Куджо
Паперова книга | Код товару 686580
Yakaboo 4.7/5
Автор
Стівен Кінг
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Софія Берлінець
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Куджо

Маленька безвідповідальність жінки, що необачно обрала коханця… Маленька безвідповідальність чоловіка, що вчасно не відремонтував авто… Маленька безвідповідальність господарів, що не зробили щеплення псу… А Куджо, добрий слинявій велетень-сенбернар, лише, граючись, погнався за летючою мишею. Мікроскопічний вірус сказу перетворив гіганта на страшного монстра, що в нестямі буде вбивати всіх, хто опиниться на його шляху. Капканом під палючим сонцем стане поламана машина для Донни Трентон і її маленького сина. Хто переможе у двобої скаженої люті тварини і матері, що рятуватиме від смерті своє дитя?
Характеристики
Автор
Стівен Кінг
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Софія Берлінець
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Безсилля гірше смерті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Один з найбільш драйвових та яскравих романів Стівена Кінга, який поруч з "Людиною що біжить" та "Крістіною" читається немов переглядаєш гостросюжетний триллер - просто неможливо відкласти книгу до самого кінця. Щодо сюжету в історії викладено долю великого сенбернару Куджо - який після полювання на хвору сказом летючу мишу, яка його кусає, поступово перетворюється зі звичайного, ласкавого домашнього улюбленця на страшного, абсолютно неконтрольованого собаку-вбивцю. Одночасно з цим ми спостерігаємо за життям міста, декількох головних героїв, та декількох майбутніх жертв нашого скаженого головного героя. Поруч з цими подіями перед нами пролягає історія супружньої зради та намагання втримати сім'ю в цілості, від наших головних героїв.

    Дуже швидкий темп оповіді приносить величезне задоволення від читання - я майже не помітив як проминули перші двісті сторінок книжки, а потім взагалі сюжет немов величезний сніговий ком набирає оборотів с кожним реченням. Поступові зміни в поведінці і сприйнятті оточення з боку Куджо дозволяють з головою поринути у світ маленького містечка в штаті Мен.

    Щоб не нагромадити тут безліч спойлерів хочу зазначити - що ця історія про батьківську любов та материнський інстинкт. Можливо розгедіти на що здатна піти людина, щоб залишитися живою. Дуже гарно розкрита тема клаустрофобії та чудово переданий стан перегрівання та поступового зневоднення організму - мені як фахівцю було приємно читати настільки продуманний опис подій.

    Також досить цікава історія створення данного роману - бо сам Стівен у книзі "Як писати книги" стверджує, що майже не пам'ятає процес створення "Куджо" бо майже весь час знаходився під дією наркотіків - ось такі справи. Проте, не дивлячись на це - роман вийшов дуже атмосферним і добре написаним. Також існує дуже крута екранізація - тож можете переглянути її - але рекомендую зробити це після читання, а не навпаки ;)

    Щодо видання - Клуб сімейного дозвілля - шрифт великий, папір білий, гарна обкладинка, проте вона щось середнє між твердою та м'якою - досить неприємна в долонях. Не розумію такий вибір обкладинок для всієї майже серії романів Кінга.

    Загалом 8/10 лише за рахунок видання. Сам же роман - чудовий.
  •  
    Протистояння людини й тварини 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    І вкотре я знімаю капелюх перед талантом Стівена Кінга. Скажу чесно, книга в мене особливого бажання прочитати не викликала і взявся за неї суто з хронології написання творів.

    Куджо, це назва собаки, яка мала нещастя заразитися на сказ. Так, сказ буде головним винуватцем всіх бід в цій книзі. Якщо ви гадаєте, що ця хвороба не така вже і страшна, то тут вона постане з іншої точки зору... За напрацьованою "кінговською" схемою в книзі переплітаються долі кількох осіб. Це мені нагадує трохи стиль Брауна. Щось схоже. Ідеальні сценаристські прийоми, коли іде історія про одних, тут, в цей самий час, описуються події вже в іншій родині. Оці зміни картинок і подобаються найбільше. Не пряма розповідь якоїсь історії, а постійна зміна локацій.

