогось путнього, можна завжди опинитись не в тому місці і не в той час і мати величезні проблеми. Але наполегливість головної героїні – це щось. Вона спромоглась дійти до істини, послухала свою інтуїцію і змогла дійти кінця, заодно відкривши очі своєму ворогу. Фінал абсолютно неочікуваний, про вбивцю здогадаєтесь не одразу.

    Цей детектив показує нам старі істини, які ми найбільше знаємо із казок. А саме: добро завжди перемагає зло; краще зло менше, аніж більше; щоб подолати труднощі, інколи твій ворог, стає найкращим другом.
    Вважаю, що цей детектив варто прочитати. Можна зрозуміти деякі психотипи людей, побачити взаємовиручку людей у скрутні або навіть небезпечні для їх здоров’я і життя моменти. Те, що було в детективі, в принципі, доволі реальне і в житті подібне зустріти можна. Це детектив, що не лише розкаже історію життя 3 родин, а й допоможе зрозуміти і усвідомити деякі аксіоми нашого з вами життя.
  •  
    Захопливо
    Цей психологічний трилер вивів мене на певний час зі стану рівноваги. Депресивно-асоціальна книга, так я б мабуть коротко описала цей роман. Нічого доброго та людяного у ньому ви не знайдете. Навіть фільм не передав усіх тонкощів характерів, притаманних головним героям.
    Самотня жінка, алкоголічка та неврівноважена, щодня їздить на роботу потягом і проїжджає будинки, за життям жителів яких спостерігає. Вона вигадує історії про їхнє життя, уявляє, хто чим займається і тому подібне. Особливо її зацікавила одна пара, ідилія сімейного життя яких неабияк приваблювала її... Далі описувати сюжет сенсу не бачу. Цю книгу необхідно читати. Її динамічний сюжет не залишить байдужими і ви чудово відчуєте всю атмосферу подій.
    Я вже трохи давненько читала цю книгу і фільм подивилася, але при особливо поганому настрої мимоволі звертаєшся спогадами до неї. Спочатку, звісно, трохи все виглядатиме заплутаним та згодом ви розберетеся із цими поверненнями у минуле головної героїні та вже не зможете відірватися.
  •  
    Дівчина у потягу
    "Саме це я усвідомила з сеансів психотерапії : порожнечі у твоєму житті залишаються назавжди. Людина повинна рости навколо них, на кшталт коренів дерев навкруги бетону, прилаштовуватися крізь ці отвори."©«Дівчина у потягу» - Пола Гоукінз.

    Думаю сюжет книги усім відомий і я не здивую вас, якщо скажу, що головна героїня Рейчел - алкоголічка з довготривалим стажем чи то з заздрощами, чи то просто якось по-дитячому спостерігає за життям невідомих їй людей з вагона потяга. Але одного разу стається дещо дивне… Рейчел береться, на перший погляд, за розслідування історії, яка взагалі її не стосується, але це тільки здається…

    Я читала цю книгу, коли вона викликала величезний ажіотаж у читачів. Її усі чекали. "Дівчина у потягу" дійшла і до мене, але не викликала в мене приємні емоції. Жіночі персонажі стерви-істерички, які постійно всім недовольні. Чоловічі персонажі - підступні слизняки. Аж не знаю хто мене дратував більше. Як детектив книга теж не особлива. Бувало і краще. Мені здається, що навколо цієї книженції дурно розвели стільки бесід. Але є в ній щось таке, що виділяє її від інших.
  •  
    Дуже цікавий, непередбачуваний детектив, від якого неможливо відірватися
    Ця книга – справжня головоломка, трилер, напружений сюжет, драматизм і неочікувана розв’язка в якому поєднуються з тонким психологізмом.

    Головна героїня Рейчел Ватсон не може не подобатися читачеві – попри її проблеми з алкоголем і нестабільною психікою. Вона розумна та добра, чутлива та сором’язлива, має багату фантазію. Рейчел вже два роки як розлучена зі своїм чоловіком Томом, але досі кохає його. Її страждання тим сильніші, що вона пережила його зраду та день за днем бачить щасливе подружнє життя колишнього чоловіка з його коханкою та їх дитиною. Без пляшки вина або джина з тоніком Рейчел невзмозі провести жодного дня. Пияцтво стало невід’ємною частиною її натури, хоча дівчині дуже соромно за весь той бруд у її житті. Житті, в якому лише пустка, в якому немає нікого, хто її любить і кому вона потрібна... Страшно так жити, але ще страшніше стало, коли вона з вікна потяга побачила щось таке, від чого все життя Рейчел пішло шкереберть...

