Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем
Паперова книга | Код товару 858507
Yakaboo 4.4/5
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Антоніна Ящук
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм

Усе про книжку Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем

Бестселер New York Times, що переконає вас: позитивного мислення може бути забагато. Книжка навчить конструктивно сприймати негативний досвід та допоможе відшукати надійне підґрунтя для щасливого життя.

Тематика

Саморозвиток, психологія, мотиваційна література.

Про книжку

Ми живемо в культурі, зацикленій на занадто оптимістичних очікуваннях. Із самого дитинства нам нав'язують нереалістичні ідеали, яких ми прагнемо досягти попри все: лише найвищі оцінки, досконала зовнішність, надсучасні ґаджети, найкрутіша робота, тільки екзотичні подорожі й не менш яскраві світлини в соцмережах. Постійно женучись за успіхом і щастям, ми намагаємося уникати будь-якого негативу. Однак негативний досвід, як переконує Марк Менсон, надзвичайно цінний: він звільняє нас від міражу щастя.

Для кого книжка

Для всіх, хто хоче тверезо сприймати повсякденне життя і сміливо дивитися в обличчя викликам, беручи із цих ситуацій максимум для власного розвитку.

Чому ця книжка

Книжка допоможе формувати реалістичні очікування, конструктивно сприймати негативний досвід та цілеспрямовано діяти у складних ситуаціях, не розпорошуючись на дрібниці.

Про автора

Марк Менсон - американський підприємець, письменник, блогер. Засновник і гендиректор компанії Infinity Squared Media LLC. Автор двох книжок, власник сайту markmanson.net, на якому ділиться порадами про стосунки, саморозвиток і культуру. Близько семи років подорожував світом. Мешкає в Нью-Йорку.

Книжки на схожу тематику

• «До біса почуття. Як вибратися з лайна», Майкл Беннет, Сара Беннет, «Наш формат», 2017 рік
• «Сила волі. Шлях до влади над собою», Келлі Макґоніґал, «Наш формат», 2017 рік

Відгуки про книжку

"Щастя, воля й уміння гнучко долати життєві негаразди приходять із розумінням того, чим потрібно перейматися і - що важливіше - на що не варто зважати. Ця оригінальна філософська й водночас практична книжка навчить вас такої мудрості".
Раян Голідей, письменник, автор книжок «Напролом» і «Маркетинг майбутнього»

"Інструкція для тих, хто прагне жити цілісно та знаходити щастя навіть у скрутних ситуаціях… Цю книжку, наповнену на перший погляд суперечливими, однак вельми дієвими порадами, ви із задоволенням читатимете й перечитуватимете".
Kirkus Reviews

"Книжка «Мистецтво забивати на все» - дотепна, часом груба і вкрай провокативна - отямить вас, як ляпас найкращого друга. Прочитайте її, якщо ви готові відкинути всі відмовки й активно прямувати до кращого життя".
Стів Камб, письменник, засновник спільноти NerdFitness.com

Цитати

Про позитивні очікування
Наша сучасна культура вбиває нам у голови довбані позитивні очікування. Будь щасливішим. Будь здоровішим. Будь наи?кращим, кращим за інших. Будь розумнішим, швидшим, багатшим, сексуальнішим, популярнішим, продуктивнішим. Хаи? тобі більше заздрять, хаи? тобою більше захоплюються. Будь досконалим... Але якщо зупинитися и? гарно подумати, усвідомлюєш, що всі ці життєві поради - усі ці позитивні та щасливі меседжі популярноі? психологіі?, якими нас звідусіль завалюють, - насправді констатують те, чого в нас немає.

Про петлю зворотного зв'язку
Коли ви забиваєте на те, що вам погано, то просто скидаєте із себе пекельну петлю зворотного зв'язку. Ви кажете собі: «Почуваюся препаскудно, але кому яке діло?». І тут вас ніби обсипає чарівним зоряним пилом «кому-якого-діла» - і ви припиняєте ненавидіти себе за те, що почуваєтеся препаскудно.

Про мистецтво забивати на все
Забивати - не означає бути баи?дужим. Це означає спокіи?но сприи?мати власну інакшість.

Про негативний досвід
Закон протилежного зусилля недарма має таку назву: якщо ви перестаєте капець як хотіти чогось, усе починає відбуватися навпаки. Якщо гнатися за позитивом - це негатив, то гонитва за негативом породжує позитив. Біль, якии? ви переживаєте в спортзалі, породжує краще здоров'я, наповнює вас енергією. Поразки в бізнесі допомагають краще зрозуміти, що потрібно для успіху. Відверте визнання своі?х слабкостеи? парадоксально робить вас упевненішим у собі и? приємнішим для людеи?. Біль від відкритого протистояння породжує довіру и? повагу в стосунках. Страждання від страхів і тривог допомагає стати сміливішим і наполегливішим. Продовжувати можна безкінечно, але ви вже и? так усе зрозуміли. Усі справді важливі речі в житті досягаються через проживання пов'язаного з ними негативного досвіду.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Антоніна Ящук
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Рецензії
  •  
    Чи варто забивати на все? 87% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга з такою неординарною назвою може видатись посібником з абстрагування від реалій світу цього, але це не так. Марк Менсон не вчить нас бути байдужими до всього на світі і "плисти за течією", він вчить нас правильно розставляти пріоритети і вибирати чим перейматися, а чим ні. Фізично неможливо мати безліч пріоритетів і всім віддаватись в однаковій мірі. В книзі йдеться про те як правильно обирати що важливе, а що ні. На що варто витрачати час, а що є нісенітницею. Цінності, продуковані цією книгою, є універсальними і підійдуть будь-кому незалежно від статі і від віку. Написана дуже по-простому, з гумором (це окрема тема! книга змусить посміхатись не раз і не два!), коротко і по суті, вона навчить нас як звільнитись від продукованих сучасним суспільством оманливих цінностей, як не бути рабами різного непотребу, що виливається звідусіль, як бути щасливими тут і зараз, не відкладаючи на потім і усвідомлюючи свою власну смертність.
    Чи варто забивати на все? На все - ні. Варто обирати чим перейматись, а що відпустити. Щира подяка автору і видавництву за цей шедевр!
  •  
    Витончене мистецтво правильно розставляти пріоритети 83% користувачів вважають цей відгук корисним
    Американський письменник і блогер Марк Менсон готовий навчити всіх охочих "витонченому мистецтву забивати на все". Він пропонує всім і кожному зустрітися з не надто приємним, але надзвичайно корисним супергероєм - пандою Розчарування. Цей супергерой виглядатиме як звичайнісінька панда, але матиме футболку з літерою "Р" на величезному пузі. Звичайно, він не збирається вирішувати ваші проблеми, він просто скаже вам прямо в очі неприємну правду про вас самих.
    За словами автора, кожному з нас час від часу потрібно зустрічатися віч-на-віч з пандою Розчарування, щоб повертатися "з небес на грішну землю". Оскільки із самого дитинства людям втовкмачують нереалістичні очікування, у дорослому віці вони прагнуть мати якнайбільше позитивного досвіду. Однак в реальності ніхто не має чарівної палички, яка б виконувала всі бажання та вирішувала проблеми до того, як вони виникнуть. Тому люди, обдурені несправдженими очікування, розчаровуються у власному житті й впадають у депресію. Натомість Марк Менсон вважає, що в певні моменти найрозумнішим рішенням буде визнати, що "життя - це повне лайно". Тобто, прийняття власного негативного досвіду, як би парадоксально це не звучало, позитивний досвід.
    Мені надзвичайно сподобалася іронічна, грубувата та місцями навіть провокативна манера автора. Хоча ця книга не здійснила переворот у моїй свідомості, проте вона навчила мене забивати на неважливі речі, водночас зосереджуючись на головному.
Купити - Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем
Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем

Звичайна ціна: 185 грн

Спеціальна ціна: 176 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Марк Менсон
Марк Менсон

Марк Менсон (1984) - американський письменник, професійний блогер, інтернет-підприємець, консультант з особистого розвитку, засновник, а також виконавчий директор компанії «Infinity Squared Media LLC». З 2007 року працює з людьми, у яких є емоційні проблеми й кризи у відносинах. Багатий досвід фахівця налічує тисячі людей з більш ніж 30-ти країн світу. Книга Менсона «Тонке мисте...