    Історія життєва, в якій описані сімейні проблеми. Дорослі проблеми. Де має місце і подружня зрада, і родинні відносини, і зростання дітей, і проблеми заробітків... Все це притягує і підкупає. Підкупає по-дорослому. І все це могло б набути мелодраматичних обрисів, якби не хвороба. Хвороба тварини. І як же стає шкода собаку на перших етапах захворювання. Як описано її біль і не розуміння ситуації. І як ця хвороба виходить на перший план і перетворює роман на справжній трилер.

    А далі стає все більш цікаво. Кінг - майстер нагнітання обстановки. Із середини книги ти вже не можеш з нею розлучитись. Як завжди майстерно і актуально. І навряд чи кінцівку можна назвати хепі-ендом.

    Читається книга легко. Переклад хороший. Все якісно як і повинно бути від Кінга.
Купити - Куджо
Куджо
230 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Стівен Кінг
Стівен Кінг

Один з найбільш відомих американських письменників сучасності, що отримав неофіційний титул «Короля жахів». Романи та оповідання Стівена Кінга розійшлися по світу сумарним тиражем понад 350 мільйонів примірників, багато творів отримали повнометражні екранізації, телевізійні і навіть театральні постановки. Літературному стилю автора властива гострота, моторошні сюжети, увага до діалогів...

Детальніше

Рецензії Куджо

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Безсилля гірше смерті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Один з найбільш драйвових та яскравих романів Стівена Кінга, який поруч з "Людиною що біжить" та "Крістіною" читається немов переглядаєш гостросюжетний триллер - просто неможливо відкласти книгу до самого кінця. Щодо сюжету в історії викладено долю великого сенбернару Куджо - який після полювання на хвору сказом летючу мишу, яка його кусає, поступово перетворюється зі звичайного, ласкавого домашнього улюбленця на страшного, абсолютно неконтрольованого собаку-вбивцю. Одночасно з цим ми спостерігаємо за життям міста, декількох головних героїв, та декількох майбутніх жертв нашого скаженого головного героя. Поруч з цими подіями перед нами пролягає історія супружньої зради та намагання втримати сім'ю в цілості, від наших головних героїв.

    Дуже швидкий темп оповіді приносить величезне задоволення від читання - я майже не помітив як проминули перші двісті сторінок книжки, а потім взагалі сюжет немов величезний сніговий ком набирає оборотів с кожним реченням. Поступові зміни в поведінці і сприйнятті оточення з боку Куджо дозволяють з головою поринути у світ маленького містечка в штаті Мен.

    Щоб не нагромадити тут безліч спойлерів хочу зазначити - що ця історія про батьківську любов та материнський інстинкт. Можливо розгедіти на що здатна піти людина, щоб залишитися живою. Дуже гарно розкрита тема клаустрофобії та чудово переданий стан перегрівання та поступового зневоднення організму - мені як фахівцю було приємно читати настільки продуманний опис подій.

    Також досить цікава історія створення данного роману - бо сам Стівен у книзі "Як писати книги" стверджує, що майже не пам'ятає процес створення "Куджо" бо майже весь час знаходився під дією наркотіків - ось такі справи. Проте, не дивлячись на це - роман вийшов дуже атмосферним і добре написаним. Також існує дуже крута екранізація - тож можете переглянути її - але рекомендую зробити це після читання, а не навпаки ;)

    Щодо видання - Клуб сімейного дозвілля - шрифт великий, папір білий, гарна обкладинка, проте вона щось середнє між твердою та м'якою - досить неприємна в долонях. Не розумію такий вибір обкладинок для всієї майже серії романів Кінга.

    Загалом 8/10 лише за рахунок видання. Сам же роман - чудовий.
  •  
    Протистояння людини й тварини 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    І вкотре я знімаю капелюх перед талантом Стівена Кінга. Скажу чесно, книга в мене особливого бажання прочитати не викликала і взявся за неї суто з хронології написання творів.

    Куджо, це назва собаки, яка мала нещастя заразитися на сказ. Так, сказ буде головним винуватцем всіх бід в цій книзі. Якщо ви гадаєте, що ця хвороба не така вже і страшна, то тут вона постане з іншої точки зору... За напрацьованою "кінговською" схемою в книзі переплітаються долі кількох осіб. Це мені нагадує трохи стиль Брауна. Щось схоже. Ідеальні сценаристські прийоми, коли іде історія про одних, тут, в цей самий час, описуються події вже в іншій родині. Оці зміни картинок і подобаються найбільше. Не пряма розповідь якоїсь історії, а постійна зміна локацій.

    Історія життєва, в якій описані сімейні проблеми. Дорослі проблеми. Де має місце і подружня зрада, і родинні відносини, і зростання дітей, і проблеми заробітків... Все це притягує і підкупає. Підкупає по-дорослому. І все це могло б набути мелодраматичних обрисів, якби не хвороба. Хвороба тварини. І як же стає шкода собаку на перших етапах захворювання. Як описано її біль і не розуміння ситуації. І як ця хвороба виходить на перший план і перетворює роман на справжній трилер.

    А далі стає все більш цікаво. Кінг - майстер нагнітання обстановки. Із середини книги ти вже не можеш з нею розлучитись. Як завжди майстерно і актуально. І навряд чи кінцівку можна назвати хепі-ендом.

    Читається книга легко. Переклад хороший. Все якісно як і повинно бути від Кінга.
  •  
    Псы иногда могут быть опасными!
    "Куджо" - роман ужасов Стивена Кинга. Это роман о взбесившемся укушенном сенбернаре, который начинает терроризировать маленький городок Мэйн.
    В этом романе Кинг изрядно постарался, чтобы создать ужасающее создание, которое стало неким стандартом для всех агрессивных и злых животных. Мне было реально сложно оторваться от книги хотя бы на минуту, потому что мне хотелось узнать, что же будет дальше, кто будет следующей жертвой, и переживут ли главные герои столкновение со зверем.
    Мне было немного грустно, когда я прочитал концовку, хотя, если подумать, то более реалистичного финала и не придумаешь. Кинг, конечно же, мастерский рассказчик. Мне очень нравится и захватывает то, что проза Кинга соединяет много разных элементов эффективного писательского мастерства, которые он передает через жизни персонажей в определенном городе. "Куджо" - действительно местами очень сильная книга. В самой ее сути лежит действительно ужасающий факт - ведь никому не пожелаешь, чтобы в их семье внезапно сошло с ума их домашнее животное и держало мать и ребенка запертыми в машине несколько дней! Книга отлично написана и концовка просто впечатляющая! Такого конца у этой истории я точно не ожидал!
  •  
    Класичний Кінг.
    Як же я люблю Кінга!

    Мене ніколи не приваблювала анотація до "Куджо". "Лиховісне щось"? "Монстр в шафі"? І що мені з цим робити? Почав читати за порадою друга.

    Багато вже сказано про те, який тонкий психолог Стівен Кінг. Якщо навіть він пише про чудовиська і страхіття, то це всього лише фон. Реальні і найстрашніші монстри, як це і є, живуть поруч з нами і в нас самих. Реальні жахи людина створює сама, для себе і для оточуючих.

    Куджо - ім'я пса. Доброго, славного сенбернара, який і мухи не образить. Але одного разу в Куджо поселяється "жахливе щось" - сказ. Бідолаха захворює, страждає, і з добряка перетворюється в смертельну небезпеку. Що мені дуже сподобалося, так це можливість подивитися на події очима самого Куджо. Зрозуміти, як з великого, але славного і нешкідливого домашнього улюбленця він поступово перетворюється в монстра. Хвороба все сильніше впливає на його тіло і розум. Це дуже сильні моменти, за які окрема подяка Стівену Кінгу.

    Хлопчик і монстр з шафи. Хлопчика звуть Тед, йому чотири роки. У нього, здавалося б, відмінна, щаслива сім'я. А якщо копнути глибше? Діти все відчувають, вони - надчутливі антени, що вловлюють найменші коливання батьківських душ. Вони відчувають, а іноді навіть бачать монстрів і скелетів, які оселилися в шафі у них вдома.

    Читав і думав - може таке трапитися в наш час? Зараз, коли майже у кожного є мобільний телефон, такий розвиток подій здається може здатися немислимим. Однак, у мобільного може сісти батарейка, може не бути сигналу. Відчуженість місця, де розігралася трагедія, теж окрема тема. Подумати тільки, що протягом двох діб ніхто жодного разу не пройшов повз і нічого не помітив! Те, що пережили мати Донна і Тед, це просто до мурашок... це дикість, це як страшний сон. І все це не в безлюдній пустелі. Люди були зовсім поруч, але не чули, не бачили.

