Дідьє ван Ковеларт - сучасний французький письменник, сценарист та актор, володар численних літературних нагород. Своє перше оповідання написав у 8-річному віці. Український читач має змогу познайомитися з його творчістю через роман ,,Жуль", переклад якого для ,,Видавництва Анетти Антоненко" здійснив Іван Рябчій. Мабуть, це перший для мене твір, уявлення про якого за анотацією, не зовсім збіглися з текстом усередині книжки. Не можу сказати, що роман мене розчарував. Досить цікавий, дотепний, гарно написаний та чудово перекладений. Але еротика посідає у ньому чільне місце, про що слід попередити потенційного читача, який може помилково подумати, що тримає в руках щось для young adult. Звісно, мова піде про Жуля, собаку-поводиря. Буде і про його господиню Алісу. Буде і про любов. І про традиційну. І про лейсбійську. В результаті кислотного опіку Аліса стає незрячою. Її поводирем та найкращим другом стає лабрадор Жуль. Після пересадки рогівки до жінки повертається зір, а собока стає непотрібною. Жуль дуже любить Алісу, гостро переживає розлуку з нею і вдається до плану: поєднати її долю з долею закоханого в неї чоловіка, що зветься Зібал. Сирієць Зібал - науковець-невдаха, що змушений торгувати ,,макаронами" в аеропорті. Саме він допоміг сліпій Алісі сісти з Жулем в літак, коли собаку персонал аеропорту намагався впакувати в ящик для перевезення у багажному відсіку. Але ще є Фред - жінка нетрадиційної орієнтації, що теж закохана в Алісу...