Перше видання з 90 ілюстраціями.

Старовинний Львів, одне з головних міст Галицько-Волинського князівства, з осені 1772 року вступав у новий етап свого розвою. Польська феодальна держава розпалася. 15 вересня австрійські війська під головуванням генерала Гадіка увійшли до Львова і оголосили його столицею Галичини і Лодомерії — нової провінції Австрійської імперії. Офіційно місто іменувалося Лембергом. Але попри все залишалося Львиградом, Львовом. З нагоди урочистостей хотіли стріляти на віват, та не знайшлося ні жменьки пороху. У руїни перетворилися колись неприступні середньовічні фортифікації: замок, мури, вежі та белюарди. В критичному стані були дороги: коли цісар Иозеф II вперше приїхав до Львова, його карета загрузла у центрі міста. На багатьох кам’яницях з’явилися глибокі тріщини і міські метрики фіксують їх як “рудери”. Після касати монаших орденів без господаря залишилися майже тридцять розкішних і до недавна ще задбаних костелів та церков.