Детальніше

Рецензії Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Чи варто забивати на все? 87% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга з такою неординарною назвою може видатись посібником з абстрагування від реалій світу цього, але це не так. Марк Менсон не вчить нас бути байдужими до всього на світі і "плисти за течією", він вчить нас правильно розставляти пріоритети і вибирати чим перейматися, а чим ні. Фізично неможливо мати безліч пріоритетів і всім віддаватись в однаковій мірі. В книзі йдеться про те як правильно обирати що важливе, а що ні. На що варто витрачати час, а що є нісенітницею. Цінності, продуковані цією книгою, є універсальними і підійдуть будь-кому незалежно від статі і від віку. Написана дуже по-простому, з гумором (це окрема тема! книга змусить посміхатись не раз і не два!), коротко і по суті, вона навчить нас як звільнитись від продукованих сучасним суспільством оманливих цінностей, як не бути рабами різного непотребу, що виливається звідусіль, як бути щасливими тут і зараз, не відкладаючи на потім і усвідомлюючи свою власну смертність.
    Чи варто забивати на все? На все - ні. Варто обирати чим перейматись, а що відпустити. Щира подяка автору і видавництву за цей шедевр!
  •  
    Витончене мистецтво правильно розставляти пріоритети 83% користувачів вважають цей відгук корисним
    Американський письменник і блогер Марк Менсон готовий навчити всіх охочих "витонченому мистецтву забивати на все". Він пропонує всім і кожному зустрітися з не надто приємним, але надзвичайно корисним супергероєм - пандою Розчарування. Цей супергерой виглядатиме як звичайнісінька панда, але матиме футболку з літерою "Р" на величезному пузі. Звичайно, він не збирається вирішувати ваші проблеми, він просто скаже вам прямо в очі неприємну правду про вас самих.
    За словами автора, кожному з нас час від часу потрібно зустрічатися віч-на-віч з пандою Розчарування, щоб повертатися "з небес на грішну землю". Оскільки із самого дитинства людям втовкмачують нереалістичні очікування, у дорослому віці вони прагнуть мати якнайбільше позитивного досвіду. Однак в реальності ніхто не має чарівної палички, яка б виконувала всі бажання та вирішувала проблеми до того, як вони виникнуть. Тому люди, обдурені несправдженими очікування, розчаровуються у власному житті й впадають у депресію. Натомість Марк Менсон вважає, що в певні моменти найрозумнішим рішенням буде визнати, що "життя - це повне лайно". Тобто, прийняття власного негативного досвіду, як би парадоксально це не звучало, позитивний досвід.
    Мені надзвичайно сподобалася іронічна, грубувата та місцями навіть провокативна манера автора. Хоча ця книга не здійснила переворот у моїй свідомості, проте вона навчила мене забивати на неважливі речі, водночас зосереджуючись на головному.
  •  
    Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга Марка Менсона «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем» українською мовою з’явилася на ринку зовсім нещодавно. Я випадково побачила її в руках подруги, і мене зацікавила яскрава обкладинка і приваблива назва. А коли я її відкрила і прочитала перший абзац, то у мене виникло просто непереборне бажання прочитати її повністю, адже починається вона з історії про Чака Паланика. Як відомо, його життя не мало нічого подібного з коротенькою прямою, яка мало не з пелюшок мала б привести його до успіху і слави.
    Життя кожного з нас сповнене проблемами, і навряд чи існує людина, яку б не турбувало питання про те, як їх позбутися. Саме тому книги з саморозвитку, в основі яких лежать оптимістичні очікування, а також керівництва з позитивного мислення набули такої значної популярності у суспільстві. Проте ця книга не така, і в цьому її «фішка».
    Молодий американський письменник Марк Менсон перш за все відомий у світі як блогер. Проста й жива мова викладу, а також цікава для багатьох тематика (починав Менсон з блогу про побачення, плавно перемістившись на проблеми життєвого вибору і людських стосунків загалом) забезпечили йому значну популярність. До того ж, автор має досить насичене життя, з якого близько семи років він витратив на подорожі світом, тому поділитися йому є чим.
    За допомогою «Витонченого мистецтва…» Менсон вирішив висловити протест проти нереалістичних ідеалів, які нам нав’язують з перших років життя, і поділитися власними секретами успіху, в яких невдачі та поразки, на його думку, відіграли ключову роль. Він переконує, що біль – це частина прогресу, що «найрадикальніші глобальні зміни часто стаються з людиною тоді, коли вона щойно пережила найгірші моменти. Лише переживаючи сильний біль, ми починаємо питати себе: що за цінності ми маємо і чому вони підводять нас?». Проте не лякайтеся, книга написана не лише захопливо, але й оптимістично, і значно більше наближена до практики, ніж цукрові історії успіху, розбавлені дещицею сліз «для годиться».
    Окремо хотілося б відмітити блискучу роботу перекладача – на мій погляд, переклад вийшов дуже вдалим і сучасним, що не може не радувати.
    Отже, я б рекомендувала прочитати цю книгу всім без винятку, адже вона репрезентує свіжий погляд на життєву філософію, мотивує до дій, додає впевненості і спонукає переглянути власні життєві установки.
  •  
    Непоганий представник подібного жанру. 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Насправді, ця книга не містить будь-яких таємних істин, які не були б озвучені жодного разу.

    Але деяким (таким, як мені, наприклад) її буде корисно прочитати. Краще перечитати. Або перечитувати кожен день як настільну книгу, щоб втовкмачити собі нарешті, що кожна людина (а перш за все - ти сам) - просто людина, а не всесильне божество, і тому не потрібно намагатися контролювати все і вся, звалювати на себе непосильну ношу бути перфекціоністом завжди і в усьому - бо завзяття одного або декількох людей мало що вирішить у загальному хаосі, а нерви ця затія помотає неабияк. Не всі тебе похвалять. Не всі тебе підтримають. Сам ти не застрахований від помилок, їх потрібно робити, щоб знати, як чинити правильно - це потрібно особливо запам'ятати.

    Так що, коли наближається уявний апокаліпсис, потрібно просто видихнути і тихо сказати: "Все погано. Я зробив все, що міг. Я знаю, що потрібно міняти. І я це переживу . А чи не купити мені морозиво? "

    Написано доступно і досить бадьоро - читання мене захопило. Книга щедро приправлена цікавими прикладами з реального життя. Менсон розповість, що зробив колишній гітарист Metallica, коли його вигнали з групи, чому японський лейтенант продовжував битися з ворогом на протязі 30 років після закінчення війни, а також чому Пабло Пікассо попросив 20 тисяч доларів за серветку з начерком, яку все одно хотів викинути.

