Трилер Зубри розповідає нам про пʼятьох авторів, що зібралися у віддаленому куточку Карпат (куди не веде жодна стежка, хоча стежки там є) на інтенсив під керівництвом Куратора. Але все йде не за планом, коли в руках опиняється анонімний рукопис, в якому дуже точно описані всі учасники інтенсиву і події, які ще не відбулися. Вигаданий сюжет дуже точно описує все навколо і стає моторошно: Хто це написав і що буде далі? Першу половину книги я читала з думкою, що точно знаю що тут відбувається і куди все йде. Потім дуже сильно муляло очі деякі нестиковки в сюжеті, описі та діях. Вже були здогадки, що це все не просто так і я нетерпляче чекала на кульмінацію та розвʼязку Чи стало мені легше після розвʼязки? Здається, що зʼявилося тільки більше питань Роман дійсно цікавий, дуже влучно авторка розкриває теми письмеництва, сміється над банальними тропами, передбачуваними персонажами. Мені сподобалось спостерігати за цим, наче дійсно я на якийсь час опинилася в голові автора, який хоче зібрати до купи всі свої ідеї та оформити це все в пристойний трилер. Але якісь питання все ж таки залишилися. Так напевно буває завжди, коли трилер здавалося б про щось реальне перетікає в містику про щось неможливе Це було цікаво і захопливо. Раджу прочитати 4,5/5

Авторка майстерно і доволі глибоко занурилась у письменницьку кухню, а легкий присмак детективу допоміг їй тримати увагу читача до фіналу. Дяка. Тримаємо рівень.

Не дуже