У мене залишились дуже сплутані враження про цей роман. Він наче й засуджує расизм, але якось так це подає, що можна зрозуміти по-різному. Добре, що автор сам темношкірий. А то, думаю, його б могли звинуватити в расизмі. Це історія про темношкірого хлопця зі зламаною душею. Все почалося ще з дитинства. Батько малого був якийсь трішки божевільний і вирішив провести над власною дитиною соціально-психологічний експеримент. Після його смерті хлопець лишається сам на сам зі світом, в якому він не вміє жити і не знає, де ж його місце в цьому світі. Ще й його рідне місто зникає з мап, і він вирішує його воскресити. А ще у нього з'являється раб. Темношкірий. Темношкірий раб у темношкірого. І він намагається вибратися з цього всього хаосу, щоб хоча б якось знайти сенс свого життя. Хоча б врятувати своє місто. Щоб було, заради чого боротися. Роман дуже специфічний. Це постмодернізм і цим все сказано. Він сильний, провокативний. Дуже сатиричний. Читається швидко. Половину книги я прочитала за один вечір, але потім вона лежала ледь не місяць, а я все не знаходила в собі сили до нього повернутися. Спробувати варто, але не гарантую, що він всім сподобається.

Книга Пола Бейті підіймає питання самоідентифікації афроамериканського населення в Сполучених Штатах Америки, проблеми расизму, надлишкової толерантності, соціальної адаптації, бідності, популізму, та багато інших. Не дарма ж автор отримав Пулітцера саме за цей свій твір. Роман вийшов саркастичний, сповнений чорного гумору і сатири. Особисто в мене враження досить неоднозначні: з одного боку - це непогано написана сатира, дещо постмодерністська, проте досить проста й зрозуміла; з іншого боку книга глибоко занурюється в історію та поп-культуру США і мені не вистачає знань в цих царинах, щоб отримати від тексту повну віддачу. Хоча основні ідеї зрозумілі і не потребують знання підтексту. Головний герой книги - чорношкірий фермер з непростим дитинством та проблемою самоідентифікації. Місто в якому він живе, одного дня стирають з мап, тож йому доводиться боротися за нього всіма доступними методами. А ще він тримає раба, вирощує казково смачні фрукти та траву, кохає водійку автобуса, з якою знайомий з дитинства і намагається знайти своє місце в житті. Загалом, це досить пронизлива історія пошуку себе на тлі історично складного суспільного відношення до раси гг з купою соціальних проблем, яку я все ж не до кінця для себе розкрив.