    Книга захоплює, лякає, тримає в напрузі. Сумна історія про те, як скелети, вибравшись із шафи, пробираються в серце, і заважають ясно і тверезо дивитися на речі. Додамо до цього вельми невдалий збіг обставин, і отримаємо трагедію.
  •  
    Мої нічні кошмари
    Настав той час, коли і мене підкорив відомий король жахів. Після невдалих спроб знайти «мою книгу» у Стівена Кінга, я не склала руки, а продовжила пошуки. І ось мій результат – позитивна рецензія на «Куджо»!

    Історія бере свій початок у містечку Касл-Рок, де мешканці ще не встигли остаточно отямитися від кривавих вбивств десятирічної давності, коли місцевий поліцейський з маніакальними нахилами забрав життя невинних людей. Тоді ще ніхто не підозрював, що нічні жахіття знову повернуться до їхніх домівок.

    Чотирирічний Тедді Трентон безтурботно жив зі своїми батьками, доки страшна істота з кривавими очима не почала лякати його своїм хрипом із напівпрочиненої шафи, який від самого початку наповнив його життя постійними нічними жахіттями та жахливими істериками.

    Юний хлопчик ніколи не міг подумати, що скоро він зіткнеться з нею віч-на-віч у реальному житті, коли він та його мати будуть полоненими у власній машині, де ззовні на їхню смерть буде очікувати хворий на сказ пес породи сенбернар. Колишній добряга Куджо тепер боїться гучних звуків та води, тому він буде знищувати всіх, хто трапиться на його шляху. Чи зможе вижити Тедді та його матір у машині під час цих спекотних днів, де немає жодної надії на допомогу та доступу до їжі? І скільки трапиться жертв на шляху цього скаженого пса?

    Сама ідея цієї історії дуже лякає, адже це може трапитися з кожним. Майже кожна друга тварина не є щеплена від сказу, тому під небезпеку може потрапити кожен перехожий, кожен мешканець цієї планети. До останньої сторінки мене пробирала цікавість: «Як же закінчиться даний роман?». Повірте, кінцівка буде непередбачуваною і ви точно залишитеся під враженнями!