    В цілому "Тонке мистецтво пофігізму" - непоганий представник книг подібного жанру. Читати можна.
  •  
    Змушує подивитися на проблеми під іншим кутом. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли відкриваєш таку книгу, то сподіваєшся, що саме вона дасть тобі підказки як правильно жити і що робити, однак Марк Менсон відразу говорить, що відповіді на саме глобальне питання він не дасть. Але він дає куди важливіше - їжу для роздумів. Менсон пропонує подивитися на своє життя з іншого боку, взяти відповідальність за свої невдачі, не бути занадто самовпевненим і перестати вважати себе ким-то винятковим, в тому числі і винятковим невдахою. Згідно філософії Менсона сили потрібно направляти лише на важливі цілі, а не на другорядні (наприклад: популярність), з цим я згоден, іноді ніяких грошей не потрібно, аби поруч знаходилися ті, хто бачать в тобі людину, а не гаманець. І навіть якщо всі навколо твердять, те, що ти робиш - марно, але ця справа робить тебе по справжньому щасливим, то потрібно продовжувати.
    Дуже важливим мені здалося, що автор не ллє воду, як часто буває в подібних книгах. Він веде осмислений діалог з читачем, показуючи "на пальцях" у чому суть тонкого мистецтва забити на все.
    Особисто для мене дуже багато в книзі не було новим, якось так вийшло, що до 40% написаного в книзі я дійшов своїм розумом, решта стало для мене їжею для роздумів і невеликим сигналом до дії.
    У будь-якому випадку, читання нагадувало посиденьки з другом напідпитку в барі.
    Головний сенс, який я виніс - лайно трапляється, але не варто зациклюватися на кожній з тих неприємностей, що тебе підстерегла і переживати все як глобальну катастрофу. А так же, що з кожної неприємності можна винести позитивний досвід, який зробить тебе сильнішим.
  •  
    Що більше щось загрожує вашій ідентичності, то більше ви будете його уникати. Марк Менсон 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Так, дійсно, назва книги українського видання доволі "роздута". Автор не акцентує уваги на тому, що потрібно забивати "на ВСЕ", як це написано на українській версії книги. А має на увазі, що потрібно вміти розуміти, що для вас в житті важливо, а що ні. Із-за чого варто перейматися, а на що дійсно можна "забити". Ось саме це вміння розрізняти одні життєві проблеми від інших, правильно розставляти пріоритети своїм проблемам - саме це є основною ідеєю книги. Це, що стосується можливих хибних очікувань у читачів, стосовно книги, із-за її "роздутої" маркетингової назви. А тепер, детальніше про книгу. Вона мені дещо нагадала книгу Раяна Голідея "Напролом: мистецтво перетворювати перешкоди на перемоги". Тобто, насамперед, при зіткненні з якоюсь проблемою, потрібно видихнути, заспокоїтися, не впасти в істерику, а намагатися залишати свій розум "холодним" та звично мислити, без надлишкової емоційності, яка тільки шкодить для вирішення проблеми. Особливо рекомендую прочитати її людям, які однаково рівно переймаються всім, що відбувається в їхньому житті. Далеко не все залежить від нас. І зовсім не обов'язково весь час намагатися бути суперменом, який хоче врятувати світ. Читається книга протягом декількох днів і змушує багато про що замислитися. Вона не є геніальним одкровенням, не сподівайтеся!)) Але, прочитавши її, розчарованими ви точно не будете і відчуття, що ви даремно витратили на неї свій час- у вас також не буде. Навпаки, своєю манерою написання, автор вас не мало ще й розвеселить. При чому, вже з перших сторінок;)
  •  
    Витончене мистецтво забивати на все. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем" - книга американського журналіста, письменника, блогера, підприємця Марка Менсона. Він є засновником компанії Infinity Squared Media LLC.
    В своїй книзі М.Менсон роздумує на рахунок того, що потрібно взяти в руки власне життя, не переживати через різні дрібниці, проживати у своє задоволення, повністю оволодівши собою. Адже тільки одиниці здатні переосмислити власні пріоритети і визнати свою неправоту. Не потрібно заздрити оточуючим, не боятись невдач, а пробувати ще. А за власні проблеми взяти відповідальність тільки на себе, адже вони є у всіх, починаючи від бідних і закінчуючи багатими та успішними. Просто потрібно озирнутися на своє життя і зробити правильні висновки. І вирішивши всі проблеми(адже вони переборні), аж тоді ви станете істинно щасливими. Треба вміти навчитись говорити "ні". Автор закликає розвивати в собі тільки хороші цінності та якості. М.Менсон перемішує в своїй оповіді приклади з власного життя з історіями відомих людей.
    Читати книгу цікаво. Автор не намагається повчати життю читачів, він просто розповідає, а що з цього почерпнути, чи зовсім нічого, кожен вирішує сам. В книзі достатня кількість історій з життя, прикладів, думок, дохідливих пояснень та психологічної складової. Присутній тут і гумор та практичне висвітлення деяких питань. Твір залишає приємне враження. Його буде корисно прочитати всім без винятку.
  •  
    Почему не стоит стремиться к тому же, что и другие 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Обычно в так называемых книгах по самопомощи рекомендации пишутся будто под копирку: больше улыбайтесь, больше всех любите, не гневайтесь на окружающих и тому подобное. Книга "Витончене мистецтво забивати на все" - полная противоположность другим книгам этого жанра. Цель этой книги - помочь читателям немного больше подумать над тем, что именно в своей жизни они определяют, как важное, и что они определяют, как несущественное. Приятно радуют следующие выводы автора этой книги: желание хорошего опыта обычно оборачивается неудачей, а желание отрицательного опыта - это уже само по себе победа. Самоусовершенствование и успех всегда идут бок о бок. Наше общество слишком зациклено на том, что нужно быть умнее всех, популярнее всех, продуктивнее всех и тому подобное. В итоге, подобная одержимость такими идеями приводит лишь к тому, что мы, будто в зеркале, будем всегда видеть свои собственные недостатки.
    В качестве решения, автор предлагает забить на все то, что якобы определяет нас в сравнении с остальными. Конечно же, автор приводит достаточную аргументацию мыслей, которые заводят нас в тупик, и на примерах аргументирует необходимость нового способа мышления.
  •  
    Реальність 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В своїй книзі "Витончене мистецтво забивати на все Менсон не вчить як жити правильно, він просто повертає до думки, що людям потрібно жити життям, а не слухати гуру як це зробити правильніше.

    Не потрібно сприймати назву книги буквально. Забити на все, не означає байдуже ставлення до всього навколо, автор просто намагався наголосити, що багато речей не варті тих хвилювань і зусиль, які ми на них витрачаємо.

    На відміну від більшості сучасних практик, які несуть ідеї щасливого і гармонійного життя, Марк Менсон повертає нас до реальності і говорить, що потрібно сприйняти і прийняти той факт, що іноді страждання неминучі, але нам потрібно зрозуміти "навіщо ми страждаємо", як це побороти і "зупинити".

    Найсолодше, що є в цій книзі, що так давно до вподоби читачам - це історії факапів знаменитих людей та самого автора, які доводять, що ідеального життя не існує ( його можна тільки створювати в Instagram).

    Рекомендована до прочитання тим, хто:
    - забагато злиться і псує собі настрій навіть по дрібницям;
    - постійно прокрастинує на дивані і любить помріяти;
    - гризе себе за більшість вчинків;
    - прагне з усіх сил зробити своє життя ідеальним.
  •  
    The Subtle Art of Not Giving a F*ck
    Дійсно крута книжка!

    Сповнена історій з життя автора та просто історичних подій. Написана з гумором, та, чого приховувати, з матюками. Читається дуже легко, залишаючи приємний «післясмак».

    Вона не вчить буквально «забити на все», а показує як правильно вибудовувати пріоритети, що дійсно важливо. Наше життя – скупчення проблем. В кожного вони свої: в когось легші, в когось важчі, в когось приємніші, але вони є у всіх. І саме те, як ви справляєтесь з ними, розкриває вас як особистість. Ваші реакції та ваше ставлення – ось що основне.

    Особисто мені була дуже цікава думка про шкідливість позитивного мислення, адже саме воно пропагується в більшості книжок. Ніби ігноруючи проблему і кажучи, що все прекрасно, коли це зовсім не так – чарівним чином все вирішить. Менсон підтвердив мої думки про те, що це зовсім не так. Також вразила думка про нашу відповідальність за свої проблеми. Я довгий час неправильно розуміла суть цієї фрази. Відповідальність не значить провина. Відповідальність означає що ви творець свого життя, а також той, хто має вирішувати свої проблеми, навіть якщо не ви їх спричинили.

    Як на мене, найсильніший і найемоційніший саме останній розділ – він чітко дає зрозуміти, хто ми і куди йдемо.

    Дякую, Марк, ти вказав мені правильний шлях!
  •  
    Витончена книга 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем".

    Можу щиро заявити, що ця книга абсолютно точно має бути прочитаною тією людино, яка прагне не банально проживати своє життя.

    Хороша література - це щастя. Особливо для мене, як для людини, які книгу з рук не випускає ніколи. Я отримала задоволення читаючи цю книгу Менсона. Одразу після завершення читання, я почала шукати інші книги автора. Бо настільки він мені сподобався, що я буквально за декілька десятків сторінок - стала кумиром і фанатом автора і самої книги.

