Корсо
Паперова книга | Код товару 1204064
Yakaboo 4.6/5
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
232
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Корсо

Для всіх Єва завжди була милою, доброзичливою дівчиною. Такою вона видавалася й собі. Аж поки одного дня в її життя не ввірвався таємничий пес-знайда — і все пішло шкереберть: кохання, робота, сім’я. У шаленому вирі подій несподівано зникає подруга героїні. Поліція і медіа говорять про серійного вбивцю. Розпочинається розслідування — і Єва опиняється в епіцентрі жаху. Чи вистачить їй мужності й доброти, щоб протистояти злу, яке невідворотно наближається?

Характеристики
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
232
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Історія, що змушує кров холонути 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перший тираж трилеру Поліни Кулакової «Корсо» розлетівся дуже швидко, тож тим, хто не встиг, придбати книгу, доводилось лише читати позитивні відгуки на роман. Але не так давно вийшло перевидання книги, і після прочитання я розумію, що ажіотаж навколо неї був цілком виправданий. Це насправді добротний трилер, а те, що події в ньому відбуваються в одному з українських місць, у звичному кожному з нас антуражі, змушує шкіру покриватись мурашками з іще більшою швидкістю.

    Молода дівчина Єва провадить звичайне життя: працює на двох роботах, знімає квартиру, чекає повернення нареченого з Польщі, де той працює. Але все зміниться одного пізнього вечора, коли у підземному переході вона зустріне… страховисько, яке виявиться пораненим собакою рідкісної породи кане корсо. Єва забирає собаку до себе, лікує і називає Доріаном. Дівчина здогадується, що у пса є драматична історія, але навіть не здогадується, яка саме. Тим часом у місті безвісти зникають білявки, а Садівник продовжує саджати свої страхітливі квіти…

    Роман «Корсо» належить до тих книг, які важко просто відкласти – оповідь затягує і лякає. Як на мене, саме такими мають бути хороші трилери. Приємно, що його написала саме українська письменниця!
  •  
    Цікавий український трилер
    У цьому трилері із вбивцею знайомимося с перших сторінок. Мене це трохи здивувало, бо полюбляю вишукувати вбивцю серед персонажів. Але тут особа називається Садівник і його ім'я невідоме. Потроху розкривається минуле маніяка. Корсо - це порода собаки. Собака зустрілася з головною героїнею Євою та перевернула з ніг на голову її життя. В книжці показана складна життєва ситуація, в якій опиняються головна героїня та Садівник. Але якщо одна людина виплуталася та знайшла в собі сили піднятися та йти далі, іншу така ситуація переламала, звільнивши усе темне назовні. Динаміка є, містика теж присутня, але невеличким елементом-доповненням. Ця книга про те, що формує нашу особистість та як минуле може вплинути на людину. Про собаку-знайду, яка багато бачила, та не може розповісти. Бо вона - справжній свідок страшних подій. Про Єву, чемну дівчину, що захищає інтереси людей та тварин і має велике добре серце. Про прив'язаність, злобу та прощення. В цій історії, як в дзеркалі, кожен може побачити себе.
Купити - Корсо
Корсо
170 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Корсо

  •  
    Історія, що змушує кров холонути 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перший тираж трилеру Поліни Кулакової «Корсо» розлетівся дуже швидко, тож тим, хто не встиг, придбати книгу, доводилось лише читати позитивні відгуки на роман. Але не так давно вийшло перевидання книги, і після прочитання я розумію, що ажіотаж навколо неї був цілком виправданий. Це насправді добротний трилер, а те, що події в ньому відбуваються в одному з українських місць, у звичному кожному з нас антуражі, змушує шкіру покриватись мурашками з іще більшою швидкістю.