    Вважаю, що цілком заслужено „Дівчина у потягу” настільки популярна у багатьох країнах світу. Настільки захоплюючої, гостросюжетної, напруженої, драматичної книги я вже давно не читала. Підозрюєш кожного, очікуєш удару будь-де та від будь-кого, а атмосфера жахіття ще довго не відпускає...
  •  
    Хтось спостерігає за тобою
    От до останнього я сумнівалася чи варто брати цю книгу, адже відгуки на неї були дуже різні: починаючи від захоплення і закінчуючи розчаруванням.
    Наскільки я знаю, це обкладинка із фільму, в основу якого лягла ця книга. Вона мене й остаточно переконала в тому, що брати потрібно.
    Сюжет обертається навколо трьох жінок: Рейчел, Меган і Анни. Розповідь почергово ведеться від кожної з них, але головною героїнею є все ж таки Рейчел. Вона щодня сідає на потяг о 8.04 і прямує, а куди й сама не знає. З тих пір як її чоловік покинув її заради коханки, Рейчел остаточно втрачає контроль над собою: її виганяють з роботи, вона все частіше випиває, і це доходить до того, що напиваючись, жінка вже не пам'ятає, що робила. Одного разу з вікна потяга вона бачить на веранді будиночка, за яким спостерігає ось уже майже рік, дещо неймовірне, а наступного дня зникає мешканка цього будиночка. І найгірше те,що Рейчел не пам'ятає, що робила минулої ночі...
    Сама книга непогана, проте захоплення у мене не викликала. Десь із середини книги я почала здогадуватися, хто ж справжній злочинець, тому дочитувала тільки тому, аби підтвердити власні здогадки. А щодо головних героїв, то ніхто не став одним із улюблених, деякі, навпаки, дратували, особливо Меган і Рейчел. Я б назвала цей детектив на любителя, тому нехай кожен зробить про цю книгу власний висновок.
  •  
    Неплохая книга, но на один раз
    Книгу Полы Хоукинс "Девушка в поезде" часто называют детективной историей, однако лично для меня это больше психологичная драма с элементами триллера и детектива. Здесь рассказывается о молодой женщине Рейчел, которая после развода с мужем "опустилась": начала пить, потеряла работу, перестала заботиться о себе. Чтобы не сидеть целыми днями в съемной комнате, она ездит на электричке в Лондон, а во время стоянке на одной из станций наблюдает за молодой парой, которая живет по соседству с домом, где раньше жила с мужем Рйчел. В один из дней она замечает нечто подозрительное, а на следующий день она узнает, что девушка из того дома пропала. Самое страшное, что ночью перед пропажей Рейчел была в очередном запое, поэтому не помнит, где была и что делала. Женщина подозревает, что может быть каким-то образом причастна к пропаже девушки...

    "Девушка в поезде" читается легко и быстро, держит в напряжении почти до самого конца, однако второй раз я вряд ли возьмусь ее читать, ведь главная интрига мне уже известна. А так, книга неплохая.
  •  
    Не варто втручатися в життя іншої сім'ї, адже це може зашкодити тобі...
    Це одна з тих книг, яку я давно хотіла прочитати. І ось, приступивши до читання, зрозуміла, що книга досить таки непогана.
    Рейчел кожного дня їздить потягом до Лондона. І кожного разу потяг зупиняється перед будинком і Рейчел із вікна спостерігає за сім'єю і цьому будинку, придумує їм імена і уявляє, яка в них ідеальна сім'я. Та одного разу, знову проїжджаю повз цей будинок,, вона бачить його мешканку Меган, яка цілується не зі своїм чоловіком. Вже на наступний день Рейчел дізнається, що Меган зникла. Тоді головна героїня вирішує дізнатися, що ж насправді відбулося, думає, що може допомогти, але вона навіть не може уявити, що сама може потрапити в неприємності.
    Ось бувають такі книги, коли начебто ти розумієш, що це не шедевр, але відчуваєш, що книги саме для тебе.Таке в мене і сталося із цією книгою. Історія не відпускала мене до кінця, я читала книгу, не відриваючись. Мені імпонувала в цій книзі все: атмосфера, неідеальні герої, сюжет, проста і легка мова автора,фінал.
    Можу сказати, що ця книга на любителя. Я не вважаю цю книгу супер детективом, але думаю прочитати можна. Я ніколи не намагаюся в детективах відгадати вбивцю, а тут під кінець почала здогадуватися, і все ж не прогадала.

