Довго чекала на цей роман, оскільки раніше читала книги Мішеля Бюссі. Що можу відмітити, сюжет динамічний та насичений, достатньо кваліфікований переклад, за що окрема подяка перекладачам. Проте мої сподівання на захоплюючий детектив не справдились. Це скоріше суто жіночий любовний роман з елементами мелодрами і психологічної інтриги. Більше того, розв’язка сюжетної лінії настільки неочікувана, настільки ж і неправдоподібна. На мою думку ця історія абсолютно надумана і не можлива у реальному житті. Роман викликає аналогії з голлівудськими фільмами, де незважаючи на підступність зла перемагає добро. В сукупності все викладене вплинуло на мою оцінку. Читати можна, але сподіватись на отримання задоволення від хорошої книги не варто.

Автор добре відомий за своїми попередніми книгами. Ця історія з ними не пов’язана, але неймовірно захоплива. Книга цікава дуже, читається легко, розгортаєш на будь-якій сторінці і відразу повертаєшся в історію, не треба довго думати, згадувати. Хоча оповідь ведеться в двох часових вимірах і має досить багато героїв. Наталі – стюардеса, має доброго чоловіка, гарних доньок та онуків. Раптом життя змушує її згадати події двадцятирічної давності. Події дуже особисті, які змінили долю усіх персонажів, а вони відмовлялися це визнавати. Щодо головної героїні - ну не розумію я тих французок. Всі її вчинки один за одним наближали катастрофу, вона ніби жила двома життями - одним хотіла, іншим мусила, хоча насправді її ніхто не заставляв. Виглядає так, що вона зустріла свою долю тоді, коли вже мала сім’ю і не мала сміливості змінити своє життя. Цікаво було мандрувати спогадами і містами, книга як путівник світом і дає уявлення про непросту роботу команди авіаліній. Сподобалось, що фінал справедливий, але без класичного хеппі енду.

Мішель Бюссі "Змарновані мрії" Детектив із французьким шармом. Такий анонс книги заінтригував мене. В часи, коли ми обмежені в подорожах можна мандрувати завдяки книгам. Особливо, коли головна героїня стюардеса. Монреаль, Лос-Анджелес, Джакарта міста, які у маршруті Наталі. Ці міста у такому ж порядку вона відвідала у 1999… і знову цей порядок польотів у 2019 році. Це збіг, жарт, змова? Зараз Наталі в шлюбі має двох доньок і навіть двох онуків. У них з Олів'є свій дім на березі Сени. Вона все ще красуня на яку задивляються чоловіки, особливо, коли вона у костюмі стюардеси. Олів'є працює вдома, Наті - літає. "Моя робота - то моя свобода! Ти залишаєшся, а я їду. Ти залишаєшся, а я повертаюсь. Ти нерухома точка, а я - рух." Чоловік дуже любить свою Наті, готує вечері до її повернення з рейсу і дарує вишукані подарунки. Двадцять років тому це все могло зруйнуватися. Тому, що одружена жінка не може бути вільною у своїх вчинках. Обітниця шлюбу, спільна маленька дитина, сім'я. Ти не можеш, ти не повинна... Закохатися одруженій жінці...А якщо це кохання те єдине, до особливого чоловіка, до рідного душею. Скажу чесно, завжди не розуміла Анну Каренину, а в цій романтичній історії співчуваю Наталі. Для мене це дуже проникливо написаний любовний роман. А детективну лінію, я б назвала "кармою", "ціною щастя". Гарно написано про почуття. Ох, ці французькі автори)