Ніколи раніше Дмитро Громов та Олег Ладиженський не писали документальної прози лише художню. Ніколи не вели щоденників. Але вторгнення в Україну все змінило. Ці щоденники — не фантастика, звич- на для Олді. Інша мова, інший стиль, відповідно до обставин.

Ці нотатки писалися в обстрілюваних містах, підвалах і бомбосховищах, евакуаційних поїздах і автобусах, на орендованих квартирах у коротких паузах «волонтерської лихоманки», між дзвінками друзям і близьким.