А мені сподобалася книга. Вона не настільки клішована, як тут пишуть. Взагалі не зовсім мій формат — я більше по класичному фентезі, але тут містика та трошки трилера. Для мене було цікаво — прочитала за пару вечорів. Залишила по собі приємне відчуття. Якщо буде друга частина, також куплю.

згодна з попереднім відгуком - книга ніяка..місцями безглузда і клішована..очікування не виправдались, на жаль

Для мене книга такий середнячок між трилером та жахастиком. Думаю, того, хто більш-менш розбирається в жанрі, книга не вразить. Постійно ловила впізнання сцен з фільмів та серіалів: Американська історія жахів, Зачаровані, Пірати Карибського моря та інші жахастики назв яких навіть не пам’ятаю. Тобто тут все вторинно та шаблонно. Плюс авторці, що здебільшого вона вдало це обиграла, мінус — ніяких несподівних поворотів не було. Моя оцінка — трієчка, середнячок. Враження: нічого не втратила, але і не надибала чогось новенького. Як на мене, назва сюжету не відповідає. Дім тут як п’ята нога для кішки — ні про що. Це не місце сили, як у Зачарованих, не знакове місце для героїв загалом, для сюжету ніякої ролі не відіграє. Просто назва дизайнерського дому старшенької сестри. Як Гуччі, але без Гуччі, йой тобто без Голлоу. Як би назвала? Щось на кшталт: Ми — Голлоу. Бо це має якийсь сенс: ідентифікація сестер. А от з англійською складніше, бо там є прихований сенс, який в українській назві загубився. З англійською можна перекласти як Дім Порожнечі, що призводить до світу Півдоріжжя. Герої особливої емпатії не викликали, ніхто. Було співчуття батькам, Тайлеру, але авторка драми не дожала, тому ці відчуття зникали швидко. Плюси: описи, легко малюються в уяві; динаміка та екшн. Мінуси: є провисання сюжету, логічні дирки, вториннність, картонність персонажів-функцій. Не вистачило романтичної лінії та більш якоїсь хімії між персонажами загалом. Чи порадила б книгу? Загалом так, але не варто очікувати від книги більше, ніж чтиво на раз.