Залізна вода
Паперова книга | Код товару 1289843
Yakaboo 4.8/5
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
264
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Залізна вода

Ви колись пробували пройти слідом Лесі Українки в найдальше карпатське село? Ця «слабосила, хора дівчина» гірські маршрути долала безстрашно, нарівні з усіма; місцеві досі переказують про це легенди. Що залишилося в тих краях у пам’ять про неї, Франка чи родину Окуневських, крім суперечливих свідчень очевидців, які переказувалися з покоління в покоління?

У романі розгортається історія, пов’язана з головною жінкою української культури. Театральна режисерка та молодий чоловік, який після довгої відсутності повертається у рідні краї, — як далеко вони готові зайти у пошуках унікального листа, що міг би внести ясність в один із найтаємничіших і найбільш резонансних сюжетів історії нашої літератури? Як на початку минулого століття йшли за Лесею невідома поетка, проста гуцулка, плотогон і черниця-бернардинка? Дізнаєтеся у новому романі автора книжок «Баборня» та «Світ не створений» Мирослава Лаюка.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
264
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Книжка зовсім не про Лесю
    Читати цю книжку - як занурити руки у холодну гірську воду. І витягнути звідти жменю камінців. Відшліфованих часом і ще геть молодих уламків. Давні і нові історії, життя і легенди - різноманіття на кожен смак.
    Герої передають її з рук у руки, і правда з вимислом так щільно переплелися...

    Про Лесю Українку і гуцулів її часів - і про Богдана та його родину. Історія Авґустини мені була не менш цікава, ніж історія видатної письменниці. Автор злегка натякає, що Леся жила зовсім у іншому світі, ніж більшість людей у ті часи.

    Головний герой - Богдан. Його мама мріяла відкрити готель у тому місці, де колись відпочивала у Карпатах Леся Українка. А під скло поставити лист письменниці, який випадково опинився у їхній родині.

    Після цієї книжки ви схочете дізнатися більше про письменницю: що було насправді, а що - ні? Пам'ятаєте історію стосунків з Сергієм Мержинським? Леся доглядала його перед смертю, а він просив писати листи жінці, яку кохав. І вона писала. Якою сильною і сміливою була - приховувала свій біль і не відводила очей від дороги над проваллям?
    Окреме задоволення - уривки листування Лесі Українки і Ольги Кобилянської.

    Лаюк показує нам життя, яке змінилося і не змінилося за сто років. Тих людей, бабусі і дідусі яких бачили Лесю Українку на відпочинку у своєму селі. Це той випадок, коли про другорядних персонажів читати не менш цікаво: молода жінка, яка пише - а її не друкують, черниця, дарабник і сучасна режисерка.

    Сімейні таємниці, алкоголь, насильство - і пошук розуміння і прощення. Велика мрія, яку нема з ким розділити...

    Чи маємо ми право читати чужі листи?
  •  
    Світло Лесі, яке веде за собою крізь століття
    Якщо ви дивилися презентацію нового роману Мирослава Лаюка, то ви вже знаєте, що ця книга - не про Лесю. Це не її нова біографія, та й знайти багато нових, невідомих фактів про неї у цьому романі ви навряд чи зможете.
    Цей роман про людину як образ, як символ, як постать, яка веде за собою інших крізь час і простір.
    Леся Українка тут - не головна персонажиця, але вона постійно присутня у думках, уяві, розмірковуваннях інших людей, її сучасників та наших з вами.
    Яка Леся? Що вона? Як вона?
    Прочитавши книгу, я не могла зрозуміти, чому Мирослав зробив сучасну сюжетну лінію буденною, не "високоодухотвореною", чому герої Богдан, Дзвінка, Анна, - які шукають листа Ольги Кобилянської до Лесі - такі "не інтелігентні". Але потім я усвідомила, що у цьому романі багато іронії, можливо навіть, сарказму, і не варто сприймати усе, що говориться, надто серйозно.
    Корисніше читати між рядків. Так можна у повній мірі зрозуміти (або хоча б спробувати), що хотів сказати нам автор, який посил у цій книзі найголовніший.
Купити - Залізна вода
Залізна вода
120 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Мирослав Лаюк
Мирослав Лаюк

Лаюк Мирослав Миколайович - сучасний український письменник і поет. Народився 31 липня 1990 року в с. Смодна. У 2013 році у видавництві «Смолоскип» був опублікований перша збірка поезії автора. У 2015 році вже у видавництві «Видавництво Старого Лева» була опублікований наступна збірка поезії «Метрофобія». У тому ж видавництві в 2016 році виходить перший роман «Баборня», а вже через два роки,...

Детальніше

Рецензії Залізна вода

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Книжка зовсім не про Лесю
    Читати цю книжку - як занурити руки у холодну гірську воду. І витягнути звідти жменю камінців. Відшліфованих часом і ще геть молодих уламків. Давні і нові історії, життя і легенди - різноманіття на кожен смак.
    Герої передають її з рук у руки, і правда з вимислом так щільно переплелися...

    Про Лесю Українку і гуцулів її часів - і про Богдана та його родину. Історія Авґустини мені була не менш цікава, ніж історія видатної письменниці. Автор злегка натякає, що Леся жила зовсім у іншому світі, ніж більшість людей у ті часи.

    Головний герой - Богдан. Його мама мріяла відкрити готель у тому місці, де колись відпочивала у Карпатах Леся Українка. А під скло поставити лист письменниці, який випадково опинився у їхній родині.