    Тут описують не тільки історії удачі, а і історії невдачі. Чому це важливо і чому саме це вчить більше, ніж будь-що інше.
    Насправді, прочитавши якусь чергову історію успіху - розумієш, що успішна людина стає такою дуже часто через долю випадку. А от читаючи про невдах, невдалі стратегії поведінки - ти можеш корегувати свою поведінку і не попасти в халепу. Ця книга насичена подібними історіями і цінність книги, як на мене, як раз в цих живих, реальних історіях.
  •  
    Нічого нового, але чуток по іншому
    Книги по мотивації, то в своїй переважній більшості хороше знаряддя для заробляння грошей. В смислі для заробляння грошей тими, хто їх написав через тих, хто їх купляє, віддаючи кровні за шматок і так давно відомих внадцятий раз прописаних істин. Інколи такі мотиваційні книжечки навіть допомагають - на день чи два вони підіймають настрій і змушують читаючого вірити, що він бог і таки все зможе. Але в своїй більшості вони забуваються відразу після прочитання. В книзі Марка Менсона особливо немає нових істин, але я поставила їй високий бал і вся книжка ну просто переповнена моїми стікерами. Чому? Бо мені сподобався підхід автора, от він принципово відрізняється від того відра позитивної психології, що з усіх дір відрами виливають на наші спраглі душі і смил якого в "всьо будєт хорошо". Воно то буде, але коли? Менсон пропонує не втішати себе тим, що ти переможеш (станеш генієм, директором чи просто купиш нові штани). Він пропонує прийняти негативний досвід, а не боротися з ним. І саме через це прийняття відбудеться подальший ріст.

    "Забивати - не означає бути байдужим. Це означає спокійно приймати власну інакшість"

    Саме біль - найкращий стимул до дії. А ще варто добре вибрати за що боротися, бо є речі насправді важливі і ті, які ми чомусь прийняли як важливі, але насправді вони не такі. Ти точно хочеш бути успішним письменником? Чи просто зараз мода писати всім і про все? Відчуття власної особливості - ще одна штука, яка на думку Менсона заважає нам нормально жити. Саме відчуття власної особливості змушує нас думати, що це ми стоїмо в центрі всіх проблем всесвіту і точно страждаємо більше за інших. Чи ж не забагато честі?
    Не треба боятися жити, не треба боятися невдач, не треба бігти за чиїмось цінностями чи несправжніми бажаннями.
    Хороша пізнавальна книга, написана легкою мовою з легким перчиком, яку я раджу почитати всім, особливо схильним до перфекціонізма та зайвих самокопаній об'єктам.
  •  
    Просто живите
    Автор прав.
    Вокруг нас столько книг о том, как сделать себя лучше, как позитивно мыслить, примеры знаменитых людей, у которых получилось. Мы с вами читаем все это и думаем о себе: это что я такой неудачник, вот они могут, а я нет.

    Смотря посты в фейсбуке и Инстаграмме, мы видим красивую жизнь в путешествиях, людей в модной и дорогой одежде, которые ходят в шикарные рестораны и рекламируют брендовую косметику. Но наша жизнь совершенно не такая.

    Ну и что! Как правильно говорит Марк Мэнсон, мы должны научится расставлять приоритеты лично для себя.

    Научитесь сомневаться, научитесь задавать правильные вопросы и найдите то, что действительно ценно для вас лично. Не для друга с фейсбука, не для сына маминой подруги, и даже не для вашей мамы или жены.

    Очень классная глава о доверии между любящими людьми. Она заставляет не только критически посмотреть на свою жизнь, но и лично мне, наконец-то, помогла последний раз взглянуть на дела минувших дней.

    Мне очень нравятся примеры, с помощью которых автор объясняет нам самые простые и элементарные вещи, которые мы вроде бы и сами знаем, но почему-то не помним о них в нужный момент.

    Последнее время я желаю своим друзьям и знакомым в день рождения побольше удовольствий от жизни. Но теперь я уж точно перестану это делать. Потому что сначала нужно посмотреть на себя и подумать, что лично тебе нужно, а удовольствие прийдет.

    И чтобы у нас с вами все было хорошо, делайте уж что-нибудь.
    Для начала купите и прочитайте эту книгу.
  •  
    Витончене мистецтво забивати на все
    А ви вмієте забивати на все?
    Відомий блогер Марк Менсон у 2016 році видав свою другу книгу, яка стала бестселером, в якій розказує своїм читачам як витрачати свій час не на різні дрібниці, а на те, що дійсно справжнє і важливе.
    Ця книга про те, як жити легко, навіть коли у вас на плечах лежить тяжка ноша і як сміятися, коли ще не висохли сльози.
    Автор у своїй книзі дає поради не наплювати абсолютно на все. Він розповідає чому так важливо не зосереджувати думку на головному, а вміти виділити те, що ви ціните найбільше, а всі інше жорстоко відсіяти. А ще як стати іншим, як думати та реагувати по іншому. Як дивитися на проблеми з іншої сторони. Адже на шляху до певної мети свого життя трапляється багато негараздів, проблем, чужих думок чи критики, на які не варто витрачати свої нерви. Людина сама вирішує за що хвилюватися, а за що ні.
    Звичайно, що нелегко відразу почати жити на новими принципами. І не дратуватися, не хвилюватися через різні незначні негаразди. Але у книзі багато порад, як жити по іншому.
  •  
    Не зовсім про "забивання"
    Я ще перед прочитанням зрозумів, що назва трохи маркетингова і не помилився, тож, якщо ви гадаєте, що автор вам скаже: "забийте" на все і насолоджуйтесь життям, то це трохи не так: він рекомендує "забивати", але не на все, а на ті проблеми, які ними зовсім не є. Сучасний світ ставить нас перед величезним вибором і багатьма можливостями, ми знаходимось у полоні "блискіток", за якими пустка, марнуємо свій час на безліч непотрібних речей, натомість приносимо в жертву свої стосунки, сім'ю, здоров'я. Марк Менсон відкритим текстом говорить про те, що життя - це купа проблем і страждань, але це якраз те, чого не потрібно боятись. Роблячи свій вибір, починаючи втілювати свою ідею, ми повинні бути готовими до труднощів, чи навіть фіаско. Вирішення проблем приносить нам щастя, а відсутність проблем це зовсім не щастя, а шлях у глухий кут. Не забувайте, що ви такі самі як і всі, ну принаймні, як добра сотня мільйонів людей, тож не завищуйте свої очікування, але й не зневірюйтесь.
    Загалом книжка непогана, кожен може знайти в ній щось для себе і про себе, можливо навіть спробувати щось змінити у своєму житті. Принаймні я декілька порад взяв до уваги.
  •  
    Настільна Біблія для кожного з нас
    Відкривши цю книгу, не очікуйте побачити список порад, як же ж навчитись забивати на все і чому це так необхідно. Автор не каже вам нічого нового, він просто розкладає по поличкам ті речі, які нам втовкмачували з дитинства і у які ми свято продовжуємо вірити.
    Небезпечно для читання! Після цієї книги ви зрозумієте, що поняття "особлива людина"- це повна туфта. Зрозумієте, чому ти не хочеш робити речі, які вважаєш для себе дуже важливими. (Спойлер- ні, це не тільки через лінь). Ви зрозумієте, чому дійсно варто приділяти увагу, а що пропускати повз себе. Почнете правильніше добирати своє оточення. Словом, переглянете своє життя. І ні, автор не скаже вам, за якими критеріями ви то маєте робити. Ви почнете створювати власні критерії, переглядати власні цінності і фільтрувати те все, у чому ви зараз живете.
    Книга написана "простою" мовою, з купою жартів, іронії та сарказму. Також тут є дуже багато оповідей про відомі події і випадки з життя різноманітних людей(включно з колишнім гітаристом групи Металліка, японським солдатом і художником Пікассо)- на основі них ви зможете зробити висновки, чому ж варто переглядати власні цінності, чому варто цінувати власну працю і як досягати поставлених цілей.
    Словом, хочете стати свідомою людиною - читайте Менсона)
  •  
    Купила негатив, який видали за реальність
    Якщо у вас є проблеми, то ні ця ні інша книга вам не допоможе з ними впоратись, проте може змінити ваше ставлення до них. "Витончене мистецтво забивати" викликала в мене неоднозначні враження: є те, з чим я згодна; те, з чим не згодна; те, над чим варто замислитись.