    Єдине, що мене дратувало, так це Рейчел, а саме своїм пияцтвом. Рейчел - ходяча проблем, яка ще й створює проблеми іншим.
  •  
    Коли не маєш власного щастя – придумай його іншим. Та чи можуть бути правдою твої вигадки?
    Рейчел на дні – її кинув чоловік, у неї нема дітей, вона втратила роботу через пияцтво та ще й бреше подрузі, разом з якою винаймає житло, про те, що досі працює, а для цього їй доводиться кожен день їздити «на роботу» потягом. І кожного дня вона відчуває біль, проїжджаючи біля свого дому, який вони купили разом з колишнім чоловіком, і який привів туди нову дружину. Інколи, у Рейчел зривало дах і вона йшла до колишнього чоловіка і псувала п’яними балачками їх ідилію. Але незабаром Рейчел помічає в майже сусідньому будинкові гарну пару. Вони так добре виглядали разом, що Рейчел почала проектувати на них свої мрії про щастя та родинний затишок. Вона стала одержима цим подружжям, вигадала їм імена, характери, звички… Та одного разу побачила, як та ідеальна жінка зраджує своєму ідеальному чоловікові. І через який час вона зникає, про це пишуть газети. Рейчел дізнається її справжнє ім’я – Меган, і не може змиритися з тим, що вигадані нею ідеальні образи розсипалися на порох, тому береться винюхувати, що ж сталося насправді. Ще й виявляється, що сама вона була поблизу, коли Меган зникла, п’яна як чіп і повернулася додому в крові.
    Оповідь ведеться від імені Рейчел, Меган та Анни – нової дружини колишнього чоловіка Рейчел. Автор намагався закрутити все так, щоб читач не здогадався, хто за всім стоїть. Нагнітав атмосферу там, де цього не треба було робити, щоб заплутати. Мені ця історія сподобалася, хоча героїні – відштовхуючі персонажі, і не люблю коли оповідачів більше одного. Та як би там не було, від книги було важко відірватися.
  •  
    «Дівчина у потягу» - напружений психологічний трилер
    Не так давно у світовому книжковому середовищі вибухнув новий роман – напружений психологічний трилер «Дівчина у потягу». Його автором являться Пола Гоукінз – американська письменниця, яка приготувала своїм читачам справжню подорож, наповнену жахіттям. Головною героїнею роману виступає Рейчел. Жінка має неабиякі проблеми з алкоголем, які розпочалися після розлучення з чоловіком. Усе життя Рейчел зводиться до того, що кожного ранку вона сідає в один і той самий потяг. Із вікна вагона для неї відкривається безліч картин, але її улюблена – пара, яка снідає у себе на терасі. Рейчел подумки назвала жінку Джесс, а чоловіка – Джейсон. Головна героїня ставала щоденним свідком їхнього щасливого життя і почала їм заздрити. Так продовжувалось певний час, аж поки не зникає Джесс. Рейчел починають мучити докори сумління і вона вирішує звернутися за допомогою до поліції. Але стражі порядку вагаються вірити у ті слова, з якими прийшла до них головна героїня. Із цих пір починається її власне розслідування, яке потягне за собою безліч наслідків.
  •  
    «Дівчина у потягу» - напружений психологічний трилер
    Не так давно у світовому книжковому середовищі вибухнув новий роман – напружений психологічний трилер «Дівчина у потягу». Його автором являться Пола Гоукінз – американська письменниця, яка приготувала своїм читачам справжню подорож, наповнену жахіттям. Головною героїнею роману виступає Рейчел. Жінка має неабиякі проблеми з алкоголем, які розпочалися після розлучення з чоловіком. Усе життя Рейчел зводиться до того, що кожного ранку вона сідає в один і той самий потяг. Із вікна вагона для неї відкривається безліч картин, але її улюблена – пара, яка снідає у себе на терасі. Рейчел подумки назвала жінку Джесс, а чоловіка – Джейсон. Головна героїня ставала щоденним свідком їхнього щасливого життя і почала їм заздрити. Так продовжувалось певний час, аж поки не зникає Джесс. Рейчел починають мучити докори сумління і вона вирішує звернутися за допомогою до поліції. Але стражі порядку вагаються вірити у ті слова, з якими прийшла до них головна героїня. Із цих пір починається її власне розслідування, яке потягне за собою безліч наслідків.
  •  
    Книга для тих, хто вперше бере до рук детектив
    Вирішила прочитати цю книгу, бо здавалося, що не читав її лише лінивий. Як людина, яка читала досить багато романів детективного жанру, скажу, що цей відверто програє у всьому: в описі характерів героїв, глибині мотивів, в поворотах сюжету, в неважливих, на перший погляд, деталях. Натомість знуджує від постійного опису алкогольної залежності головної героїні. Неправдоподібно і якось неумісно. У цілому, назва більш вдала та інтригуючу, ніж сама історія.