  •  
    Хлопчик і (не) його собака
    Модель сюжету "протистояння двох різних життів у надвузькому просторі" є чи не найулюбленішою в особистому інструментарії Стівена Кінга, а "Куджо" - найперший роман, що був написаний із її застосуванням, відтак і заслуговує на окрему повагу. Проте, як на мене, дещо іронічно, що через алкоголізм та наркоманію, які мали над письменником майже необмежену владу перші кілька років після початку літературної кар'єри, він навіть не пам'ятає, якої саме пори 1981-го року він цей роман написав.
    Три випадковості, скоєні різними людьми в різних куточках штату Мен, врешті призводять до фатальних наслідків, і як би не хотілося сказати, що хтось із героїв завинив, це можна зробити певною мірою лише на адресу матері Теда Трентона. Жінка, яка з одного боку є чи не найвідданішою матір'ю, ладною битися на смерть зі скаженим собакою, аби врятувати своє дитя, заслуговує на повагу, цього в неї ніхто не відбере. Але так званий другий бік - і саме через це образ Донни з самого початку книги навряд чи викличе в читача симпатію - типова домогосподарка, яка на додачу ще й панічно боїться чи то постаріти, чи то пори, коли її син підросте і вже не потребуватиме її кожну хвилину.
    Куджо - добряга-сенбернар, який підчепив сказ через свою любов до бігу за кроликами. Мабуть, деякі вбачатимуть у цьому насміх Кінга над фатумом: живе собі створіння, нікого не чіпає - аж тут отримує собі "дарунок", спокутувати який можна лише кров'ю. Своєю... або чиєюсь іще. Та ще гірше, коли це створіння навіть не до кінця усвідомлює, що робить. Я не зможу сказати, що думає сам письменник про властивості собачого мозку, проте з тексту видно, що певний час він все ж намагався опиратися хворобі. Зрештою, я б сказала, що Кінгові самому не хотілося робити з собаки антагоніста, тому врешті він знову замовляє словечко за печеру, з якої почався розгардіяш, а молодшому Кемберові "дарує" нового собаку.
    Люди зраджують, люди люблять, люди бояться, люди забувають щось одне, коли дістають друге... І це тільки робить їх людьми, найближчими до цільової аудиторії "Короля жахів". Тому не потрібно дорікати авторові за те, що коли можна зробити щось м'якшим, він ніби пускає тебе по розпеченому гранітові реалізму. Замість нього це зробив режисер однойменної екранізації роману, залишивши життя, яке мало б загинути за сюжетом.
  •  
    Мы в ответе, за тех, кого приручили
    Повествование начинается неторопливо. Нас постепенно вводят в курс событий, знакомя с ведущими персонажами, в том числе и с Куджо. Практически пол книги сюжет разворачивается очень неспешно, ничего сверхстрашного и ужасающего. Но начинает появляться беспокойство за Тэда с его ночным "посетителем" в шкафу. То есть пол книги нам показывают события, которые бесповоротно ведут к финальному происшествию. Местами становилось немного скучно, ведь от короля ужасов на каждом шагу ждёшь настоящей жести. Но не стоит расстраиваться - жесть приберегли на финал. И её здесь очеееень много.
    Немножко расстроило то, что весь акцент на персонажах-людях. Да, время от времени, автор пытается от лица Куджо (или морды), показать нам его чувства и мысли , но очень быстро. Учитывая ТАКОЙ конец - хотелось бы наибольшего акцента на собаке, и на том, что им руководило. Ещё ,на мой взгляд, не дожат момент с мистической составляющей - почему Тэду являлся монстр, почему родители его тоже увидели со временем, это стоило разъяснить.
    Конец конечно повергает в шок. Вроде и понимаешь, что хэппи-энда не будет, но не настолько. Но, как, ни странно, не смотря на всё то, что сотворил Куджо - злости к нему не возникло. Именно те маленькие эпизоды с попыткой описать его мысли - не дают повода ненавидеть его. Напротив - к нему возникает жалость( особенно в конце). Он стал жертвой случая (летучая мышь) и обстоятельств (ситуация в семье, из-за которой ему не оказали помощь). Очень печальная история. Но, ценителям творчества Кинга однозначно стоит прочитать.
  •  
    Куджо
    Тот случай, когда от истории не ждешь абсолютно ничего и в итоге получаешь один из лучших прочитанных романов от автора.

    Сюжет:
    Один из главных действующих лиц пес Куджо, породы Сенбернар,
    который обожает детей и принципе мухи не обидит.
    После укуса летучей мыши он заражается бешенством и что самое интересное, окружающие до последнего момента этого не замечают.
    В этой книге так же рассказываются про внутренние проблемы двух семей; в одной из них жена изменила мужу и они пытаются как то решить эту "проблемку" и во второй, отец самый настоящий тиран который выпивает и избивает жену; именно в этой семье живет Куджо.

    Мне очень понравилось как Кинг описывал внутренние состояние пса, его физическое и эмоциональное, что он чувствует перед тем как напасть на свою жертву. "Слепая машина убийства, клацающая челюстями"

    Концовка как всегда по Кингу. Шок.

    Книга не большая по объему, всего 300 страниц, но эмоций от прочитанного - уйму.
    Читала эту историю около полу года назад. До сих пор вспоминаю и испытываю двоякие чувства. Мурашки по коже.
  •  
    Трагічна історія від Короля Жахів
    Збіг обставин призвів до великої трагедії у Касл-Рок. Дуже добра собака забрала життя чотирьох людей. Що да як писати не буду, читайте, якщо ще ні. Але сама історія мене вразила. Я довго відкладала цю книгу, бо читати про тварин вбивць не дуже люблю. Та даремно. Книга мене вразила, налякала й лишила присмак смутку.

    Кінг не перестає вражати. Як завжди бере найцінніше й безжально розправляється з ним. Колись читала, що він виписує на папері свої найбільші страхи. Прочитавши "Куджо" ладна в це повірити.

