Клавка
Паперова книга | Код товару 931619
Yakaboo 5/5
Автор
Марина Гримич
Видавництво
Нора-Друк
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Клавка

Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.

Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Марина Гримич
Видавництво
Нора-Друк
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Обов'язково до прочитання! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Досі вважаєте, що #укрліт - це нудно? Тоді вам обов'язково треба прочитати цю книгу.

    "Клавка" - це не лише історія про любовний трикутник. Це роман, в якому реальні події сумнозвісного Пленуму 1947 року зображені крізь призму сприйняття "маленької людини".

    Життя звичайної секретарки, доньки ворогів народу Клавки зводиться до рутини "дім-робота".

    Перше - це комірчина в комунальній квартирі, одна пара латаного-перелатаного взуття "на всі випадки життя", напівголодне існування в оточенні людей, тіла і душі яких скалічила війна, та незавидна доля "старої дівки".

    Друге - це мистецьке середовище поетів, письменників, критиків, які ведуть повоєнну українську літературу у "світле майбутнє" соціалізму. Для Клавки ці люди - справжні небожителі. Ними вона щиро захоплюється та, попри свій атеїзм, мало не молиться на них.

    Літературне життя повоєнного Києва зображене настільки яскраво, що почуваєшся ніби всередині 3Д-фільму. Тут і легендарний столичний РОЛІТ, і душевні письменницькі посиденьки на ірпінських дачах, і запеклі літературні дискусії, і навіть Пленум 1947 року, на якому громили українських авторів.

    Рильський, Малишко та інші письменники в цій книзі - не застиглі портрети класиків зі шкільних підручників української літератури, а живі люди зі своїми слабкостями.





  •  
    Як тебе не любити, Києве
    Книга однозначно варта уваги. Це моя перша книжка Марини Гримич і вже хочеться ознайомитись і з іншими творами авторки, бо в "Клавці" відчувається величезна любов до свого міста, його історії та увага до деталей, яких у книзі зібрана величезна кількість. Звісно, книжка має глибокий зміст і ідею, а не саме лише копирсання у побуті післявоєнного Києва.
    Головна тема тут - життя і творчість письменників в роки після війни, їх стосунки із партією та організація і проведення Пленуму, де над кимось мають однозначно розправитись за вказівкою партії та скорегувати діяльність письменників відповідно до пронагандичних засад радянського союзу. Читаючи все це просто не віриться, що в таких умовах все ще лишались люди, які хотіли творити і працювали на ниві української літератури, - настільки все тоді було проти здорової прогресивної творчості.
    На фоні цього описується життя молодої секретарки Спілки письменників України - Клавки, яка повернулася з евакуації і живе в підвалі, куди її виселили з її власного житла, разом з інвалідом війни та старенькою жіночкою з прошарків інтелігенції. Клавка товаришує з письменниками, їздить з ними на дачі (боже, як все мило описує Гримич! перед очами з'являються майже реальні дачні деталі тих часів) та опиняється в несподіваному для себе любовному трикутнику. І з-поміж усього цього здається, ніби вона не розуміє глибини всього, що коїться довкола... Аж до фінальної сцени, яка б'є читача по голові і змушує його, як і головну героїню, все ж заглибитись у жах післявоєнного життя...
Купити - Клавка
Клавка
167 грн
Є в наявності
 

Рецензії Клавка

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Обов'язково до прочитання! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Досі вважаєте, що #укрліт - це нудно? Тоді вам обов'язково треба прочитати цю книгу.

    "Клавка" - це не лише історія про любовний трикутник. Це роман, в якому реальні події сумнозвісного Пленуму 1947 року зображені крізь призму сприйняття "маленької людини".

    Життя звичайної секретарки, доньки ворогів народу Клавки зводиться до рутини "дім-робота".

    Перше - це комірчина в комунальній квартирі, одна пара латаного-перелатаного взуття "на всі випадки життя", напівголодне існування в оточенні людей, тіла і душі яких скалічила війна, та незавидна доля "старої дівки".

    Друге - це мистецьке середовище поетів, письменників, критиків, які ведуть повоєнну українську літературу у "світле майбутнє" соціалізму. Для Клавки ці люди - справжні небожителі. Ними вона щиро захоплюється та, попри свій атеїзм, мало не молиться на них.

    Літературне життя повоєнного Києва зображене настільки яскраво, що почуваєшся ніби всередині 3Д-фільму. Тут і легендарний столичний РОЛІТ, і душевні письменницькі посиденьки на ірпінських дачах, і запеклі літературні дискусії, і навіть Пленум 1947 року, на якому громили українських авторів.

    Рильський, Малишко та інші письменники в цій книзі - не застиглі портрети класиків зі шкільних підручників української літератури, а живі люди зі своїми слабкостями.





  •  
    Як тебе не любити, Києве
    Книга однозначно варта уваги. Це моя перша книжка Марини Гримич і вже хочеться ознайомитись і з іншими творами авторки, бо в "Клавці" відчувається величезна любов до свого міста, його історії та увага до деталей, яких у книзі зібрана величезна кількість. Звісно, книжка має глибокий зміст і ідею, а не саме лише копирсання у побуті післявоєнного Києва.
    Головна тема тут - життя і творчість письменників в роки після війни, їх стосунки із партією та організація і проведення Пленуму, де над кимось мають однозначно розправитись за вказівкою партії та скорегувати діяльність письменників відповідно до пронагандичних засад радянського союзу. Читаючи все це просто не віриться, що в таких умовах все ще лишались люди, які хотіли творити і працювали на ниві української літератури, - настільки все тоді було проти здорової прогресивної творчості.
    На фоні цього описується життя молодої секретарки Спілки письменників України - Клавки, яка повернулася з евакуації і живе в підвалі, куди її виселили з її власного житла, разом з інвалідом війни та старенькою жіночкою з прошарків інтелігенції. Клавка товаришує з письменниками, їздить з ними на дачі (боже, як все мило описує Гримич! перед очами з'являються майже реальні дачні деталі тих часів) та опиняється в несподіваному для себе любовному трикутнику. І з-поміж усього цього здається, ніби вона не розуміє глибини всього, що коїться довкола... Аж до фінальної сцени, яка б'є читача по голові і змушує його, як і головну героїню, все ж заглибитись у жах післявоєнного життя...
  •  
    Назад до укр літ
    Про "Клавку" Марини Гримич я багато чула після Книжкового Арсеналу-2019. Книжку розбирали, як гарячі пиріжки.

    Мене підкупило перед читанням, що це наче і художка, але вписана в реальні історичні події.

    В центрі історії — Клавка, секретарка у Спілці письменників України. Розумна і мила, але майже стара діва за канонами того часу — їй уже 26 років.

    На роботі вона друкує під диктовку офіційні і неофіційні листування Спілки письменників України з Центральним Комітетом Компартії. Тому краще за інших знає закулісся сумнозвісного Пленуму ЦК, який став у 1947 році по суті, точкою розгрому українських письменників за недостатню відданість лінії партії.

    А ще вона підпрацьовує друкаркою в РОЛІТі, тобто кооперативі "Робітник літератури". Це зведений в 30х роках спеціально для літераторів житловий будинок на Леніна, 68. Зараз — вулиця Богдана Хмельницького.

    Інтелігенція жила в РОЛІТІ, писала там, ходила одне до одного на чарочку, пошепки обговорювала на кухні лінію партії.

    І через Клавку, за задумом, передається атмосфера того часу. Творчості, але й страху. Моди на розгромну критику колег, але тому, що таку дали установку згори.

    Попри таку класну задумку книжка мені не сподобалась.