    Молода дівчина Єва провадить звичайне життя: працює на двох роботах, знімає квартиру, чекає повернення нареченого з Польщі, де той працює. Але все зміниться одного пізнього вечора, коли у підземному переході вона зустріне… страховисько, яке виявиться пораненим собакою рідкісної породи кане корсо. Єва забирає собаку до себе, лікує і називає Доріаном. Дівчина здогадується, що у пса є драматична історія, але навіть не здогадується, яка саме. Тим часом у місті безвісти зникають білявки, а Садівник продовжує саджати свої страхітливі квіти…

    Роман «Корсо» належить до тих книг, які важко просто відкласти – оповідь затягує і лякає. Як на мене, саме такими мають бути хороші трилери. Приємно, що його написала саме українська письменниця!
  •  
    Цікавий український трилер
    У цьому трилері із вбивцею знайомимося с перших сторінок. Мене це трохи здивувало, бо полюбляю вишукувати вбивцю серед персонажів. Але тут особа називається Садівник і його ім'я невідоме. Потроху розкривається минуле маніяка. Корсо - це порода собаки. Собака зустрілася з головною героїнею Євою та перевернула з ніг на голову її життя. В книжці показана складна життєва ситуація, в якій опиняються головна героїня та Садівник. Але якщо одна людина виплуталася та знайшла в собі сили піднятися та йти далі, іншу така ситуація переламала, звільнивши усе темне назовні. Динаміка є, містика теж присутня, але невеличким елементом-доповненням. Ця книга про те, що формує нашу особистість та як минуле може вплинути на людину. Про собаку-знайду, яка багато бачила, та не може розповісти. Бо вона - справжній свідок страшних подій. Про Єву, чемну дівчину, що захищає інтереси людей та тварин і має велике добре серце. Про прив'язаність, злобу та прощення. В цій історії, як в дзеркалі, кожен може побачити себе.
  •  
    Корсо
    Корсо - древняя редкая порода собак, больших бойцовских собак. Неудивительно, что встретив такую в тёмном переходе, Ева мягко говоря испугалась. Но пёс оказался добрым и ласковым, и Ева взяла его себе, пока не найдётся хозяин. Она и не подозревала, что не все так просто - и с собакой, и с хозяином связана необычная история, в которую будет втянута и девушка. Одновременно мы узнаем, что в городе появился маньяк-убийца. Его личность не тайна для читателя, так как часть глав описывает его действия, мысли, прошлое. Не детектив, потому что преступник нам известен, но это не совсем триллер про маньяка. В истории Евы тоже есть свои проблемы - тяжёлое детство, плохой отчим, бывший парень.. В итоге несколько сюжетных линий необычно собираются в одну. Мне понравилось описание героев, их характеры и переживания. Единственный минус - в какой-то момент появился намёк на мистику, и лично для меня это было лишним. Я раньше читала у Кулаковой "Дівчина, яку ми вбили", и по сравнению с ней "Корсо" понравилась даже больше. Хоть и написана раньше, она на мой взгляд глубже, объёмнее и, не знаю, более цепляет что ли. Вообще, рада что в украинской литературе есть такие книги. Буду и дальше читать все, написанное авторкой.
  •  
    Свіженький драйвовий трилер
    Жвавий свіженький трилер, який можна прочитати за вечір (може за два, якщо хочете розтягнути задоволення). Словом це те, що мені було потрібно після попередньої книги.

    В “Корсо” є все, що потрібно хорошому трилеру: лиховісний маніяк зі збоченими схильностями до садоводства, плюс мінус адекватна героїня (іноді я не розуміла логіку її дій, чесно, але ж люди не завжди логічні правда) і пес.

    За сюжетом у маленькому провінційному містечку починають зникати жінки. Поліція не поспішає пов'язувати між собою ці випадки, але містом вже гуляють чутки про маніяка.

    Книжка ніде надовго не застрягає і сюжет несеться з карколомною швидкістю. Найкраще мені здається були прописані флешбеки головної героїні, а от містична лінія на мій смак була зайвою. І ще мені в романах Поліни завжди не вистачає об'єму. На такій хорошій сюжетній базі можна писати і писати товстунців не менших, ніж у пана Кінга, хоча, можливо, це все ще попереду.

