Дуже класна книга, у яку я закохалася (ні, не з першого, але з другого погляду). Адже у ній так багато істин, і вона буде дуже корисною перфекціоністам, усім тим, хто часто вважає, що робить недостатньо, що люди навколо нього набагато успішніші. А бути звичайним – хіба це так погано? Ось із цієї книги ви й дізнаєтеся, скільки ж (а багато!), має у собі переваг звичайність, і як можна використовувати її для того, щоб бути гармонійним і радісним. Або ні, не так: ви цілком можете бути звичайним і при цьому задоволені своїм життям та щасливим! Ви дізнаєтеся, як частіше мислити позитивно, бути оптимістично налаштованими та загалом – подивитися на усі складові свого життя під зовсім іншим кутом зору! Класно ж!

Яка я рада, що мені потрапила в руки ця книжка! Її потрібно прочитати кожному, адже ми живемо в сучасному світі шаленого ритму і розвитку, і від цього страшенно втомлюємося. А оскільки "куди мозок, туди й усе тіло", то окрім психологічного виснаження, додається ще купка цілком реальних болячок. Кетрін Грей дає наукове пояснення таким речам, як наша зацикленість на невдачах, постійна напруженість і невдоволеність. "Розчарування звичайним життям закладено в нас за замовчуванням; це наші еволюційні та біологічні "налаштування виробника". Наш мозок від природи має негативні упередження. Він зосереджується на всьому негативному, що відбувається за день, на всіх хижаках і пастках, а вже тоді переходить до позитиву". Цю фразу просто треба собі роздрукувати і закріпити перед очима - як нагадування. Все в порядку, інакше людство би просто не вижило. Зараз нам потрібно постійно свій мозок заспокоювати і звертати увагу на позитивне. А ще - вчитися тішитися звичайним речам. Знову ж таки - через налаштування нашого мозку: йому завжди буде мало. І це, як виявилось, теж абсолютно нормально. "Бо якщо не поплескати звичайні радощі по плечу і не привітатися, вони розчиняться в натовпі" "Намагатися поводитися "нормально", коли тебе накриває напад паніки - це як силуватися вдавати, що все окей, перебуваючи в центрі урагану" Людський мозок ще не переформатувався для життя в місті - кожен день є для нього стресовим. А тому просто необхідно частіше бувати на природі, навіть в погану погоду, навіть якщо це - просто парк, а не чистий ліс. Особливо мені сподобався розділ "Коли позитивно-оптимістична психологія заходить надто далеко", який пояснює різницю між емпатією і співчуттям і вчить правильно реагувати на складні ситуації. Подивіться відео "Брене Браун про емпатію" - всього дві хвилини, а скільки користі!

Наше життя це - бiг за чимось особливим, незвичним, захоплюючим...Але через певний час ми зупиняємось i розумiємо, що радiсть iснування залежить вiд простих речей. Саме про них йде мова у даннiй книзi. Вона розповiдає про цiннiсть буденностi. Адже звичайнiсть це суть нашого iснування. I чим ранiше ми це зрозумiємо, тим краще. Кожна мить це неповторнiсть буття... Рекомендую всiм данну лiтературну новинку. Думаю вона змiнить вашу свiдомiсть. В результатi буденнiсть наповниться сенсом. Дякую автору за чудову книгу, а магазину за швидку доставку.