    Вважаю, що книга підійде тим, хто лише збирається познайомитися з жанрами трилер і детектив.
    Адже напруженість сюжету є, бажання дізнатися, що буде далі, теж. Книга хороша, щоб читати в транспорті, людних місцях, бо не вимагає повної тиші та концентрації уваги. Сюжет місцями стрімко розгортається, тому читати книгу легко та швидко. Також книга буде хорошим подарунком для тих, хто читає до 5 книг на рік, тому не має особливо з чим порівняти. Особисто в моєму оточенні такі люди в захваті від історії.

    У романі авторка торкається важливих суспільних тем: жіночий алкоголізм, безпліддя, домашнє насилля, трагедія від втрати власної дитини. Проте вони немов побіжно згадані, а сюжетні лінії, пов'язані з ними, недорозвинені, як на мій погляд.
    Згадаю, що читала другий роман Поли Гоукінз "Глибоко під водою". Він сподобався більше.
  •  
    Книжка, яка не залишить байдужим нікого
    Дівчина у потягу це трилер, який буде тримати читача у напруженні від самого початку до кінця. Гарантую, що фінал роману Вас вразить.
    Щодня дівчина сідає у потяг і їде у одному й тому самому напрямку, роздивляючись через вікно та вигадуючи історії про тих, кого вона бачить щодня.
    Дівчина у потягу - це більше, ніж просто кримінал. Роман піднімає багато важливих питань: не все у реальності є таким, як може комусь здаватися зі сторони, кожна родина має свої секрети, і зовнішнє благополуччя не означає внутрішньої злагоди.
    Головна героїня роману має безліч проблем, чи вдасться їй впоратися з ними? Чи справді Рейчел -головна героїня- причетна до того жахливого злочину, який нещодавно було вчинено в її містечку?
    Під час читання я зневажала Рейчел, але в кінці роману мені стало її шкода. Ще один важливий висновок, який тісно пов'язаний з попереднім, - не потрібно судити про людину тільки з її вигляду чи звичок.
    Роман викликає багато емоцій і змушує задуматися над багатьма речами. Популярність роману є виправданою. Рекомендую для тих, хто любить книжки із глибоким змістом, після прочитання яких є над чим подумати, а не просто відкладаєш на книжкову поличку.
  •  
    Майстерний психологічний трилер
    Популярність цього трилера просто вражає. Після публікації книга одразу ж очолила рейтинг бестселерів The New York Times, та ще й досі користується великою популярністю у багатьох країнах світу, крім того, її ще й досить вдало екранізували. Багато сучасних трилерів порівнюють саме з цією книгою як з взірцем психологічної напруги, саспенсу.

    Авторка трилера британка Пола Гоукінз буквально прокинулася знаменитою після виходу в світ саме цієї книги, хоча це був не перший її опублікований твір.

    В чому ж секрет такого шаленого успіху "Дівчини в потягу"? Як на мене, то саме в психологічній напрузі. Це яскравий зразок психологічного трилера, де хоч і відсутні моторошні і криваві подробиці, проте майстерно створена автором гнітюча атмосфера тримає читача в напрузі до останньої сторінки.

    Головна героїня твору Рейчел щодня їздить потягом до Лондона і через вікно спостерігає за парою, яка спершу здається їй ідеальною. Та от раптом вона помічає мешканку будинку з іншим чоловіком, а наступного дня вона зникає. І Рейчел починає розслідування, під час якого буде викрито чимало таємниць і таємне нарешті стане явним