    Якщо хочете розтрусити свою приспану нервову систему, то “Корсо” саме те, що потрібно.
    Окремо хочеться виділити дуже стильну обкладинку перевидання.
  •  
    Нічогенький трилер
    Відгуки про цей роман я чула в соцмережах постійно, однак, придбати роман вдалося вже після перевидання.
    Що ж маємо в реальності й чому від "Корсо" всі в захваті?
    Нічогеньким трилером вродило на українській ниві. Міцно склепаний, з доволі живими персонажами (авжеж, пальма першості моїх симпатій належить чудовому собацюрі!), зі жвавими діалогами. Читається дуже легко, можна "ковтнути" за вечір.
    З іншого боку... З іншого боку, щиро кажучи, я сподівалася трохи більшого. Бо, як не крути, персонажі доволі стереотипні й хрестоматійні, маніяк Садівник наче під копірку роблений з усіх книжково-кіношних маніяків, головна героїня, попри позірну їжакуватість, лишається типовою damsel in distress.
    Крім того, подекуди редактор проігнорував доволі неоковирні й кострубаті авторські лексичні звороти, хоча в цілому стилістика твору доволі приємна.
    Якщо підсумувати, то "Корсо" - типове "читво на вечір" чи "читво для потягу" - нудьгувати точно не доведеться, але на якусь особливу інтелектуальну поживу для мізків теж не варто розраховувати.
  •  
    Я розчарована
    Я розчарована.

    Відгуки були дуже хороші, захотіла почитати, але мені не вистачило.

    Корсо - це детективний трилер, історія ведеться про серійні вбивства, насилля, дитячі травми, та їх вплив на людину.

    Великої інтриги не буде. Антигероя (вбивцю) вводять  з перших же сторінок. Його життя переплітається з долями інших героїв, утворюючи цілий клубок загадок і  таємниць.

    Отже є такий собі Садівник. Він вбиває жінок і закопує їх в своєму саду. Тут чисто вбивство заради вбивства. Він бо їх не гвалтує, не обкрадає потім, а просто вбиває.

    Є ще Єва. Дівчина теж з непростою долею, та великою кількістю життєвих випробувань. Її кинув хлопець, і пішов до подруги. Ще й напарниця по роботі зникла просто з під носу.

    І пес породи корсо.  Його власницю вбив садівник, і тепер Єва ним опікується.

    Вбивця як завжди людина з непомітною зовнішністю, той, на кого б і не подумав ніколи.

    Є там і містика. Сирота Максим, який бачить віщі сни, але йому ніхто не вірить.

    Мені не вистачило сюжету, дуже все скомкано. Хотілося б щоб у книзі було більше сторінок, більше інтриги, більш глибоко прописані персонажі.
    Мені їх не було шкода, я до них не прив'язалася, не переживала за них. Забувала їхні імена. Були собі то й були. Вбили? Та нехай.

    Порадьте будь ласка хороший детектив українського автора, бо ще жоден не прочитала такий, щоб мені в душу запав.
  •  
    Зазарніть у власну темряву.
    Книжка котра зі швидкістю світла...

    Захопить з перших сторінок

    Змусить забути про всі справи

    Занурить в свою похмуру атмосферу

    І залишить з сумнівним враженням від прочитаного.

    Не часто книга захоплює мене з перших глав. Ще більша рідкість для мене прочитати книгу за добу

    Але трилеру "Корсо" Поліни Кулакової це вдалося. Історія похмурого і відлюдькуватого Садівника, щирої та самостійної Єви приємно здивувала.

    Зниклі безвісти жінки, пес-знайда рідкісної породи, хлопчик, який бачить віщі сни, ціпок злочинів які б мали бути навіть не виявленими...переконливі персонажі, динаміка сюжету, мені все дуже подобалося. Темрява охоплювала з кожною сторінкою.

    Та не вийшло без ложечки дьогтю. Та ні, не ложечки, а відерця!

    Мені не вистачило:

    Змістовності історії і цілісності персонажів.
    Чим ближче був фінал, тем менш зрозумілими ставали герої.
    Їхні думки, вчинки, мотивація.

    Мене вразив образ Садівника.
    Жорстокий, самовпевнений, відлюдькуватий негідник.
    Було цікаво спостерігати за ним.

    Але та дивна і невпевнена трансформація, яка трапилася з ним під кінець історії викликала в мене обурення.
    Не може людина аж так змінити власні думки та плани за 1 день.
    Не вірю!

    Єва також перетворилася на щось незрозуміле. Сумніви, нелогічність рішень, її вибір КОГО захистити врешті решт...чи то був такий задум створити настільки дурну героїню?

    Гармонії в тексті
    Тільки-но стається занурення у події, очікуєш щось моторошне, аж тут зустрічаєш фрази, які перетворюють трилер на комічну розповідь. Привіт, прутень в штанях.

