"Золотошукач" французького письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 2008 року Жана Марі Ґюстава Ле Клезіо являє собою роман-притчу, де екзотичні мандри в пошуках скарбів є насправді нічим іншим, як механізмом психологічного захисту від труднощів, намаганням повернути втрачений рай. Головний герой - Алексіс, родина якого залишилася без засобів до існування - вирушає на пошуки скарбів, щоб допомогти своїм близьким. Та чи насправді він шукає матеріальні багатства? Алексіс втікає від повсякденної рутини, яка засмоктує наче болото. Спочатку це проявляється у нав'язливому, майже маніакальному пошукові скарбів, а потім - у бажанні стати добровольцем на війні, яка мала доволі опосередковане відношення до його рідної землі. І знову ж таки: чи можна назвати його сміливість справжнім героїзмом? Чи це була всього на всього чергова втеча від реального життя? Загалом після прочитання запитань виникає набагато більше, ніж відповідей. Все ж таки пошуки міфічного золота у головного героя роману Ле Клезіо - це насамперед пошуки відшукати себе справжнього, своє втрачене Я, знайти свій шлях, усвідомити своє призначення, відновити рівновагу між собою та навколишнім світом.