Нобелівський лауреат Світлана Алексієвич Білоруська письменниця Світлана Алексієвич - лауреат Нобелівської премії з літератури 2015 року, пише в жанрі документально-художньої прози. Її твори читають багатьма мовами світу. Будучи уродженкою України, письменниця більшу частину життя прожила в Білорусі, а останні кілька років перебувала в Європі. Вона вважає, що європейського в її біографії та в біографії її книг значно більше. Та й відома вона більше в Європі, аніж на пострадянському просторі. Там вона може поговорити не лише з представниками культурного та політичного середовища, а й зі звичайними двірником чи прибиральником. Так вона дізнається про настрої суспільства, аналізує події, що відбуваються. «Для Європи той жанр, в якому я працюю, абсолютно прийнятний. Роман голосів, коли портрет і здогади, та історії дуже багатьох людей - це єдине полотно: кожен схоплює якусь пронизливу річ, запам'ятовує, і це з ним залишається. Це залишає свій вагомий відбиток у свідомості сучасної західної людини, коли сюжетна лінія - це не якась там «жирна» історія, придумана автором від А до Я. Вона є відображенням безлічі окремих звуків, вихоплених читачем з загального багатоголосся». Працюючи над книжками, Алексієвич розмовляє з сотнями людей, бере інтерв'ю та з сотень отриманих сторінок записів в результаті вибирає лише пів сторінки, аби скласти цілу книгу зі шматочків буття. Авторка вважає, що саме документальна проза набирає сьогодні шаленої актуальності. Вона прагне писати не суху історію факту, а історію почуттів, називаючи її пропущеною історією. Алексієвич пробувала себе в різних жанрах - розповідному, публіцистичному, писала репортажі. Але вирішальний вибір був зроблений завдяки впливу прози відомого білоруського письменника Алеся Адамовича. «Я довго шукала жанр, який би відповідав тому, як я бачу світ. Тому, як все сприймають мої очі, моє вухо ... Спробувала себе ... І вибрала жанр людських голосів ... Свої книги я виглядаю і вислуховую на вулицях. За вікном ... Так, я саме так бачу і чую світ: через голоси, через деталі побут і буття. І все, що в мені було, щоя вміла, виявилося вмить потрібним та корисним: досвід письменника, журналіста, соціолога, психоаналітика, проповідника...» Сьогодні у планах письменниці - відразу дві книги: одна - про любов, інша - про старість, про час, про зникнення людини з цього часу. Їй цікаво, як людина використовує додаткові 20 років життя, подаровані прогресом, адже часто вона не знає, що з цим часом робити. Алексієвич впевнена, що в будь якій ситуації людину рятує виключно кількість отриманої за життя любові. За її переконаннями, людина найбільше подібна до людини, коли любить. «Життя - це дуже важка робота. Людину в собі треба вирощувати. Скільки ти зможеш зібрати на життєвій дорозі, стільки й буде в тобі людини». У 2011 році німецька музична група Samsas Traum випустила альбом Anleitung Zum Totsein з присвятою Світлані Алексієвич від Олександра Каштіо: "Für Igor und Inga, wo auch immer ihr jetzt seid. Und für Swetlana Alexijewitch, deren Bücher über den Tod mich zurück ins Leben geholt haben "(" Ігорю й Інзі. І Світлані Алексієвич, чиї книги про смерть повернули мене до життя "). Лауреатом Нобелівської премії з літератури стала Світлана Алексієвич Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2015 стала білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич, автор документально-художньої прози. Премія присуджена з формулюванням: «за багатоголосу творчість - пам'ятник мужності і стражданню». Алексієвич є автором таких творів як «У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики», «Чорнобильська молитва», «Час секонд хенд», що перекладені більш ніж на 20 мов світу. Із самого початку авторка була третьою за версією букмекерської контори Ladbrokes, та в підсумку обійшла японця Харукі Муракамі разом з кенійцем Нгугі ва Тхіонго. Світлана Алексієвич була серед фаворитів на отримання премії і в 2013 році, однак тоді її обійшла канадка Еліс Манро. Лауреатом 2014 року став француз Патрік Модіано. До слова, за всю історію премії тільки 14 жінок ставали переможцями у категорії «література». На квітневому Книжковому Арсеналі в Києві Алексієвич була одним з головних гостей та презентувала український переклад своєї книги «Час секонд-хенд».