Електронна книга Восьме життя (для Брільки)

4
1
Код товару: 1435418

Електронна книга Восьме життя (для Брільки)

4
1
Код товару: 1435418
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

Грузія, 1900: Все починається, наче в казці. Кондитер зі своєї мандрівки до Відня привозить рецепт найсмачнішого гарячого шоколаду в світі. Шоколад густий і чорний, як ніч перед бурею, але гірким післясмаком часто стають фатальні події… Стривожений шоколатьє незабаром переконується, що його смачний напій несе це прокляття. Тим не менш він передає таємний рецепт доньці Стасі, яка час від часу готуватиме його впродовж свого майже столітнього життя.

Німеччина, 2006 рік: Праонука Стасі Ніца розірвала зв’язок із родиною й переїхала до Берліна. У Грузії вирує війна, і Ніцина небога Брілька після подорожі на Захід відмовляється повертатися в Тбілісі, тож Ніца розповідає їй історію про те, як гарячий шоколад, приготований за старим сімейним рецептом, приносить розраду і нещастя вже шести поколінням…

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
1056
Де читати книгу?
Читайте і слухайте книжки в мобільному застосунку
або завантажте
epub
Підходить для Apple Books (iPhone, iPad)
fb2
Підходить для ел. книг та інших пристроїв
mobi
Підходить для електронних книг Amazon Kindle
pdf
Відкривається в Adobe Reader або браузері
Відгуки
4
1
Андрій Лахновський
10 березня 2025 р
І жити важко, і помирати тяжко
У мене склалося враження, що цей роман є духовною спадщиною «великої російської літератури». І не тільки через цитати Ахматової, Пастернака, Набокова та інших любимих авторкою митців. Псевдо-грузинська сага переповнена відчаєм, болем, стражданнями заради страждань. Тобто всім тим, що російські класики розуміли про життя людини самої по собі. Приходячи до висновку, що життя людини, як індивідуума, нестерпне і по великому рахунку немає сенсу. Здається, що тема проклятого шоколаду, яка складає основну містичну інтригу всіх подій, є своєрідною алегорією на життя. Життя що мало б дарувати радість, принаймні так декларується при народжені, а насправді веде одиноку людину від однієї втрати до іншої. Головні героїні роману безкінечно з покоління в покоління калічать себе і своїх рідних, зазнаючи невиліковних травм в прямому і переносному сенсі. Навіть не міг собі уявити, що грузинка про Грузію може написати твір, в якому відсутні сімейні цінності, де порятунком є тільки втеча від рідних, де жодній з героїнь за 100 років детально описаних подій, не вдалося створити міцного щасливого союзу з чоловіком. Чоловіки в романі - причина незлічених страждань жінок, і найкращий з чоловічих персонажів здатний облити кислотою обличчя коханої. Перепрошую, не написав про гомосексуального Давида. Єдиний позитивний персонаж. Мова жива, образи живі, переклад чудовий, читати цікаво. Перші 600 сторінок. Далі у мене почалася втому від того, що знову і знову страждання по колу і насилля в усіх фізіологічних проявах. Дивує позиція авторки стосовно радянського режиму. Вона його звісно засуджує, але якимось чином проводить ширші паралелі: тероризм більшовиків і громадянська війна початку 1990-х років вписуються в загальну картину божевільного світу, в основному спрямованого проти простих людей, а точніше жінок. І навіть найжахливіший епізод роману поданий не як закономірна складова сталінський репресій, а якимось майже приватним чином, в якісь покинутій школі на рівні ексцесу виконавців. Лаврентій Павлович Берія, що зв’язує структуру оповідання одразу в декількох ключових вузлах, виглядає не мерзотним катом, а наповненим своєрідної величі. Тиран, ґвалтівник і таке інше, але. Але. Через нього чоловіки стріляються (в себе, а не в нього), діти народжуються. По факту виходить не таким і поганим цей Маленький Великий Чоловік (так його названо в романі). І гине найблагороднішим способом, про який тільки можуть мріяти славні герої. Спойлер: після феєричного сексу, кармічно отруєний солодким шоколадом. Нарешті, кінець, яким напів-починається роман і який періодично обіцяє розставити всі точки над і, викликає радість і сум. Радість від того, що все нарешті скінчилося, і сум від того, що сенс життя головна героїня знайшла ані у творчості, ані у створені власної сім’ї, а …. як погано придуманий анекдот. Який авторка дійсно розмістила в самому кінці цього роману… Що так добре починався, так багато обіцяв, і на жаль, не виправдав моїх очікувань.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися