Кожен із чотирьох романів цього видання — правдива розповідь Анні Ерно про певний період власного життя.

«Жінка» і «Майдан» — це спогади письменниці про своїх батьків, їхню особистість, а також роздуми про відчуження між батьками й дітьми, неможливість знайти порозуміння з рідними, бо їх уже немає. Героїня «Замороженої жінки» надзвичайно щиро розповідає про підлітковий вік і розкриття власної сексуальності. У невдалому шлюбі вона змушена повністю відмовитися від будь-яких амбіцій і залишатися тільки матір’ю і дружиною. У романі «Просто пристрасть» зображено нібито жахливу залежність жінки від чоловіка, але насправді це пристрасть вільної жінки, господині свого тіла і власних почуттів.