Місто Боуган
Паперова книга | Код товару 924146
Yakaboo 5/5
Автор
Кевін Баррі
Видавництво
Астролябія
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2011
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Місто Боуган

2053 рік, постапокаліптична Західна Ірландія. Логан Гартнетт, харизматичний лідер банди Стиляг, править містом Боуган уже не перший десяток років — і збирається правити ще бодай стільки ж. Але постають певні проблеми: його давній суперник повертається до міста після довгого вигнання, у злиденних панельках на півночі починає вимахувати кулаками банда-конкурент, та й власні підлеглі снують інтриги. Чи вдасться йому втримати владу або хоч голову на плечах? І чи є майбутнє в залюбленого у втрачене минуле міста Боуган, поділеного між кількома кланами?

Характеристики
Автор
Кевін Баррі
Видавництво
Астролябія
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2011
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Постапокалипсис по-ирландски
    В этой книге сошлось все: моя давняя любовь к Ирландии, один из самых читаемых мною жанров литературы фантастика и извечный мотив, который правил миром прошлого, правит миром настоящим и к сожалению, будет править миром будущим — это война за территорию.
    События в романе происходят примерно через сорок лет от нашего времени. Город Боуган, что на западном побережье Ирландии, некогда был процветающим и богатым, теперь же превратился в жуткое болото, от которого смердит разрухой и нищетой. Конечно же, как и в любом другом городе, там есть богатые районы. Но эта история не про них, она о тех местах, где кипит настоящая жизнь, или вернее сказать борьба за выживание. Это место, где обитают пороки всех сортов и видов. Это трущобы в чьих закоулках опасно ходить. Это территория, которой на протяжении многих лет управляет Логан Гартнетт и он не собирается ее никому уступать. Но вместе с океанским ветром приходит новость, что старый враг вернулся. Уже только это заставляет Логана нервничать, но вместе с этим он замечает, что его окружение плетет заговоры, а вторая половина вообще хочет, чтобы он начал другую жизнь.
    Это история просто великолепна и она очень кинематографичная. Как описало ее одно из изданий, это смесь кельтского мифа, карибских мотивов, фаду, графического романа и всего наследия ирландской литературы. В итоге у автора получилось написать нечто новое в жанре постапокалиптического романа. Книга читается быстро, легко и заставляет с увлечением наблюдать за развитием происходящих событий.
  •  
    Книга настроїв
    Анотація натякає, що на тебе чекатиме купа бандитської різанини на рештках постапокаліптичного світу; що весь конфлікт зведено до війни банд; що розв’язкою буде відповідь на питання, хто переміг і отримав владу над містом Боуган. Анотація вводить в оману. Втім, чи купили б ви книгу, якби вам сказали, що це історія не про дії, а про настрої? Що головне не що відбувається – а що відчувають герої і свідки. Навіть не так: які події розгортаються, поки герої і свідки щось відчувають.

    Часом здається, що сюжет витікає з настроїв, а не настрої з сюжету. Хоча оповідь не провисає, майже немає порожньої експозиції, щоб читач наздогнав оповідь. Вам розкажуть, що відчував мафіозі, коли наблизилася війна банд – і так ви зрозумієте, що наблизилась війна банд. Вам розкажуть, як пройшов ранок інформатора, коли розпочалася війна банд – і так ви зрозумієте, що розпочалася війна банд. Ви гадатимете, що перемога якоїсь з банд буде кульмінацією – але насправді вона нічого не значитиме, тому що у місті Боуган головне не події, а настрої. А настрої не зазнають змін через те, що один клан вирізав інший. Це меланхолія, це ностальгія за «втраченим часом» – це нуар. Усі персонажі наче різні, але їх настрої вкрай схожі – тому що вони всі мешканці одного міста. І в решті решт починає здаватися, що головним героєм цього твору є сам Боуган: це він відчуває меланхолію, він відчуває ностальгію, а герої є лише його обличчями для вияву цих відчуттів.

    Вияв відчуттів… Це дійсно той випадок, коли твір відчуваєш. Коли читаєш – і сам потроху занурюєшся до нуарного стану пізньої осені (чи то так співпало, що я читала книгу в листопаді, втім, співпало ідеально). Емоції передаються, а не називаються. Демонструються, а не констатуються. Проживаються, а не лишаються мертвими хаотично розкиданими текстом термінами.

    І перебуваючи в цьому нуарному настрої ти вже не зважаєш, що від постапокаліпсису в цій книзі лише незвичний одяг деяких героїв, відсутність вогнепальної зброї та двигуна внутрішнього згорання. Та й не розказано, що то за апокаліпсис такий був. Описана історія наче як могла статися і в 1930-х, і в 1960-х, і взагалі будь-коли. Тому що головне – це настрої. А вони в місті Боуган вічні.

    Гадаю, я ніколи б не відчула таке шалене захоплення, якби не шедевральна робота перекладачки. Вона адаптувала для українського читача все: топографічні назви, прізвиська, жаргони, акценти, приказки, лайку. Текст «живий», він відчувається на рівні емоцій, він втікає до свідомості і тягне за собою той всюдисущій нуарний настрій. Часом я думала, що, візьми читати твір в оригіналі, то третину не зрозуміла б взагалі.