    Неймовірно сумна історія. Якщо любите полоскотати нерви, то читайте однозначно.
  •  
    Ужасное стечение обстоятельств
    Очень долго С. Кинг вел нас к началу истории Куджо))) Половину книги описывается судьба двух семей. Взаимоотношения мужа и жены и их единственного сына. В первой семье вроде бы все благополучно, в семье есть любовь, гармония и только одно омрачает их жизнь - монстр из шкафа. Его горящие глаза, шепот и шумное дыхание пугают не только сына, но и родителей.
    Вторая семья имеет свою особенность. Мама любит, но панически боится папу. Она считает, что муж воспитывает сына подобием себя. Эдаким работягой презирающим зятя адвоката.
    С. Кинг, конечно, мастер прописывать героев. Прямо чувствуются все эмоции которые они испытывают. Книга читается легко и увлекательно, несмотря на такую тяжёлую тематику.
    В этой истории мне было больше всего жалко Куджо. Он оказался не в том месте, не в то время((((
    Вообще, С. Кинг любит мучать животных и детей.
    Думаю, не будет спойлером, что финал книги очень трагический.
    Жуткое стечение обстоятельств привело к ужасающим последствиям.
  •  
    Безжальний Кінг
    Історія, яка страшніша за всі вигадані чудовиська.

    Тут дуже багато «що було б якби?..»
    Якби Куджо зробили всі потрібні прививки.
    Якби Донна не зраджувала.
    Якби маленький Тед залишився вдома.
    Якби…

    Але все сталося так, як мало бути. Мабуть.

    Дві сім’ї, які на перший погляд нічого не пов’язує. Але кожна з них має свої скелети та схожі страхи. Вони всі бояться. Бояться одне за одного, бояться за своїх дітей, бояться за майбутнє, бояться за життя.

    Стівен Кінг повільно знайомить читача з героями та занурює в сюжет. І читаючи я розуміла, що станеться найжахливіше. Відчуття тривоги було присутнє всі 349 сторінок. І я не помилилася.
  •  
    Слабо
    "Страшные"произведения от мастера ужасов Стивена Кинга, лично для меня, на самом деле совершенно не страшные, нелепые и скучные.
    "Куджо" это глупая и затянутая скукотища, которую можно укоротить на все триста пятьдесят страниц и ничего не потеряешь.
    Это книга про насилие в семье и про вышедшего из под контроля здоровенного собаки, который на протяжении всего романа ел людей, а в конце решил терроризировать главную героиню.
    Написано плохо, читается, однако - легко, сюжет предсказуемый и банальный - как и большинство произведений у Стивена Кинга.
  •  
    Куджо
    На мою думку, одна з кращих робіт Кінга.
    Книга написана в жанрі горор, і одна з основних властивостей цього жанру - вміння автора сказати слово "якби".
    Книга лякає своєю правдоподібністю, таке дійсно може трапитися в реальному житті (якщо досі не трапилось).
    Під час читання, буває, відчуваєш, як всередині вирують емоції, утворюючи справжній ураган.

    Книга, на мою думку, підійде для знайомства з автором, вона досить невелика по об'єму, і сюжет повністю поглинає тебе, та, буває, ти просто не можеш відірватися. (Ну дехто може сказати, що він тут дещо неспішний. Так, але автор з головою нас занурює в сюжет, не тільки тема сказу і боротьби людини проти тварини порушується в цій книзі, а й розкриваються проблеми всередині цих двох сімей).
    Одним словом... Рекомендую!
  •  
    Куджо
    На мою думку, одна з кращих робіт Кінга.
    Книга написана в жанрі горор, і одна з основних властивостей цього жанру - вміння автора сказати слово "якби".
    Книга лякає своєю правдоподібністю, таке дійсно може трапитися в реальному житті (якщо досі не трапилось).
    Під час читання буває відчуваєш, як всередині вирують емоції утворюючи справжній ураган.

    Книга, на мою думку, підійде для знайомства з автором, вона досить невелика по об'єму.
    Стівен Кінг з головою занурює читача у сюжет. І не тільки тема сказу і боротьби людини проти тварини порушується в цій книзі, а й розкриваються внутрішні проблеми на прикладі двох сімей.
    Книга повністю поглинає тебе, і буває ти просто не можеш відірватися.
    Одним словом...
    Рекомендую!
 
Характеристики Куджо
Автор
Стівен Кінг
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Софія Берлінець
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
10 000
ISBN
978-617-12-1516-0
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Куджо