Віктор Близнець — справжній класик української дитячої літератури, один з небагатьох авторів радянських часів, чиї твори витримали випробування часом. У цьому виданні ви знайдете одразу три найкращих твори Віктора Близнеця: ліричну "Звук павутинки", пригодницьку "Землю світлячків" та пізнавальну "Повість минулих літ" — усі три із золотого фонду дитячої літератури. Крім очевидного — захопливих пригод і карколомних сюжетів — цей автор має ще й переваги, які, можливо, не настільки на поверхні — його мова надзвичайно багата і красива і його історії завжди мають серце. Моя улюблена "Земля світлячків" у найкращих фентезійних традиціях розповідає про боротьбу світла з темрявою. Світлячок тут дивовижна метафора — крихітне крихке створіння, яку кидає виклик ночі. Всі ми, а особливо діти, відчуваємо себе часом такими маленькими-маленькими і безсилими перед навалою зла, але, як казав Конфуцій, легше запалити одну маленьку свічку, ніж вічно проклинати темряву. Як написано у книжці, "Хай у кожному корчі палахкотить маленьке диво ночі: живий теплий вогник, який розцвітає в лісі тільки на добру погоду і всім, хто потримає його в руках, приносить щастя."

Для меня писатель Виктор Близнец стал недавним открытием. Несмотря на то, что творил он довольно давно, его повести и рассказы я не читала, но с удовольствием окунулась в чарующую и ностальгически-приятную атмосферу каждого произведения, в которых автор воспевает детство, раскрывает глубокое понимание детской природы. В произведениях В.Близнеца детство удивительное, сказочное, нежное, искреннее, фантазийное, но в то же время непостоянное, изменчивое. Все рассказы и повесть эмоциональные и замечательные, но, по моему мнению, сполна насладиться этими произведениями смогут взрослые читатели, поскольку детки ещё не испытывают ностальгии по детству. Для детей это скорее приключенческие произведения. Больше всего мне понравился рассказ «Звук паутинки». Это милый и чрезвычайно мечтательный рассказ. В нем удивительно ярко передано детское мироощущение - возможность детей видеть чудесное и необычное в повседневных событиях и вещах, одухотворять вещи и эмоционально относиться к миру, чувствовать его душой, быть с ним на одной эмоциональной волне. Великолепные произведения. И это замечательно, что сейчас дети проходят их в школе.