Гарна така собі елегійна казочка. Десь у лісі живуть добрі чоловічки. Два племені чи що (роди точніше)– Стовуси і Тривуси. Сиз XII - він якраз стовусівського роду. і збирає світлячків. Власне тих світлячків в нього цілий музей, куди він гостинно запрошує всіх. І особливо він радий своєму другові, роду таки тривусів Вертутієві, який робить різні вітрячки, всяких конструкцій і видів. Та його онукові Чубликові, який вивчає кульбабкові пушинки у славнозвісного професора Варсави. І хоча друзі люблять одне одного десь покритикувати, посваритися, - все в межах дружби і нормальних дискусій. Ще добрі лісові мешканці люблять їсти дині, які вирощує невтомний друг хвороща. І динь тих - ще більше ніж у Вертутія вітрячків чи у Сиза світлячків. Але ця рівна і спокійна картина, як це завжди буває, не дає спокою злим силам. А саме злому чаклунові Магаві, який наробив собі злих воїнів, що хочуть знищити і спопелити цей ліс, і забрати в рабство його добрих мешканців. І Сиз з чубликом опиняються на передовій боротьби…. А як далі боролися добрі Стовуси і Тривуси - це вже треба читати всю книжку...