    Зокрема, не згодна з тим, що потрібно сприймати проблеми через призму негативу, оскільки цей негатив в подальшому буде тільки накопичуватись і зростати, що може призвести до депресій/нервових зривів. Проблему вирішите, а негатив залишиться. Сприйняття через позитив і реальність допоможе в рази швидше вирішити проблему, при цьому ви не будете себе ні в чому обманювати, як стверджує Марк Менсон. Позитив та "рожеві окуляри", між цими поняттями різниця колосальна, та лише друге з них містить описаний в книзі вплив на людину (будь-кого, на мене, на вас, на друзів, рідних).

    Згодна з тим, що цінності можуть змінювати нашу поведінку і з тим, що смерть невідворотна, треба витрачати час на щось корисніше, ніж думки про неї чи страх.

    А от щодо особливих людей. Менсон стверджує, що особливих не існує, не треба відчувати себе особливим. Так, наші проблеми можуть бути не індивідуальними, скоріш за все до нас з ними справлялись ще тисячі людей, проте хіба це значить що ми не зможемо знайти особливій підхід до їх вирішення? Не важливо вважаємо ми себе хорошим чи поганим, та повністю ідентичну людину можна зробити лише за допомогою клонування (хоча не факт, з цим теж можуть бути проколи). Через цей факт не потрібно ставати самовпевненим, і в той же час забувати про нього не варто.
    Будьте собою, не дайте проблемам керувати вашим життям!

    Як на мене - книга на один раз, ціна та популярність невиправдані.
  •  
    Цікавий середнячок, не більше
    В принципі, яке їхало, таке і здибало. Тобто я отримала від книжки рівно те, що очікувала. А очікувала я від книжки з такою явно маркетинговою назвою небагато.
    Ні, книжка непогана, написана легко, саркастично, місцями грубовато (що мені сподобалось). Але зірок з неба вона не хапає, і вже точно не відкриває Америку.

    Де в чому я з автором погоджуюсь, де в чому ні. Однозначно є цікаві думки. Наприклад, не варто втікати від негативу і переконувати себе і оточуючих, що все офігенно. Це як вироблення імунітету проти вірусів. Оточуючи себе рафінованим світом, ми не вчимось вирішувати проблеми, від найдрібніших до серйозних. В результаті - банальна сварка з кимось заганяє нас в дикий стрес. Словом, розслабте булки і дайте собі можливість побути не ідеальним.

    А так, десь вже почуті істини: що картинки в Інстаграм, не завжди відповідають реальному життю, що суспільство нав'язує нам кар'єризм і гонитву за успіхом, що треба правильно розставляти пріоритети…

    Ще одна маленька ремарка. Перед тим, як вивести свої життєві аксіоми і власне написати цю книжку, автор довгий час відвідував психотерапевта, тобто ґрунтовно і з чужою допомогою працював над собою. Він це, до речі не приховує, До чого це я? Прочитання цієї книжки не дасть вам алгоритм вирішення ваших проблем і вже точно їх не вирішить. Максимум дасть їжу для роздумів.
  •  
    Знайомство з пандою Розчарування
    Американський письменник і блогер Марк Менсон пропонує нестандартно-стандартний спосіб розв"язання проблем. З виглядом "людини, яка відкрила Америку" Автор пише про те, що "намагання мати якнайбільше позитивного досвіду - це вже сам по собі негативний досвід, тоді як прийняття власного негативного досвіду - це позитивний досвід". Простіше кажучи, варто розслабитися і не паритися.
    Якщо хоч трошки цікавитеся мотиваційною літературою, то навряд чи знайдете в цій книзі щось нове для себе. Проте не все так погано, як може здатися на перший погляд. "Витончене мистецтво забивати на все" підкупає несприйняттям тез позитивної психології (Марк Менсон пише про це так, ніби здійснив викриття століття), провокативною манерою письма та доволі грубими жартами.
    Загалом, гортаючи сторінку за сторінкою, мене не покидало відчуття: "Десь я це вже бачила, чула, читала, думала і т.д...". Проте кілька тверджень автора мені таки припали до душі. Наприклад, про те, що насправді проблеми ніколи не закінчуються. Розв"язання однієї проблеми неминуче призводить до виникнення інших. Тому потрібно прагнути не до безпроблемного життя, а працювати над тим, щоб мати життя з кращими проблемами.
  •  
    Селф-хэлп литература
    «Стремление к более позитивному опыту само по себе является негативным опытом. И, как ни парадоксально, принятие негативного опыта само по себе является позитивным опытом».

    Эта книга предоставляет поддержку тому, кто хочет жить в реальности. Она книга призывает вас принять конфликт, чувствовать себя некомфортно. Возьмите на себя ответственность за свою жизнь, перестаньте пытаться решать проблемы других людей (для меня это большая проблема!), Задавайте вопросы и всегда старайтесь сделать вещи лучше. «Счастье - это борьба».

    Для меня единственной проблемой было то, что примерно после шестой главы мой интерес начал уменьшаться, потому что Мэнсон, кажется, уже поведал обо всем, о чем я не знала. Кроме того, он делится своей историей о вступлении во взрослую жизнь на «дне». Самые низкие показатели его жизни: попасться с марихуаной в школе, переехать от родителей, не найти работу сразу после колледжа. Опыт каждого человека субъективен. И, в некотором смысле, я восхищаюсь им еще больше из-за наших различий. Он вел легкую жизнь по сравнению с жизнями многих людей, но он признавал свои привилегии, своими личными представлениями о жизни поделился в этой книге, которая, в свою очередь, помогает мне и другим.
  •  
    Книга, яка змінила мій світогляд
    Чогось грандіозного від книги «Витончене мистецтво забивати на все» Марка Менсона я не очікувала. Проте, як виявилось, дарма! Авторські погляди на життя багато в чому переплітаються з моїми. Просто я не встигла викласти їх у формі тез та посібника.
    Що у книзі Менсона дійсно зачепило?
    По-перше, це вислів, що проблеми – це нормально. Звісно, нам всім хочеться жити у світі, де бігають рожеві єдинороги, а такі поняття, як «біль» та «негаразди» взагалі відсутні. Але такого бути не може. Життя влаштоване так, що ми маємо навчитись правильно приймати всі перешкоди і грамотно на них реагувати.
    По-друге, твердження того, що ми самі обираємо життєвий шлях з відповідними проблемами та труднощами. Якщо ти хочеш, наприклад, стати музикантом, то будь готовий до постійних репетицій, відсутності вільного часу, різних протиріч і т.д. І так в усьому. Головне, зрозуміти для себе, які перешкоди будуть в кайф і вже нарешті почати рухатися в правильному напрямку.
    Окремий респект автору за тезу про те, що ми не супергерої, щоб дбати про все на світі. Кожному потрібно чітко визначитися та обрати саме ті проблеми, за які варто боротися, а які відкласти на безвік. Одна і та ж людина не може допомагати нужденним, боротися за фемінізм, мітингувати проти свавілля депутатів та перейматися проблемами глобального потепління. Це просто неможливо!
    І це лише три думки з книги про «Витончене мистецтво забивати на все». Насправді ж, їх там набагато більше. Кожна з них може стати повчальною, розставити точки над «і», допоможе виокремити пріоритети та ін. Тому відмовлятись від читання посібника Менсона не варто.
  •  
    Классный перевод и поучительный текст
    «Витончене мистецтво забивати на все» могу спокойно отнести к литературе о саморазвитии. Тем не менее, книга все же отличается от общей массы. Автор своим произведением постепенно снимает розовые очки с тех, кто привык гнаться за признанием окружающих, за надуманным счастьем и неоправданным удовольствием.
    По сюжету. Забить на все, как говорит автор, вряд ли удастся. Считаю, это просто «impossible». Мозг человека заточен на то, чтоб постоянно обрабатывать информацию, а значит, мы все время должны чем-то заниматься.
    Вот тезы, которые выделю из всего прочитанного:
    1. Беспокоится надо только о действительно стоящих вещах. Люди, это очень интересные создание, одни сначала делают - потом волнуются, другие начинают тревожиться, не начав еще что-то делать. И так во всем и постоянно. Не нужно тратить себя, свою энергию и свое время на бессмысленные волнения и на то, что не имеет смысл.
    2. Важно смириться с тем фактом, что все мы смертны. Не позволяйте суете брать над вами вверх. Начните забивать на мелочи и занимайтесь исключительно тем, что по душе. Да, мы всегда требуем большего, но не стоит бороться только за деньги, внимание, новые вещи и т.д.
    3. Важно научиться правильно ставить себе вопросы. Например, вместо предложения «От чего я хочу получить наслаждение?» стоит спросить себя - «Ради чего я готов терпеть горечь и печаль?».
    4. Только мы сами несем ответственность за свою жизнь. Только мы виноваты, если у нас все плохо. Мы не способны повлиять на многие обстоятельства, но в результате решить проблему, мы просто обязаны.
    5. Запомните, во время действия приходит вдохновение. Все потому, что действие является не только следствием мотивации, но и ее причиной. Поэтому, ее можно сидеть без дела, нужно заниматься хоть чем-то.