    По-перше, місцями монотонно і нудно. Не знаю, що для читача може бути гірше. Я згубилась серед уривків виступів письменників на Пленумі, яких у тексті дуже багато. І замість того, щоб скластись у портрет епохи, вони просто грузять, розсіюють фокус уваги.

    По-друге, любовна лінія перетягнула на себе акценти. Трохи мильна, трохи драматична, щось таке. І хоч у фіналі стає ясно, для чого її так розжовували. Мені здається, можна було більше говорити про щоденне життя, про побут, а не любов. Хіба що любов краще продає книжки...

    Одним словом, "Клавка" — точно не дурна книжка, точно цікава по-своєму. Щонайменше, за задумом.

    Але мабуть просто не моя література, не мій стиль. Якби знати — я би її не починала.
  •  
    Ви її ще не читали? Зробіть це просто зараз!
    "Клавка" — це епоха. Радянська повоєнна епоха соцреалізму, яка цікавить мене, в першу чергу, для пояснення причинно-наслідкових зв'язків. Чому люди поступали так, як поступали? Що ними керувало? Які настрої панували, які цінності переважали. І основне - чому?

    Головна героїня Клавка — дочка "врага народа", яка повністю, здавалося б, пристосувалася до нової післявоєнної дійсності ( 46-47рр). Працює машиністкою у Спілці письменників УРСР, навчилася співіснувати із системою. Вона обирає поміж двох залицяльників: письменником-початківцем фронтовиком, типовим радянським дон-жуаном та солідним урядовцем головою ЦК. Звісно, вона розуміє переваги одруження з чиновником і можливо вона так і зробить...

    Книга цікава найбільше описами літературного процесу в Україні загалом, та в Києві зокрема. Сюжет закручений навколо сумнозвісного Пленуму 1947, який був однією із ланок боротьби з "українським буржуазним націоналізмом". Добре помітно, що пані Марина Гримич опрацювала дуже багато архівних матеріалів, і саме цим твір є цінний. Згадано багато документів, літературних подій ( наприклад, постанова про закриття часописів “Звєзда” і “Лєнінград”, критика роману Яновського "Жива вода", життя письменників у РОЛІТі, Ірпінських дачах та ін.).
    У творі згадуються імена таких письменників, як Малишко, Рильський, Довженко, Бажан,Гончар, Тичина та багато інших.

    Книжку я не читала на одному диханні, але завжди чекала вечора, щоб продовжити. Головна героїня не викликала у мене особливої прихильності, але й відрази не було. Я була до неї рівнодушною, хоча я часто розуміла її внутрішній світ. Клавка (героїня) стала для мене збірним образом того всього незрозумілого у післявоєнний період, що викликало дуже багато запитань.
  •  
    Улюблений укрсучліт
    "Клавка" Марини Гримич - сучасний український роман, який виділяється на фоні інших прочитаних мною романів українських авторів.

    Неодмінно хочу продовжити знайомство із творчістю авторки. Цього разу читала її вперше і уже пригледіла собі кілька її романів.

    В центрі сюжету книги - двадцятишестирічна дівчина-сирота, донька "ворогів народу" Клавка, яка мешкає у тісній кімнатці в одному з будинків повоєнного Києва. Працює секретаркою Спілки письменників, а більшість свого вільного часу проводить у славнозвісному письменницькому будинку - Роліті.

    Книга мені дуже сподобалася, передусім тим, що персонажі живі і зовсім не картонні, їм співпереживаєш, за їхню долю вболіваєш. По-друге - неймовірно цікава тема - життя письменників за радянської влади, труднощі і поневіряння, які супроводжували український літературний процес у ті важкі часи. Дуже гарно передана атмосфера столиці, знесиленої війною. Ну, а життєві поневіряння і душевні переживання головної героїні гармонійно вписалися у основу роману і лише його посилили, як на мене.
 
Характеристики Клавка
Автор
Марина Гримич
Видавництво
Нора-Друк
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1500
ISBN
978-966-688-040-9
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література