    Щиро рекомендую книжку всім любителям трилерів та загадок, адже з такою резонансною книгою просто не можна не познайомитися.
  •  
    Бестселлер = прочитано
    Бестселлер - это всегда нечто мерзкое и притягательное. Мерзкое, потому что слишком много кардинально противоположных мнений перекрикивают друг друга, и так же, как в этой книге, не знаешь кому следует верить в подобном случае.
    Возможность попасть, даже случайно под чужое влияние во время чтения, побуждает меня читать нашумевшие книги самым последним. Не читать их совсем, я все равно не могу, так как по природе я человек любопытный. Поэтому однажды все бестселлеры меня соблазняют, что оправдано, ведь сегодня - бестселлер, а завтра, уже мировая классика жанра.
    Я не ставлю этой книге высшую оценку, по причине простоты жанра триллера и некоторым замечаниям к тому, как написана книга. Все таки, я бы с большим удовольствием прочел эту же историю написанную немого иначе. Поймите меня правильно, в сюжете было много накала и напряжения, но все таки не достаточно.
    По моему мнению, эта книга получила такую огромную популярность, преимущественно из политических, а не художественных критериев. Моя оценка могла бы быть ниже, но стоит отдать должное Поле Хоукинз, за ее попытку выйти за рамки типичного триллера и поднять жанр на более высокий литературный уровень.
  •  
    Непогано
    Років п’ять тому детективний трилер «Дівчина в потягу», письменницький дебют Поли Хокінз, наробив стільки галасу у різних країнах, що не читав і не обговорював його, здається, тільки найлінивіший (або той, хто зовсім не цікавиться цим жанром). Книгу хвалили і ганили, її розбирали на складові і критикували. Не можу сказати, що це було класичне «багато галасу з нічого», але десь дуже близько до цього. Ні, книга досить непогана, тримає цікавість читача до останньої сторінки (принаймні особисто зі мною так і було), але успіх книги (маю на увазі те, що вона стала бестселером, і те, що про неї так багато говорили) – це переважно відмінна робота маркетологів.

    В центрі сюжету детективу молода розлучена жінка Рейчел, яка щодня їздить на поїзді до Лондона. Її сусідка по квартирі думає, що Рейчел їздить на роботу, але дівчина вже давно ніде не працює, адже вже кілька років головним в її житті є алкоголь. На одній із зупинок потяга вона щодня спостерігає за одним будинком і закоханою парою в ньому, але якось Рейчел помічає, що дівчина з того будинку зникає…
  •  
    Книга з неочікуваним фіналом.
    Прекрасні відгуки, голлівудська екранізація і бестселер - три причини, які спонукали мене купити книгу Поли Гоукінз «Дівчина у потягу». Скажу відразу - як на мене - книга на любителя. Особисто мене трохи коробив переклад - якийсь він кострубатий, хоч і без яскравих перлів, чим часто зараз грішать перекладачі. Сама історія досить інтригуюча. Молода дівчина Рейчел щодня їздить на роботу потягом. З вікна вона бачить ідеальний будинок в красиву молоду пару, за якими вона спостерігає і придумує їм імені та історію. Одного дня Рейчел бачить дівчину в обіймах іншого. Головна героїня ніяк не може зрозуміти своє ставлення до цього - картинка життя пари видавалась їй ідеальною. А коли наступного дня вона бачить з вікна потяга, що дівчина зникла, їй стає страшно. Вона роздумує над тим, щоб розказати комусь, що вона бачила. Але хто буде їй вірити? Окрім того, в неї самої в житті все далеко не бездоганно. Враховуючи її проблеми з алкоголем, багато подій вона не пам’ятає. Описів алкоголізму також як на мене забагато і занадто реалістично, вже просто втомлює про це читати. Явний плюс - неочікуваний фінал, головний негативний герой - точно не той, на кого подумаєш. Загалом прочитати можна, однак особисто мене не зачепило. Інших книг автора читати не захотілось.
  •  
    Захопливий трилер про зникнення людини
    РЕЙЧЕЛ – Том – Еві – Анна – Меган – Камаль – Скотт

    Про розвиток подій ми дізнаємося зі сторінок щоденника головної героїні твору – Рейчел. Покинута чоловіком (Томом, який одружився із екскоханкою Анною, спільна дитина – Еві), розбита вщент дівчина вдає ніби життя продовжується. Попри те, що її звільнили багато місяців тому, вона кожного дня їздить до Лондона (наче на роботу), аби подруга Кеті, у якої вона тимчасово проживає, нічого не запідозрила.

    Правду кажучи, Рейчел у захваті від потягів, вона обожнює їздити ними та спостерігати за світом із вікна. Особливо їй подобається це робити у Вітні (не те, щоб подобається, її стан можна назвати як obsessed), наглядати за будинками номер 15 та 23. Один – це її втрачене життя, інший – ідеальна модель стосунків. Та спостерігаючи за останнім, одного разу трапляється щось таке, що змінює не лише уявлення Рейчел про існуючі ідеали, але й життя усього містечка.