    В целом, издание оживленное, в нем полно юмора. Перевод супер! Давно не читал столь приятные книги. Советую всем – очень мотивирует.
  •  
    Цікаво і ні про що
    Прочитав нещодавно надзвичайно розрекламовану книгу Марка Менсона «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем». Читав виключно з двох причин: 1 – про неї говорили на кожному кроці; 2 – через нестандартну назву. При цьому, в мене не було якихось очікувань на зразок того, що «ця книга повинна змінити моє уявлення про світ», «я відкрию для себе таємницю щастя», «ось він такий омріяний таємничий ключ для вирішення усіх проблем». І, як виявилось, не даремно.

    Що сподобалось? – Хоча суть рецепту Менсона далеко не нова, проте сама манера подання матеріалу – достатньо свіжа і цікава, інколи навіть провокативна (в деяких місцях аж занадто). Тобто з тим, щоб донести свою ідею до читача в автора особливих проблем не виникає – ідеї сприймаються легко, чітко і зрозуміло.

    Що не сподобалось? – Занадто спрощена і місцями «бідна» мова викладу (і перекладач тут ні до чого – вся справа в авторі). Але нічого дивного, адже Марк Менсон – блогер. Так, саме блогер! Звісно, людина він розумна, освічена, ідеї цікаві (хоч далеко не оригінальні), але блогер - він і в Америці блогер.

    Мій висновок (свій робіть самі): не самий поганий варіант того, коли блогер переносить свої думки у паперовий формат і викладає на сторінках книги. Зашкодити – не зашкодить, розуму не додасть, хоча кругозір розширити може. Надзвичайно свіжими ідеї автора назвати не назвеш, хоча для когось можуть стати справжнім одкровенням. Читати чи ні – вирішуйте самі!
  •  
    Витончений підхід до проблем
    Марк Менсон - відомий блогер. Він веде уже не один рік свій блог в інтернеті, де радить людям забивати на свої проблеми та поменше перейматися через негаразди. Ця книга - його перша серйозна робота в літературі. У даній книжці, Марк наводить поради усім тим, хто занадто сильно переживає через якісь внутрішні проблеми - на роботі щось не клеїться, чи в житті не все гаразд - автор наводить універсальний метод правильно "забивати" на ці негаразди.

    Стиль написання книги просто шикарний. Мова написання яскрава та жива, автор подає цікаві приклади відомих людей, які не боялися проблем і стали відомими, тому що вміли правильно "забити" на ці негаразди, наприклад, Чарльз Буковскі - відомий американський поет та письменник.

    Марк також оповідає свої надзвичайні історії із життя, де він стикнувся з проблемами - наприклад, був зловлений у школі із марихуаною, але впевнено вийшов із цієї біди з високо піднятою головою. Або ж замислився про сенс життя і вирішив змінити власне після того, як його кращий друг помер через дурнуватий нещасний випадок. Автор наводить власні вирішені проблеми та негаразди відомих людей і вчить нас так само не перейматися через негатив у житті, а зустрічати біду без боязні і вміти правильно її "розрулити."

    Сама книга, безумовно цікава та неординарна. Вона дійсно відрізняється серед іншої мотиваційної літератури. Але проблема в тому, що перша половина цієї книги дійсно захоплива та мотивуюча. Після другої ж половини, автор починає повторювати тези та поради уже зазначені в першій частині. По-друге, він наводить деякі безглузді вчинки із власного життя, про які читати не дуже і цікаво. По-третє, Марк різко критикує романтичне кохання і при цьому докази його теорії справжньої любові не те, що дивні. Вони іноді просто сміховинні. Таке враження, що автор вставив цей розділ лише для об'єму. Тобто, книга могла би бути більш цікавою, якби в другій частині не було би цих розмусолювань щодо деяких занадто абстрактних питань життя.

    В цілому книга класна та весела. Якщо сприймати її як продовження блогу - книга дійсно крута та шикарна. Якщо сприймати це видання, як мотивуючу літературу - є й більш цікаві та змістовніші книги.
  •  
    Своєрідна філософія життя
    Загальне враження від книги нейтральне. З одного боку, автор дійсно дає корисні поради щодо подолання стресу та невпевненості в собі, радить не зациклюватися на невдачах, підкреслюючи, що вони завжди є початком чогось нового, не «чіплятися» за певні ідеї або цінності, змінювати їх, відкривати для себе нові можливості. Деякі люди дійсно живуть «у полоні» власних думок, не відкриваючи себе до чогось нового, змін. Дехто багато бажає, хибно вважаючи себе обраним та особливим, але не докладаючи жодних зусиль для досягнення омріяного. Автор також розкриває п’ять цінностей, що допомагають досягнути успіху. Це все дійсно так, і це прописано в більшості нон-фікш літератури. З того, що вразило, – це опис «синдрому хибної пам’яті», коли людина ніби-то згадує те, чого насправді не було.
    Але з іншого боку, мені не сподобалась форма подання цієї інформації: у книзі описано багато ситуацій, через які пройшов автор із зазначенням, що вони допомогли йому змінитися, але вони інколи – це пуста балаканина, що не завжди стосуються головної ідеї книги (здається, автор просто хотів поділитися певною ситуацією з життя), а сама суть – ситуації успіху – недостатньо розкриті (не зрозуміло, що конкретно робив, які були думки на різних етапах роботи, що саме спрацювало). Зокрема, ситуації з його шкільного життя – це просто опис ситуацій, і все (без аналізу, пояснень і стосунку до теми книги). До того ж, мене не вражає, коли автор багато використовує жаргон і лайку у книзі. Мабуть, то він намагався показати, що він «свій хлопець», але це виглядало, як загравання із читачем.
    Загалом, склалося враження, що автор із різних шматків здобутого ним життєвого досвіду намагався сформувати щось ціле, аби вийшла книжка. На мій погляд, важко її назвати цілісною, адже тут радше опис інколи не пов’язаних між собою думок і ситуацій. Так, у книзі є цікаві ідеї, але й багато «води» і марнослів’я.
    *
    Якщо в людини немає проблем, то її мозок автоматично починає їх шукати.
    *
    Справжнє мірило самооцінки – не те, як людина сприймає власний позитивний досвід, а як вона сприймає досвід негативний. .. Той, хто має справді високу самооцінку, готовий чесно визнати негативні риси власного характеру.
    *
    Визнання власної неправоти – необхідна передумова справжніх змін і зростання.
    *
    Жити – означає не знати, але все одно робити.
  •  
    Неоднозначне враження
    Скажу честно і одразу - очікувала від книги ЗНАЧНО більшого! Мої враження, по порядку. Сама книга у твердій обкладинці, приємна на дотик, є закладка. Листи не білі, що особисто для мене великий плюс, оскільки очі не втомлюються, не "б'є по очах". Почала читати...Важко бути об'єктивною, але мені загалом стиль подачі тексту не дуже: порівняя, "сленг". Думала кинути читати, але дійшла до "панди Розчарування". Читання продовжила. У середині книзі вже було більше справді цікавого, роздуми автора, історії різних людей, деякі цікаві факти з власне психології. Але все це якось сумбурно подано, такий собі коктейль серьйозних речей, дійсно глибоких роздумів з сленгом і місцями дуже неоднозначними ствердженнями, типу, не варто так одразу довіряти емоціям. Я згодна з автором, що не треба плутати емоції (злість) з вчинками (бійка), але я в корені не згодна з тим, що "важливість емоцій переоцінюють". Можливо це недолік перекладу, не знаю. Останній розділ книги про смерть мене вразив у кращому сенсі цього слова. Він зовсім вибивається по стилю від усієї книги. Він дуже глибокий, сильний і "живий", не хочу "спойлерити", але від деяких абзаців в мене пітніли руки і затамовувало подих!
    Загалом, однозначно не рекомендую цю книгу для тих хто вперше читає щось з психології. Можливо, ця книга прийде до душі молодим людям, які цікавляться популярною психологією. Дещо з цієї книги справді можна почерпнути, особисто я зробила кілька нотатків. Ну, і, повторюся, розділ про смерть дуже чудовий!
  •  
    Конструктивный опыт
    Очередная книга Марка Менсона в жанре психологии - отличный пример мотивационной книги, которая расскажет нам о том, что все наши устремления в основном - всего лишь навязанные обществом иллюзорные цели. Мы пытаемся всего достичь только потому, что кто-то сказал, что в этом наша человеческая суть - достигать вершин и быть лучше, чем другие. Автор пытается нас убедить, что в этой ситуации не помешает немного расслабиться, ведь лучше всех все-равно не стать, а в процессе можно впасть в депрессию и приобрести очень циничный и неправильный взгляд на жизнь.
    В книге мы найдем детальное описание метода "забивания на все" вместе с примерами, в которых мы конечно же увидим себя. Примеры, кстати, очень яркие и жизненные, они помогают понять, как можно использовать наш "негативный" опыт конструктивно - не впадать в истерику или депрессию, не разочаровываться, а наоборот - ценить многогранность нашей жизни и становиться мудрее после каждой ситуации.
    Эта книга рекомендуется всем, кто хотел бы научиться не терять самообладание после неприятных жизненных ситуаций.
  •  
    Дійсно нестандартно!
    Купляла книжку на подарунок, однак назва така промовиста, що не втрималася та за один вечір прочитала її сама. І скажу одне - є щось у цій книзі унікальне та неординарне.

