"Нуар по-українськи" - непогана детективна драма, але не можу сказати, що мене вона якось вразила чи захопила. Мова автора гарна, сюжет передбачити не вдавалося, любовна лінія досить цікава, але якось все це разом до купи мені зібрати не вдалося. Можливо, характери героїв недостатньо розкриті - їм не співпереживалось. Якось так. І ніби цікаво - тому і читаєш далі, а якоїсь хитрості, щоб склеїти все разом в чудову історію, не вистачило. Спочатку здавалося, що головним героєм тут буде невловимий гангстер на прізвисько Матіос. Однак ні, історія розповідається більше про поліцейського, який колись намагався злочинця спіймати. Цього разу слідчий займається розшуком зниклої жінки. І все вказує на те, що до цього причетний її коханець. Не в його користь виступає і те, що в нього виявили амнезію. Досить дивний вибір імені, до речі - Оксана, Вадим, Олег і тут - Іскандер. Зате досить непогано вимальована любовна лінія - Іскандер і Оксана, в обох свої сім'ї, але ж кохання не вміє вибирати вдалий час.