    Навіть звична рутина Рейчел кардинально змінюється, оскільки вона прагне дізнатися, що саме сталося. Вона занепокоєна, оскільки у день зникнення Меган, дівчина зійшла з потяга і блукала вуличками міста, а коли повернулася додому, то нічого не пам’ятала, а її тіло було в синцях та крові. Стан оп’яніння додає загадковості описаному, а останні сторінки книги настільки насичені, що важко покинути читання. Тому закрити книгу вдається лише прочитавши останню сторінку та розгадавши таємницю, побачену у вікні потяга.
  •  
    Щоденник алкоголічки
    Мене збиває з пантелику шалена популярність деяких книг. Наприклад, абсолютно не розуміла хайпу довкола "Дівчини у потягу" Поли Гоукінз. Подивилася екранізацію. Прочитала книгу. Все рівно не розумію. Зате упевнено можу стверджувати, що "Дівчина у потягу" - це найнудніший трилер з усіх, які мені доводилося читати.
    Головна героїня Рейчел - жінка, що пустилася берега. Вона втратила роботу, зловживає алкоголем, живе у подруги, ангельське терпіння якої вже ось-ось закінчиться. Єдина розвага для Рейчел, крім алкоголю звісно, - щоденні поїздки приміською електричкою в центр і розглядання будинків, в одному з яких вона донедавна жила з чоловіком.
    Щодня з вікна потяга Рейчел спостерігає за парою, стосунки якої здаються їй ідеальними. Коли ж одного разу вона помічає жінку в обіймах іншого чоловіка, а потім дізнається про її зникнення, героїня просто не може стояти осторонь. Вона починає втручатися в слідство, намагається втертися в довіру до чоловіка зниклої та навіть намагається кинути пити.
    Загалом історія розгорталася якось неоковирно. Більшість "несподіваних поворотів" виявились абсолютно передбачуваними. Головна героїня неймовірно дратувала. Хотілося схопити її за плечі, добряче струснути й сказати: "Та зроби зі своїм життям вже нарешті хоч щось!". Особу вбивці, до речі, розгадала майже відразу. Бо в таких історіях винний завжди той, хто на самому початку здається найбільш адекватним персонажем.
  •  
    Девушка в поезде
    Почему вдруг стало модным писать книги про героев-антигероев? Очередной прочитанные мной триллер, и снова в конце хочется болеть за убийцу, чтоб он уже наконец-то совершил своё чёрное дело и прекратил мучения и главной героини, и читателя.
    Рейчел - явно не та девушка, которая вам понравится. Немолодая безработная алкоголичка, собственноручно разрушившая отношения с мужем (уже бывшим), семьёй и большинством друзей. А теперь просто продолжает разрушать свою жизнь, когда вдруг становится свидетелем преступления. Конечно ей никто не верит, она не выглядит заслуживающим доверия человеком. Половину книги она страдает и тоскует, пьёт, грустит и снова пьёт. А когда терпение читателя уже готово лопнуть, наконец начинает что-то происходить.
    Мне кажется, по отношению к этой книге триллер - это громко сказано. Она не держит в напряжении, сначала просто скучно, с потом резко развязка. Да, она неожиданная и непредсказуемая, и даже очень интересная. Но учитывая, что для этого нужно преодолеть страницы пьяной меланхолии, в целом книга оставила негативное впечатление.
  •  
    Девушка в поезде
    «Девушка в поезде» – это триллер, заставляющий тревожно дожидаться дальнейшего развития событий. Пожалуй, самое лучшее в нем – это то, что никому нельзя доверять, включая трех женщин-рассказчиков, которые разделяют повествование этой книги между собой.
    Кому бы вы выбрали доверять: алкоголику, лжецу или обманщику?

    Именно эти три персоны и являются центральными персонажами книги: Рэйчел, Анна и Меган.
    Вы когда-нибудь сидели в поезде, смотрели на людей вокруг вас или в окно и выдумывали истории о них? Возможно, вы даже зашли так далеко, что придумали имена для этих людей и придумывали сценарий их жизни.