    А так гортаєш книгу, сторінку за сторінкою, і визнаєш: це не роман, це естетичний екстаз.

Купити - Місто Боуган
Місто Боуган
174 грн
Є в наявності
 

Рецензії Місто Боуган

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Постапокалипсис по-ирландски
    В этой книге сошлось все: моя давняя любовь к Ирландии, один из самых читаемых мною жанров литературы фантастика и извечный мотив, который правил миром прошлого, правит миром настоящим и к сожалению, будет править миром будущим — это война за территорию.
    События в романе происходят примерно через сорок лет от нашего времени. Город Боуган, что на западном побережье Ирландии, некогда был процветающим и богатым, теперь же превратился в жуткое болото, от которого смердит разрухой и нищетой. Конечно же, как и в любом другом городе, там есть богатые районы. Но эта история не про них, она о тех местах, где кипит настоящая жизнь, или вернее сказать борьба за выживание. Это место, где обитают пороки всех сортов и видов. Это трущобы в чьих закоулках опасно ходить. Это территория, которой на протяжении многих лет управляет Логан Гартнетт и он не собирается ее никому уступать. Но вместе с океанским ветром приходит новость, что старый враг вернулся. Уже только это заставляет Логана нервничать, но вместе с этим он замечает, что его окружение плетет заговоры, а вторая половина вообще хочет, чтобы он начал другую жизнь.
    Это история просто великолепна и она очень кинематографичная. Как описало ее одно из изданий, это смесь кельтского мифа, карибских мотивов, фаду, графического романа и всего наследия ирландской литературы. В итоге у автора получилось написать нечто новое в жанре постапокалиптического романа. Книга читается быстро, легко и заставляет с увлечением наблюдать за развитием происходящих событий.
  •  
    Книга настроїв
    Анотація натякає, що на тебе чекатиме купа бандитської різанини на рештках постапокаліптичного світу; що весь конфлікт зведено до війни банд; що розв’язкою буде відповідь на питання, хто переміг і отримав владу над містом Боуган. Анотація вводить в оману. Втім, чи купили б ви книгу, якби вам сказали, що це історія не про дії, а про настрої? Що головне не що відбувається – а що відчувають герої і свідки. Навіть не так: які події розгортаються, поки герої і свідки щось відчувають.

    Часом здається, що сюжет витікає з настроїв, а не настрої з сюжету. Хоча оповідь не провисає, майже немає порожньої експозиції, щоб читач наздогнав оповідь. Вам розкажуть, що відчував мафіозі, коли наблизилася війна банд – і так ви зрозумієте, що наблизилась війна банд. Вам розкажуть, як пройшов ранок інформатора, коли розпочалася війна банд – і так ви зрозумієте, що розпочалася війна банд. Ви гадатимете, що перемога якоїсь з банд буде кульмінацією – але насправді вона нічого не значитиме, тому що у місті Боуган головне не події, а настрої. А настрої не зазнають змін через те, що один клан вирізав інший. Це меланхолія, це ностальгія за «втраченим часом» – це нуар. Усі персонажі наче різні, але їх настрої вкрай схожі – тому що вони всі мешканці одного міста. І в решті решт починає здаватися, що головним героєм цього твору є сам Боуган: це він відчуває меланхолію, він відчуває ностальгію, а герої є лише його обличчями для вияву цих відчуттів.

    Вияв відчуттів… Це дійсно той випадок, коли твір відчуваєш. Коли читаєш – і сам потроху занурюєшся до нуарного стану пізньої осені (чи то так співпало, що я читала книгу в листопаді, втім, співпало ідеально). Емоції передаються, а не називаються. Демонструються, а не констатуються. Проживаються, а не лишаються мертвими хаотично розкиданими текстом термінами.

    І перебуваючи в цьому нуарному настрої ти вже не зважаєш, що від постапокаліпсису в цій книзі лише незвичний одяг деяких героїв, відсутність вогнепальної зброї та двигуна внутрішнього згорання. Та й не розказано, що то за апокаліпсис такий був. Описана історія наче як могла статися і в 1930-х, і в 1960-х, і взагалі будь-коли. Тому що головне – це настрої. А вони в місті Боуган вічні.

    Гадаю, я ніколи б не відчула таке шалене захоплення, якби не шедевральна робота перекладачки. Вона адаптувала для українського читача все: топографічні назви, прізвиська, жаргони, акценти, приказки, лайку. Текст «живий», він відчувається на рівні емоцій, він втікає до свідомості і тягне за собою той всюдисущій нуарний настрій. Часом я думала, що, візьми читати твір в оригіналі, то третину не зрозуміла б взагалі.

    А так гортаєш книгу, сторінку за сторінкою, і визнаєш: це не роман, це естетичний екстаз.

 
Характеристики Місто Боуган
Автор
Кевін Баррі
Видавництво
Астролябія
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2011
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
ISBN
978-617-664-128-5
Вага
385 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література