Беручи в руки книгу Джесіки Шеттак «Жінки в замку» я хибно очікувала, що переді мною легка історія не позбавлена долі гумору і оптимістичного кінця. Але я помилилась, і вже почавши читати, зрозуміла, що це – роман про травми, які війна залишила в душі усіх героїв, роман, в якому ніхто ніколи не є до кінця відвертим, роман, де кожен з соромом згадує своє минуле і ділить життя на «до» та «після». Ця книга про війну та її наслідки, проте тут немає ні стрілянини, ні окопів, натомість є голодні та вічно хворі діти, табори переселених осіб, є кохання – втрачене або знайдене, є німецький побут того часу – тому що це роман, як і вказує назва, про жінок. Варто відмітити гарне оформлення книги, якісний друк та вдалий переклад (спочатку, було, спотикалась об деякі закручені вирази, але згодом звикається). Наступне, на що хотілось звернути б увагу – манера написання. Окремі розділи представлені ніби з перспективи різних людей, які мешкають під одним дахом, і завдяки цьому ми можемо бачити, яким бачили той час затята дружина борця з гітлерівським режимом, сільська дівчина, котрій вдалось пробитись в вищий світ, колишня нацистка і їхні діти. Також під час читання варто зауважувати час і місце акції, тому що фокус історії часто переміщується з одного персонажа на іншого, стрибаючи з довоєнного періоду на сучасність, а потім знову повертаючись у вихор воєнного часу (такі переміщення у часі, на щастя, зовсім не заважають читанню та не створюють труднощів). Що стосується сюжету: в описі згадується обіцянка, яку головна героїня дала своєму чоловікові і ця обіцянка є ниткою, на яку є нанизані численні історії, які, як на мене, самі по своєму є цікавими, але не до кінця розкритими. Головна героїня Маріанна фон Лінгенфельс збирає під дахом старого замку дітей та дружин загиблих борців опору. Ці три жінки походять з різних соціальних класів, мають різні темпераменти та приховані історії. Світ кожної з них становлять різні цінності і кожна сповідує свої ідеали – Маріанна, будучи вірною переконанням чоловіка, всі свої сили скеровує на відбудову нової Німеччини, Беніта шукає любов та красу навіть в епоху, повну болю і смерті, а Аня понад усе прагне забезпечити гідне майбутнє синам та вберегти свою таємницю. Але ці три жінки проводять найважчі повоєнні роки в одному замку, будучи одна для одною підтримкою та розрадою. Ось це, напевне, в романі й зачепило найбільше – жіноча згуртованість та сила, яка з неї виникала. Шеттак дуже вдало, через вчинки та думки героїв, віддзеркалила їхні вартості. Персонажі вийшли довершеними, повноцінними, живими, бо ж книга не позбавлена їхніх власних сумнівів, вагань і помилок. Особливо хотілось б відзначити Маріанну фон Лінгенфельс, котру згадуватиму тепер щоразу, чуючи вираз «сильна жінка». Вона вражає своєю мужністю, гострим розумом, зібраністю, організованістю та відвагою. Кожна з героїнь є сильною в прагненні до своїх ідеалів, проте риси Маріанни є тими, яким, ймовірно, хотіла б володіти кожна жінка. Яким був посил автора? Думаю, кожен повинен проаналізувати це питання сам після прочитання. Я побачила тут спробу сказати, що усі ми здатні шкодувати про зроблене і в такому випадку, при щирому визнанні помилок, людям варто пробачати. Ще для мене ця історія була демонстрацією того, як різними бувають людські світогляди і цінності, тож не можна судити та бути упередженим до когось, не побувавши в його шкірі. Загалом після прочитання залишились позитивні враження, трішки легкого світлого суму – бо історія вкотре показує, як швидко проминає людське життя і що навіть найбільші героїні стають бабусями, які плавають в надувних кругах і ходять з ціпками, - додалось трішки знань про ту епоху (особливо, що стосується тогочасного побуту), а ще роман наштовхнув на певні рефлексії. Раджу ознайомитись з цим романом Шеттак!

Как и я и предполагала, это история о войне и соответственно это будет также история об искуплении. Так и получилось. Итак, Вторая мировая война подошла концу и под ее натиском не устоял старый баварский замок, в который когда-то хаживал весь высь высший свет. А теперь, там обитают только призраки, которые жаждут искупления, прощения и нового начала. Главная героиня книги Марианна Фон Лингенфельс приезжает в замок предков своего мужа, ее цель исполнить обещание. Она хочет найти и помочь всем женам и детям, чьи мужья вместе с ее убитым мужем поддерживали сопротивление против фашистов. Одного за одним она спасает несколько детей и жен. Но несмотря на то, что у них много общего, их миры слишком разные и противоречивые. Каждая из трех женщин слишком разная. У них разная боль, разные желания, разное прошлое, разные тайны...И теперь в новом мире, им придется искать общий язык под сводами разрушенного замка. Эта история драматическая, это взгляд на войну глазами трех женщин, это проживание последствий пережитых событий, это построение нового мира, это поиски любви, веры и прощения. Если вы любите исторические произведения о войне и послевоенных событиях, то очень советую вам прочитать эту книгу. Эта пронзительная история о трех женщинах ищущих новые пути в жизни, никого не оставит равнодушным. Одна из лучших художественных книг прочитанных в этом году.