    Рэйчел – та самая девушка в поезде, которая отвлекается от собственной жизни, представляя жизнь других. В частности, жизни «Джесс и Джейсон», как она называет парочку, живущую в доме, напротив которого ее поезд делает остановку каждое утро. Но однажды утром Рэйчел замечает нечто, полностью разрушающее образ «Джесс и Джейсон», который существует в ее голове. Теперь ее втягивает в их реальную жизнь. И Рэйчел не сможет обрести покой, пока не разберется в тайнах, окутавших эту парочку.

    Эта книга полна секретов. У каждого есть они. Я имею ввиду те маленькие загадки, которые существуют за пределами того, что мы привыкли видеть на поверхности. Что происходит за закрытыми дверями? На сколько вы можете знать человека в действительности? Какие ужасы существуют в темном уголке нашей памяти?

    Читать эту книгу было увлекательно, захватывающе и временами немного даже жутковато.
  •  
    Дівчина у потягу
    Рейчел щодня сідає у той самий потяг. Щодня проїжджає повз той будинок, де живе ідеальна пара. Бачить їх усього мить, але точно знає, що вони ідеальне подружжя. Але одного разу її уявлення розбиваються вщент.

    Меган і Скотт - ось ті, за ким слідкує Рейчел. І вони далеко не такі щасливі, як може здатися випадковому свідку. Те що речі в побачила того ранку з вікна потяга назавжди змінить її життя. Meган зникла. А що , як тільки Рейчел знає, де вона може бути? Сама ж Рейчел упевнена: вона якось причетна до злочину ,от тільки нічого не пам'ятає.

    Жінка спробує допомогти слідству, почати власне розслідування. Вона й не помітить, як чуже горе відволіче її від занепаду власного життя - після болісного розлучення вона топить відчай в алкоголі.

    То які секрети приховує ідеальне подружжя? Як причетна до злочину Рейчел? Чи можна ще врятувати Меган? І найголовніше, як переплелися історії цих двох жінок?

    Книжка свого часу наробила ажіотажу. Я ж ставилася до неї дещо скептично, але визнаю, дарма. Напружена, драматична історія, яка неочікувано захопить вас і змусить гарячково гортати сторінки, щоб дізнатися, що ж таки сталося з Меґан.

    Це скоріше трилер ніж детектив. Розслідування як таке, тут не описано, але почуття, переживання - цього вдосталь. Авторці вдалося говорити устами різних жінок - згорьованої Рейчел, таємничої Меґан, схвильованої Анни.

    Я не вгадала, хто ж був злочинцем, хоча мала деякі теорії. Авторці вдалося зберегти інтригу і неабияк здивувати вкінці. Загалом, вийшла цікава історія, яка недарма є такою популярною, адже вона напружена, майстерно написана , інтригуюче. Раджу любителям психологічних трилерів та детективів.
  •  
    Неплохо
    Книга знакома, наверное, всем книголюбам, ведь, как говорится, любая реклама - хорошая реклама. И как по мне, это действительно так, ведь чем больше людей смогут прочитать книгу, тем больше мнений о ней смогут составить. Тем не менее, на них не всегда стоит рассчитывать, ведь у каждого есть свой взгляд на вещи и то, что центральному персонажу этой книги кажется слишком мерзким или отвратительным, то другим персонажам кажется вполне нормальным действием, которое является ежедневной рутиной для них. И из-за именно таких стыков разной морали, разной нормальности и прочего и происходят большие конфликты в жизни каждого человека или даже между группами людей. Автор смогла наглядно показать это, тем не менее, ей не стоило переводить эту историю в детективное русло, как по мне. Мое субъективное мнение, как любителя запутанных и странных, но реалистичных детективов - на троечку. На первое место я его, конечно, не поставлю, но у других людей есть и гораздо больше ляпов или тупости в первых книгах, да и во втором или третьем десятке.
  •  
    Дівчина у потягу 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Если вы видели хотя бы трейлер к экранизированному фильму «Девушка в поезде», то вы приблизительно представляете о чем пойдет речь в книге.

    Каждый день Рейчел Уотсон едет на поезде из Лондонского пригорода в в большой город. Каждый день она видит одно и то же: счастливую семью, которой главная героиня дала имена (Джесс и Джейсон). Но однажды, как обычно бывает, кое-что пошло не по привычному сценарию.