    Щодо назви книги, то варто зазначити, що вона не зовсім і відповідає змісту викладеного. Моментами може здаватися, що так, все добре. Однак після прочитання цілої книги, вимальовується зовсім інша картина. Тобто книга не про те, як лягти на диван, вручити кермо вашого життя іншим, чи переходити на червоне світло і так далі, тобто не "паритися" тим, що ви робимо та менше акцентувати увагу на серйозних речах.

    На мою думку, книга про те, як прийняти себе, такого який чи яка ти є зі всіма недоліками та вадами, і не акцентувати увагу на неважливому. Автор ж розповідає про те, що не варто постійно повторювати мантри щодо привабливого життя чи постійно казати, що у мене все вийде і так далі. Автор здавалося б не проти оптимізму, але дещо в легшій формі, ніж нам подають у мотиваційних книгах. Наприклад, коли ви розійшлися з колишнім чоловіком чи у вас померла близька людина, не потрібно повторювати собі, що все ОК. Варто прийняти це і свої відчуття.

    А ще книга про те, як не боятися, жити тут і зараз, шукати себе, а головне просто жити. Автор повторює багато звичних для нас речей, проте подає їх у своєму світлі. Для мене після прочитання книги вийшов такий висновок (моїми словами): "Живи, радій життю, не ускладнюй та не заморочуйся над непотрібними чи неважливим речами".

    Книга цікава, а тому рекомендую.
  •  
    Забити на все, крім себе
    Це мабуть одна з найбільш мотиваційних літератур, які мені попадалися. Адже за колоритною назвою можна знайти цілу купу хороших думок та лайфхаків для життя.
    Зокрема, перша книга дає нам можливість чітко і ясно визначити, що за своє життя ми відповідаємо самі. І способи вирішення наших проблем залежить тільки від нас. Як і сам погляд на ці проблеми.
    Книга дуже не стандартна, адже де ще можемо знайти твердження, що щастя - це проблема, що насправді страждання та труднощі є необхідними у житті, і що саме вони, а не тотальне відчуття задоволення є рушієм нашого зростання. Так, доведеться багато чого переглянути з нашого повсякденного життя, проаналізувати та дійти до згоди (а може й ні, хто зна) з автором. І чи не найголовніше - все, що ви маєте, чого досягли, чим володієте чи навпаки, чого не досягли чи не отримали, - все це лише ваш вибір.
    А ще дає нам чітку настанову, що ми усі звичайні люди, кожен унікальний від іншого, але ми не всесильні, і не варто звалювати на себе усі проблеми людства.
    Однозначно, варта для читання книга аби кожного разу нагадувати собі, що хоч вище себе не стрибнеш, але багато чого залежить тільки від тебе.
  •  
    Проблеми-це рух вперед.
    Марк Менсон "Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем"
    Цю книгу я прочитала вже з місяць тому, але ніяк не можу її відпустити. Вона просто переслідує мене. І сказати, що вона зачепила за живе-це нічого не сказати. Вона змусила поглянути інакше на моє життя. Я заспамила цитатами ФБ, і мало по руках себе не била, щоб не все виписувати.
    Та все таки зосереджуся лише на одній думці-проблеми. Усі ми бачимо в них те, що заважає нам жити, що перешкоджає нашому щастю, мріям, бажанням. Здається, от не було б їх, і ми стали ну просто шалено щасливими й крутими. А за Менсоном не все так просто. Точніше, просто, але не так. Менсон вважає, що проблеми й створюють життя, надають йому сенсу й змушують нас почуватися щасливими. Лише їх наявність дозволяє нам рухатися вперед, удосконалюватися, мріяти. Якщо вони раптом зникають чи вирішуються, ми придумуємо їх собі самі-коли великі, коли мізерні, витрачаємо свої ресурси-емоційні, матеріальні, духовні, і таким чином шукаємо сенсу і щастя, клянучи на чому світ стоїть, ті ж проблеми, які самі собі створили.
    І, хоч як мені не прикро це визнавати, я погодилася з автором. Мені довелося добряче поколупатися у своїх спогадах і своєму розумінні, щоб таки подякувати Марку Менсону.
    І хоч я не з усіма його думками погоджуюся, хоч і дещо критично ставлюся до повчань людини, яка спробувала у цьому житті все чи маже все і тепер раптом вирішила научати інших, та назвати цю книгу поганою в мене рука не підніметься. Вона крута і я її дуже раджу!
  •  
    ЛИТЕРАТУПНЫЙ АНТИДЕПРЕССАНТ
    ПРОЛОГ
    Есть у меня друзья, которые любят находить у себя всякие психологические комплексы, фобии, детские травмы. Знаете, такие вот,
    самокопатели.

    Поэтому, соответственно своему нраву, сами себе такие изъяны и исправляют. Благо сейчас много популярной психологической литературы, которая учит быть счастливыми роботами, с необъятной самооценкой, и поставленными целями в жизни.
    Собственно по их совету, но с большой долей скептицизма, я, всё-таки, взял прочитать эту книгу.

    ВВЕДЕНИЕ
    Сразу скажу - это произведение не для любителей практик многочасового визуализирования успеха перед зеркалом. Она также не подойдёт ценителям миров, где по сладким, сказочным, лазурным берегам пархают утонченные принцессы, высокого морального нрава, пукающие сладкой ватой (не как все смертные).

    Книга написана простым, понятным, языком для простых, понятных людей. Нет тут тебе стремления к цели, или поиска скрытых подсознательных возможностей. Здесь вы не найдете, продвинутых психологических описаний причин страданий, и рецептов счастья. Этого и не ожидается, ибо сам автор не имеет на то специального образования.