    Після цієї книжки ви схочете дізнатися більше про письменницю: що було насправді, а що - ні? Пам'ятаєте історію стосунків з Сергієм Мержинським? Леся доглядала його перед смертю, а він просив писати листи жінці, яку кохав. І вона писала. Якою сильною і сміливою була - приховувала свій біль і не відводила очей від дороги над проваллям?
    Окреме задоволення - уривки листування Лесі Українки і Ольги Кобилянської.

    Лаюк показує нам життя, яке змінилося і не змінилося за сто років. Тих людей, бабусі і дідусі яких бачили Лесю Українку на відпочинку у своєму селі. Це той випадок, коли про другорядних персонажів читати не менш цікаво: молода жінка, яка пише - а її не друкують, черниця, дарабник і сучасна режисерка.

    Сімейні таємниці, алкоголь, насильство - і пошук розуміння і прощення. Велика мрія, яку нема з ким розділити...

    Чи маємо ми право читати чужі листи?
  •  
    Світло Лесі, яке веде за собою крізь століття
    Якщо ви дивилися презентацію нового роману Мирослава Лаюка, то ви вже знаєте, що ця книга - не про Лесю. Це не її нова біографія, та й знайти багато нових, невідомих фактів про неї у цьому романі ви навряд чи зможете.
    Цей роман про людину як образ, як символ, як постать, яка веде за собою інших крізь час і простір.
    Леся Українка тут - не головна персонажиця, але вона постійно присутня у думках, уяві, розмірковуваннях інших людей, її сучасників та наших з вами.
    Яка Леся? Що вона? Як вона?
    Прочитавши книгу, я не могла зрозуміти, чому Мирослав зробив сучасну сюжетну лінію буденною, не "високоодухотвореною", чому герої Богдан, Дзвінка, Анна, - які шукають листа Ольги Кобилянської до Лесі - такі "не інтелігентні". Але потім я усвідомила, що у цьому романі багато іронії, можливо навіть, сарказму, і не варто сприймати усе, що говориться, надто серйозно.
    Корисніше читати між рядків. Так можна у повній мірі зрозуміти (або хоча б спробувати), що хотів сказати нам автор, який посил у цій книзі найголовніший.
  •  
    Роман про Карпати і трохи про Лесю Українку
    Я просто обожнюю читати історичні романи. Коли сучасні нам автори намагаються описати події, які сталися сто років тому. Наприклад, у романі "Залізна вода" Мирослав Лаюк намагається показати нам кілька епізодів з життя всім нам відомої Лесі Українки. 1901 року Лариса поїхала до Карпат лікуватися водою з цілющого джерела. Автор намагається уявити і показати нам, як же відбулась ця поїздка, що сталося з поетесою, які люди їй зустрілися. З іншого боку, складається враження, що роман не зовсім про Лесю. Тут більше розповідається про інших людей (які повинні були б бути другорядними героями), а про Лесю говориться лише епізодично, як її бачать інші люди. Також, окрім подій 1901 року, ми маємо сучасність, родину Богдана, його стосунки з батьком, його кохання тощо. Ця сучасна лінія мені сподобалася навіть більше - вона була більш динамічною та сюжетною. Мені роман дуже сподобався. Тут крутезна мова: діалекти, старовинні слова та вирази, а поруч з ним - сучасна, чиста українська мова. Також мені сподобались описи карпатської місцевості та деталі побуту людей, які там живуть. Дуже раджу читати цю книгу.
  •  
    Знайди себе!
    Мирослав Лаюк "Залізна вода"
    Ви читали "Всьо ясно" Джонатана Сафрана Фоера? От "Залізна вода" мені її чимось нагадала. Хоча, чому чимось, пошуками втраченого себе, своєї історії, якогось осердя для подальшого життя. От буває так, що далі рухатися не можна-ні сил, ні бажань, ні можливостей. І вишукуєш у собі якість рушії, таємниці, легенди, а знайшовши, отримаєш крила, але лише для того, щоб вирішити загадку. Тими крилами не можна полетіти кудись деінде. Вони призначені лише для цієї місії. Виконаєш-знайдеш нові, більш широкого вжитку і призначення.
    "Залізна вода" стала докором моєму сумлінню. Щороку у лютому я вражаюся людям, які люблять творчість Лесі Українки. А я ж, яка виросла у Лесиному краї, її не розумію. Чи не люблю. Я купую і передаю подрузі у Францію "Повне зібрання листів Лесі Українки", а сама навіть у них не заглядаю, що для мене не прийнятно. Як це не подивитися у книгу, яку тримаєш в руках? Як не прочитати із неї хоч кілька сторінок, якщо та книга тиждень чи два лежить на твоїй полиці??? А я не читала.
    І от саме зараз до мене прийшло повне усвідомлення того, що я чогось недоотримала. Що я пропустила щось важливе. Що варто почати його шукати. Хоч книга і не про Лесю Українку... Вона тут просто як символ, дороговказ, мотивація.
    Знаєте, я читала і було боляче. Я не знайшла тут щасливих людей. Їхні долі понівечені, надламані. Кожен сам собі завдає додаткового болю. Інколи хочеться звинуватити їх у пасивності, але... Хто я така, щоб давати поради, як жити і діяти. Кожен волочить свій хрест як вміє, може і хоче...
 
Характеристики Залізна вода
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
264
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-88-35
Вага
407 гр.
Тип
Паперова
 

Про автора Залізна вода