Чудова історія, яка й сьогодні не втрачає своєї актуальності. Це розповідь про людей, які живуть у мирі та злагоді на своїй землі й між собою. Їм до вподоби таке спокійне та щасливе життя. Та одного дня цей спокій порушує навала загарбників, яка вщент руйнує звичний порядок повсякденності. Це книга про неймовірну відвагу, мужність, незламність духу та відданість своїй землі. Якщо коротко, то це дуже гарний твір. Він має трохи важкуватий стиль письма та чимало незвичних застарілих слів, яких зараз вже не вживають у мовленні. Але попри це книга написана дуже гарною та медодійною мовою. Книга однозначно варта уваги. Вона може бути чудовим варіантом для знайомства з класичною українською літературою.

Ну що ж, напівісторія - напівхудожній вимисел. В книзі є і любов до рідної землі, і кохання між двома різними за становищем, але однаковими по духу, людьми. Нічого зайвого, раджу до прочитання.

"Захар Беркут" - це історична повість події якої відбуваються у селі Тухлі, яке знаходиться у долині Карпатських гір, у 13 ст. Головний герой - Захар Беркут, постає перед читачем як старий розсудливий чоловік. У нього є син. Вся тухольська громада була доволі дружньою та єдиною. Цей твір добре показує культуру та традиції, а найголовніше темперамент українського народу. Історія ця про напад монголів та про те, як тухольці мали дати відсіч попри усі перешкоди. У цьому творі є багато мотивуючих діалогів та сцен, які показують що потрібно боротись за свою незалежність і нікому не дати можливості посягати на свої землі. Я вважаю, що кожен має прочитати повість "Захар Беркут", бо це вже як елементарна річ, яку кожен українець повинен знати. До речі, Іван Франко написав цю повість за шість тижнів у віці 26 років на конкурс редакції газети “Зоря” 1883 року. Отож, рекомендую прочитати. Підійде і підліткам, і дорослим.