Аліса відкриває очі й нічого не розуміє. Чому вона лежить на підлозі спортзалу, а люди, які її оточили, та яких вона не знає, питають, як жінка почувається? Є ще одна проблема: коли приїжджає швидка, виявляється, що Аліса думає, ніби зараз 1998 рік, хоча насправді - 2008. Все ще вважаючи, що їй 29, а люди навколо - просто влаштували розіграш для неї, жінка відмовляється приймати реальність. Лікар повідомляє, що в Аліси струс головного мозку, в результаті чого сталася втрата пам'яті. Він прогнозує, що за кілька днів все пройде. Опинившись в лікарні, головна героїня намагається сконтактуватися зі своїми рідними, але виявляється, що її стосунки із сестрою вже й близько не такі, якими вона їх пам'ятає, та й чоловік ставиться до Аліси так, ніби щиро ненавидить її. Пізніше вона також дізнається, що чоловік, Нік, насправді з нею розлучається. По розповідях своїх друзів, жінка розуміє, що Аліса якою вона була колись, і та Аліса, якою вона стала у 39-років - не мають нічого спільного. Як же вона стала такою? Дуже раджу почитати цю книгу, мене настільки захопив сюжет...Безперечно, одна з улюблених історій тепер.

Этот роман Лианы Мориарти больше похож на романтический, нежели на психологический, как это было с «Большой маленькой ложью». Но любовный роман у Мориарти вышел очень качественный и на первом месте здесь вновь стоит психология героев. Казалось бы, если мужчина и женщина любят друг друга, то их брак просто обречен на счастливое будущее. Но годы, прожитые вместе, нередко могут все изменить и даже в корне поменять самих супругов. Это произведение о том, как тяжесть проблем, недомолвки, легкие обиды, неправильные слова или же поступки, которые, казалось бы, не могут нанести серьезного ущерба браку, со временем превращаются в настоящий снежный ком и подминают по себя все те чувства, которые были раньше. Интересно было наблюдать за тем, как главная героиня вновь знакомится с самой собой, постепенно узнавая себя в новой жизни. Спустя десять лет она стала богатой и самодостаточной женщиной, которая ведет активную общественную деятельность и находится на грани развода. Но ведь Алиса помнит только то, как была счастлива с мужем. Она старается всячески вернуть любовь мужа и сохранить брак, но внезапное возвращение памяти, наконец, все расставляет по своим местам. Этот роман можно назвать более легким, чем «Тайна моего мужа» или «Большая маленькая ложь». Здесь нет страшных скелетов в шкафу, неожиданных разоблачений, но вместе с тем роман дает возможность задуматься о своей жизни и о том, как даже спустя годы не потерять связь со своим супругом.