Я хотіла прочитати цю книгу ще з моменту її першого анонсу, адже анотація обіцяла неймовірно захопливий трилер, повний напруги та небезпек. Однак, на жаль, після почитання історія залишила по собі лише спустошення і розгубленість. Насамперед, варто сказати, що книга розповідає нам про матір та її маленького сина, що майже щовечора вирушають на прогулянку жо зоопарку і уей день не став виключенням. Однак сьогодні, вони залишилася трохи довше, ніж зазвичай і мало не запізнилися до закриття зоопарку. Та перед виходом Джоан разом із сином чують дивні звуки, що схожі на постріли, а згодом жінка помічає, що по території розкидані тіла відвідувачів, що опинилися не в тому місці не в той час. Жінка розуміє, що зоопарк захоплений терористами і вона вирішує за будь-яку ціну врятувати свого сина і вивести його з цього місця живим... Яка класна задумка, але реалізувати її автору, на жаль, повністю не вдалося: сюжет складається із обривків, які між собою не «клеяться», герої от ніби й не погано описані, але їм абсолютно не віриш та не співпереживаєш, а терорести - то взагалі окрема тема. Їхня мотивація зовсім не розкрита, характери також, а поведінка не піддається жодному поясненню. І останнє, це фінал, який виявився абсолютно не логічним і повністю відкритим. Тому книгу не рекомендую, якщо хочете почитати хороший трилер, то краще взяти «Дівчину у потязі» і там напруги не відпускає до самого кінця.