    Повторюваність.
    Читаючи, я ловила себе на думці, що вже стикалася з деякими подібними епізодами.

    В книзі цієї ж письменниці "Всі їхні демони".
    Домашнє насильство, покинута дитина, нещасливе дитинство, жорстокий відчим, закривавлене обличчя матері...це вже було.

    Жорстокість головного негативного персонажу до собаки - знову повтор.

    Роман "Корсо" був написаний раніше за "Демонів", виникають питання до професійної майстерності автора.

    Прикро коли багатообіцяюча історія залишає присмак розчарування.
  •  
    Очікувала більшого
    Прочитавши відгуки та анотацію дуже зацікавилася тим, що все таки відбувається в книзі. Проте, якщо бути відвертою, то трохи розчарувалась (є незначні спойлери)
    Інтриги від книги очікувати не варто, і, хоча й читається вона легко і швидко, я не можу сказати, що мені книга сподобалася. Можливо це просто не моє, але поведінка Єви - головної героїні - здавалася мені дивною, так само, як і Володина - поліцейський, який живе у квартирі над Євиною.
    Кажучи про маніяка, то він здався мені якимось незграбним. То він невловимо вбиває жінок, а то робить неймовірно банальну помилку.
    Особливо був незрозумілий момент стосовно снів Максима. Звідки вони? Чому саме у цього хлопчика? Було б цікаво дізнатися більше стосовно його здібності, зазирнувши у його спогади чи, можливо, якби Єва сама спробувала щось пошукати про це, особливо після того, як сни, виявляється, корисні. Так, звісно, його здібності допомагали рухати сюжет, проте знову ж таки, звідки вони? І як багато таких людей у світі книги "Корсо"?
    Загалом книга непогана, але мені здалося, що формат для такої історії трохи замалий, бо місцями все відбувалось аж надто швидко і незрозуміло
  •  
    Недостатньо темно
    Роману “Корсо” хотілося б поставити більше. Це непогана історія авторки, що тільки починає свій шлях. У мене вже є її “Усі їхні демони” і я сподіваюсь він буде кращим, бо потенціал очевидний.

    Текст написаний добре, що в сукупності з достатньою долею присутньої в ньому інтриги дозволяє за вечір дочитати цю коротеньку книжечку. Проте напруги не вистачило, щоб навіть трохи хвилюватись за героїв. Хотілося лише дізнатись, хто ж насправді цей вбивця — він також є основним персонажем, — та як саме всі вони зустрінуться. Бо коли в тебе в історії є великий чорний пес й тендітна дівчина, то фінал можна без зусиль вгадати.

    Єва не тільки опиняється в центрі злочинів та розслідування, що ще можна зрозуміти, бо вона може легко стати наступною жертвою маніяка в невеликому місці, але й всі проблеми мають звалитися на неї саме зараз. Пес, подружка, хлопець, робота, інша робота, вітчим — щось вже трохи забагато, а нам ще докидають зверху магію. Все це якось поєднується у кінці воєдино, але досить сумбурно.

    Основний меседж роману “Темрява — у кожному з нас”. Тема мені дуже подобається, але вона губиться у цьому вирі подій, через що саме тут ти в неї не віриш. Ця ідея прослідковується від початку, проте їй не приділяється достатня увага. Хоча з назвою “Корсо” взагалі очікуєш більше таки пса, якого мало, але це не є недоліком, бо не він у центрі всього. Просто це факт: собаки буде мало.