    Некоторые писали на эту книгу довольно отрицательные рецензии — мол, ничего особенного, та же «Исчезнувшая», только качеством хуже. Я не большой фанат триллеров и детективов (поэтому об «Исчезнувшей» ничего не могу сказать, сравнивать просто не с чем), но даже меня книга затянула, хоть я и не поклонник жанра, а это что-то да значит))

    До самого конца Пола Хокинс интригу для меня не дотянула, хотя очень старалась. Мне всё стало ясно уже к середине сюжета, но по части запутывания следов автор хорошо себя показал (а это вроде как основной навык в написании детективов). Перечитывая сначала я обратила внимания на многие детали-подсказки, которым не придала значения раньше и это заставило несколько раз хлопать себя по лбу с мыслью «А, точно, вот оно!»

    Отлично прописана главная героиня. Её ни разу нельзя назвать привлекательной — стандартная внешность ухудшенная алкоголизмом и депрессией. Её жизнь и поведение довольно спорны, но оттого Рэйчел и получилась живой и правдоподобной, в неё веришь с первых страниц. Где-то сочувствуешь, а где-то порицаешь... как настоящего человека, в общем.

    Определенно пойду на фильм — интересно посмотреть, как режиссер и сценарист адаптировали «Девушки в поезде» для больших экранов. Мне кажется, фильм должен быть более напряженным из-за света-звука.

    Могу посоветовать Полу Хокинс всем, кто любит неплохие детективы или триллеры. Этот украинский перевод, кстати, читается очень легко — даже не ожидала! КСД умеет удивлять))
  •  
    Психологическая драма 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Вообще я сначала люблю читать книги, а потом уже идти в кино и сравнивать свои впечатления с видением режиссёра. В этот раз получилось по другому- подруга пригласила в кино на фильм "Девушка в поезде" раньше, чем я успела её прочитать. Честно говоря- думала, что после фильма я уже не захочу читать книгу- зачем, ведь убийца уже известен и главная интрига раскрыта. Ан нет, фильм и актёры настолько понравились, а сюжет заставил задуматься, что решила приобрести книгу, чтобы больше узнать о мыслях и переживаниях героев. И книга не разочаровала! Автор искусно держит в напряжении до самого конца ( и это при том, что я уже знала, кто убийца!), атмосфера нагнетания создана мастерски, ты переживаешь за главную героиню Рейчел и хочешь, чтобы она справилась со всеми своими проблемами.
    С точки зрения детектива это конечно не Агата Кристи, наверное, можно разгадать, кто убийца и с середины романа, но мне тут больше понравилась не детективная, а именно психологическая составляющая. Всегда интересно наблюдать за жизнью семей изнутри ( а тут по сути нам показаны три семьи), за тем, как человек пытается бороться с собой ( в данном случае, с проблемой алкоголизма) и как окружающие реагируют на его попытки ( помогают или - наоборот- делают, всё, чтобы он пошёл на дно). В общем, это книга о преодолении, о любви и жестокости, а ещё о поездах :) Любите ли вы поезда, как люблю их я? Ведь нет ничего увлекательнее, чем сидя в поезде, смотреть в окно на проплывающие мимо дома и пейзажи! И вдруг вы увидите нечто такое же интересное, как главная героиня ?! Так что читайте и наслаждайтесь!
  •  
    Книга хороша, але на любітіля. 33% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Дівчина в потягу» - детективний трилер, таємнича історія в якій поєднані долі трьох жінок: Рейчел, Анни і Меган, у яких є безліч скелетів у шафі. Ця історія, з неочікуваними поворотами сюжету і божевільними витівками головної героїні, спонука задуматися, а чи справді люди, що нас оточують, ті за кого себе видають.

    Рейчел – головна героїня, вона ж дівчина в поїзді, втратила роботу, пустила своє власне життя на самоплив і завила собі нове хобі - спостерігати за життям молодої пари Меган і Скота, навіть насолоджуватися цим. Кожного дня вона просто сідала в потяг і їхала до тієї очікуваної зупинки, де вона бачила цю солоденьку парочку, нафантазовувала собі там щось на п’яну голову, і поверталася додому. Але раптом щось пішло не так: Меган зникає, копи засуджують невинних, головна героїня стає супердетективом і суне свій ніс в чуже життя, розслідує злочин, знаходить убивцю, в гру вступає Анна, яка взагалі не до кінця розкритий персонаж, а Меган виявляється шльондрою і не тою, за кого себе видає.

    І все це сталося із-за одного мужика, з яким вони всі троє мали стосунки.
 
Характеристики Дівчина у потягу
Автор
Пола Гоукінз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
11000
ISBN
978-617-12-1533-7
Вага
285 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Дівчина у потягу