На початку історії ми маємо 40-річну матір-одиначку Емі, яка намагається утримувати двох дітей на зарплату бібліотекаря, і вже настільки зав'язла у мамських проблемах, що забула, що таке власне життя. Чоловік Емі здимів, бо в певний момент він… втомився і вирішив просто не повертатись з Гонконгу. Вся історія закручується, коли благовірний знову з'являється на горизонті і просить відпустити дітей на тиждень, так би мовити, налагодити стосунки. Намагаючись вдавати благородство, Емі, скриплячи зубами, погоджується. От тільки що робити з такою купою вільного часу? Несподівано, навіть для себе, Емі погоджується поїхати на з'їзд бібліотекарів у Нью-Йорк. І так само несподівано виявляється, що життя після 40 існує. Книга написана дуже легкою мовою, в ній багато самоіронії та хорошого гумору. Але напевно проблеми 40-річних матерів-одиначок в мені не відгукуються достатньо, тому книжка в більшості своїй пройшла мимо. Проте для тих, хто любить теплі лампові історії з хепі-ендом, рекомендую.

Після того як чоловік Емі, який сильно втомився від сімейного життя і звалив від сім'ї та обов'язків на інший кінець світу, щоб відпочити та пожити для себе, одружився вдруге на тридцятирічній жінці, поки він жив  ні про що не переживаючи, Емі  матері одиначці доводилося справлятися з усім самій. Емі змогла забезпечити себе та своїх дітей, і тут блудний батько повернувся через три роки, згадавши про дітей і дав Емі тижневу відпустку. Емі вирушає до подруги до Нью-Йорка на з'їзд бібліотекарів і знайомиться там з Даніелем. Подруга Талія перетворює Емі до невпізнання - змінює їй зачіску, одягає брендовий одяг. У Емі Байлер нове життя де вона не тільки загнана мама, а й згадує, що в першу чергу вона жінка і до чого дуже нічого ще. Книга весела, романтична, але не позбавлена ​​сенсу, під цією розважальною оболонкою криється все-таки глибоке значення. Гарна книга для всіх мама та просто любителям відпочити з легкою книгою. Мені було дуже схоже за атмосферою на "випадкових наречених", отож книгу раджу.

Як я обожнюю таке читання. І всім книголюбам я впевнена, ця книга стовідсотково сподобається, адже вона про жінку – Емі, яка працювала в школі бібліотекарем. А ще тут згадка назв багатьох книг, які я вже читала, а деякі є в моїх планах. Дуже легенька книга, від якої отримала просто насолоду холодними осінніми вечорами. Отже Емі Байлер – звичайна жінка, яка працює бібліотекарем, вона матір двох дітей, донці п'ятнадцять, а сину одинадцять, а три роки тому їх покинув чоловік – батько дітей. Раптом, через три роки, несподівано повертається чоловік і хоче надолужити згаяний час й провести літо з дітьми. І тут в Емі починається нове життя. Ні, вона не повернулась до чоловіка, а почала все з чистої сторінки. Цікаво було спостерігати, як змінилась зовнішність Емі, як вона закохалась, як на це все відреагували діти. А діти в Емі дуже класні, особливо мені імпонувала донька Корі, а її листи в своєму щоденнику до мами просто неймовірні. Дуже гарно висвітлена лінія дружби. І подруги в Емі – Ліна та Талія просто суперові. Головній героїні можна тільки по доброму позаздрити, що має таких класнючих подруг. Ну і звісно кохання, як же без нього. Але хай читач сам дізнається цю лінію, єдине скажу, що палкий вчитель, який обожнює книги – Деніел мене просто зачарував. Фінал просто приголомшив і я навіть розчулилась, хоча і очікувала, що буде щось в такому дусі. Моя оцінка 10/ 10 , а я з радістю почитаю ще щось в такому дусі і з такою тематикою.