    Досвідченим триллероманам історія може видатися слабкуватою, але радий бачити, що є люди, що оцінили книжку вище. Та й підтримати молодих українських авторів — свята справа!
  •  
    Якісний трилер
    Це вже друга книга авторки, яку я читаю. І точно не остання. Бо Поліна Кулакова не розчаровує своїми романами. І сюжет, і те, як книга написана - все це дуже якісно, на високому рівні. Неймовірно виписана атмосфера книги. Така моторошна, навіть містична. Авторка всього кількома словами змальовує нам образи головних героїв. Але при цьому, вони зовсім не картонні. Абсолютно живі, за яких переживаєш, за яких боїшся. Або яких боїшся. Чого вартий маніяк, який стає щасливим від самого передчуття нападу на жертву. Який просто мріє про те, як він буде нападати. За сюжетом у маленькому містечку починає діяти серійний маніяк. Він убиває молодих дівчат, створює для них могили, садить там квіти. Паралельно з цим авторка показує нам дівчину Єву, яка рано чи пізно зустріне маніяка, як ми розуміємо за сюжетом. Я страшенно переживала чи вдасться Єві врятуватися. Було навіть страшніше, ніж якби це я мала зустрітися з убивцею. Це було так, ніби ця доля судилася моїй сестрі. Уявляєте, як реалістично авторка все це описує! І тут не тільки трилер. Тут ще й психологізм є. Як батько впливають на життя своїх дітей, як вони його руйнують. Не скажу, що я фанатка трилерів, але цю авторку читати мені подобається. Вже чекаю наступних її робіт.
  •  
    Якісний трилер. Хочу ще!
    Для мене це був дууууже високий рівень письма авторки. Читається легко, захоплює, не відпускає, інтригу тримає, усі ті банальності, що пишуть у відгуках на хороший трилер, і не тільки. Та що зробити, як тут воно так і є!
    У Доброліві завівся маніяк, що вбиває жінок. Окремо йде розповідь про Єву, дівчину, що має тяжке дитинство, яке відгукується і тепер. І як вигадливо авторці вдалося сплести ці історії в один клубок. Я все очікувала, що маніяк нападе на Єву,і вона його переможе, але кінцівка виявилась не такою банальною, як я думала. Цікаво, от дуже цікаво.
    А ще тут ж трохи містики. І один з героїв оповіді - собака породи корсо, яка й дала назву твору. Вперше почула про таку породу. А назва прямо ідеальна, на мою думку.
    Авторка потрапила в топ моїх улюблених авторів, тож читатиму все у неї.
  •  
    Моторошно та захопливо.
    Історія, яку страшно було читати у темно пору доби, вкотре переконує, що найстрашніший монстр - людина.
    Книга розповідає про Єву - молоду дівчину що намагається нормально жити у невеликому місті Доброліві, ходить на роботу та підпрацьовує у сиротинці вчителем малювання.
    Життя ніби йде звичайним плином, вона час від часу пише хлопцю, що працює в Польщі, розповідаючи про свої будні та чекає його повернення.
    Але одного вечора вона знаходить у переході пораненого собаку - дівчина одразу зрозуміла, що він породистий і забирає його до своєї орендованої квартири, хоч і знає, що власник суворо заборонив приводити тварин...
    Це і стане відправною точкою, з якої життя Єви піде шкереберть.
    Друга сюжетна лінія розповідає про Садівника, про його пристрасть вбивати. Ця огидна поведінка втілює у собі усе погане, що пережив Сергій (Садівник) у своєму житті.
    Як переплетуться ці долі у книзі, чи розслідують низку зникнень жінок у місті?
    Але головним питанням залишиться: чи зможе Єва пережити такі шалені емоції?
    Книга наповнена жахом, який неодмінно переслідує людей і в реальному житті. Також не обійшлося і без містики.
    Історію однозначно рекомендую і пишаюсь тим, що книга української авторки продумана і написана на такому хорошому рівні!
  •  
    Корсо
    Однажды Ева находит истощенного и раненого пса. Вскоре пропадает ее подруга, а по слухам в городе орудует серийный маньяк. Начинается расследование, в котором Ева оказывается в эпицентре событий. Сможет ли она преодолеть свои страхи и выстоять против зла?

    Сразу скажу, что не приветствую любовные линии в таких жанрах, поэтому для меня она была лишней, хотя это не повлияло на общее впечатление. Потому что книги Полины однозначно погружают в историю с головой.

    Несмотря на то что уже с первых страниц уже знаешь, кто убийца, интересно изучить его мысли, понять мотивы, пронести его состояние сквозь себя. Я очень люблю читать именно о внутреннем состоянии маньяка, чтобы попытаться понять, что же движет такими людьми. Хотелось бы еще больше узнать о переживаниях Садовника.
    Его противоположностью выступала Ева, которая является частью сложного пазла.
    К тому же существует еще один герой, который вносит мистическую нотку.

    Да и слог автора от книги к книги становится все лучше. Персонажи больше раскрываются читателю. Радует и объем, читается на одном дыхании за вечер.
 
Характеристики Корсо
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
232
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7236-96-1
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література