    В ЧЕМ СМЫСЛ ?
    Но зато Марк Мэнсон имеет много опыта. Жизненного опыта. И это куда более важно чем теоретические познания, потому что куда больше веришь простому парню с, близкими и понятными тебе проблемами, недели заумному университетскому профессору. Не буду раскрывать сюжет, но основные, цепляющие за живое моменты, описать можно:

    1. Книга с первого момента стреляет в упор.
    Стреляет, в первую, очередь примерами, которые автор взял на вооружение из собственной жизни.

    2. Возврат к традиционным ценностям.
    Это нарезной Камень всего повествования. Простые человеческие, семейные ценности, какими есть: забота о детях, родителях, друзьях. Очень ярко подчёркнута идея искренности в взаимоотношениях, как ключа к счастью и взаимопониманию.

    3. ВНИМАНИЕ. Слово "ПОФИГИЗМ" используется автором не в качестве пропаганды социопатии и безответственности, а в качестве первенства человечности над материальными и карьерными интересами.

    ВЫВОДЫ
    Всякая широкая мысль нуждается в кратких изречениях, облегчающих её понимание. Я не являюсь исключением. Поэтому, о общих чертах, много вам сказать о этой книге вот что:

    1. Марк Мэнсон,скорее всего, хотел показать на примерах, как не нужно жить, чтобы не потерять самого себя в мире размытой морали, ложных интересов и вожделений, которые навязывает нам современная массовая культура.

    2. Как лекарство от недуга цинизма и лицемерия автор предлагает читателю остановиться, посмотреть по сторонам. И главное, посмотреть в глаза спутнице, которая всегда с нами рядом - собственной СМЕРТИ.
    Смерть - лучший учитель и судья.

    СТОИТ ЛИ ЧИТАТЬ?
    Стоит, если вы не готовы во имя Айфона пожертвовать своей личностью. Если вы против лицемерия и измерения ценности человека по лайкам в Инстаграм, то тогда тоже стоит.

    ЭПИЛОГ
    Кода я работал в книжном магазине, меня всегда интересовало почему люди покупают книги того или иного жанра. Я всегда хотел разгадать, что побуждает человека измерения? Сколь сильна его надежда в том, что покупаемая им книга, сделает его счастливыми? Надеюсь, что труды писателей были не напрасны.
  •  
    Ця книжка не навчить вас забивати
    Насправді, я б скоріше поставила їй 3.5 і зараз поясню чому.
    Я чесно не очікувала від неї багато, але початок зацікавив. Відверто сподобалася велика кількість прикладів, до того ж викладених не без гумору. Але під кінець хотілося завершити її пошвидше.
    Місцями навіть не дуже намагалася вчитуватися. Ставало нуднувато.
    Вона не навчить вас забивати на все, як зазначено в назві. Також для мене однією суперечливою річчю здалося те, що автор каже все ставити під сумнів і почати діяти, наводячи одним прикладів те, як якась жінка вперто вважає себе непривабливою і тому відмовляється від усіх побачень, потім картаючи себе самотністю. Але якщо пропонується сумніватися у будь-якому разі, що як жінка вважає себе навпаки гарною? Вона починає задавати собі сумнівні питання і опиниться на місці тієї, яка плаче над своєю непривабливістю? Тобто, навряд ці поради можна було б назвати універсальними.
    Десь після 120 сторінки автор висловлює захоплення менталітетом росіян, де каже, що йому подобається їхня прямолінійність. Але випадки, описані ним більше схожі на грубіянство, а не щире висловлення своєї думки, як наприклад з жінкою на побаченні.
    Тобто, я не впевнена, що могла б рекомендувати цю книгу. Вона легка, проста, місцями смішна, але великого сенсу ви в ній не знайдете. В будь-якому випадку, тільки вам обирати, чи купляти її.
  •  
    "Мистецтво забивати" не про забивання
    Ця книжка радше про те, як сказати "ні" своїм устаканеним звичкам зробити щось. Між назвою і змістом виникає неабиякий дисонанс, тому що текст говорить тобі взяти і нарешті втнути щось давно бажане, а не сидіти, залишаючись в своїй зоні комфорту; в той час як перше враження з назви складається протилежне. Але якщо розшифрувати її трохи по-іншому, наприклад, як: "Плюнь на все і живи в своє задоволення", то можна погодитися, що обкладинка передає сенс змісту.
    Автор намагається донести, що настав час відмовитися від свого заяложеного мислення: що "мій бос дурень, що не підвищує мене" і піти, нарешті, попросити того підвищення; що "я страшна, тому мені й нема чого ходити на побачення" і сходити на побачення. Тобто книга вчить забивати не на Все, а лише хіба на непотрібні переконання.
    Вона невеличка і читається легко. Спочатку навіть затягує, тому що все написано з гарним гумором і доволі просто. Але найбільше приваблюють саме кмітливі дотепи і вміння піднести сумну інформацію смішно.
    Вона не дасть вам купу нових класних порад, але, як на мене, однією з найкращих виявилася: "Просто почни робити, навіть якщо не розумієш, що робиш. Мотивація прийде." Вона дійсно вартісна, тому що відкриває очі на те, що не мотивація породжує дію, а дія мотивацію.
    Під кінець читати стає трохи нудно, багато розжовується тем, про які і так дуже багато говорять ("Не упускайте життя, бо рано чи пізно помрете"), тож я не дам чіткої поради, чи купувати її.
  •  
    Мастерство
    Хочу поделиться своими впечатлениями о книге «Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем». Автор рассказывает нам о том, как во всем мире принята и навязана нам система позитивного мышления и отношения к жизни в принципе. И это доносится нам отовсюду. Из телевидения, радио, социальных сетей, в частности, инстаграма. Особенно инстаграма. Складывается впечатление, будто человек не имеет права испытывать негативные эмоции. Хотя это нормально. Они помогают нам жить. И уже целые поколения людей выросли, которые уверены, что если ты не улыбаешься, то с тобой обязательно что-то не так. Нам приводят примеры о том, что постоянная гонка за материальными благами не делает нас счастливыми. Сам процесс гонки откладывает момент осознания отсутствия счастья. А потом можно снова придумать себе еще какую-нибудь цель в виде покупки дорогостоящих покупок и жить в иллюзии дальше.
    Автор объясняет, что принять неидеальность мира и отпустить все, что с этим связано нормально. Более того, нужно для нормальной жизни.
  •  
    Ответственность
    Книга Марка Мэнсона очень хорошо написана, глубоко продуманный взгляд на опасности современной жизни. Мы можем только заботиться о многом, утверждает Мэнсон, и большинство из нас склонно растрачивать этот ограниченный резервуар «наплевать» на тривиальное, приземленное и мелкое.
    Как именно достичь этой цели, составляет суть этой книги. Мэнсон предлагает несколько стратегий, которые помогут вам интегрировать эту цель в вашу собственную жизнь. Как и во всех подобных книгах, точная механика оставлена на усмотрение читателя, но принципы здесь надежны и работают.
    Меня обычно отталкивают книги по саморазвитию, но эта меня подкупает. Честно и точно, без всякой чепухи. Очень своевременно, учитывая нынешнюю одержимость социальными сетями и «посмотри на меня!» Его взгляды на право на получение прав являются потрясающими и помогают понять нынешнюю среду селфи, интернет-троллей, тех, кто позволяет троллям опустошать их.
    Книга вдохновляет по-другому взглянуть на свою жизнь и процесс принятия решений. В общем рекомендую, делайте свои выводы.
  •  
    Головне обрати, що для вас важливо
    Книга мені дуже сподобалась. Я взяла з цієї книги саме те, що мені було потрібно.
    Як студенка я завжди нервувалась перед здачею іспитів, лабораторних робіт і таке інше, потім почала нервувати через співбесіди, але автор навчив мене як з цим боротись. Завжди потрібно ставити собі питання: "Ну і що?". Не здам іспит, то і що з цього, життя на цьому не закінчується, а тільки говорить про те, що є куди далі рухатись.
    Ми часто переймаємось через кожен наш вчинок, наше майбутнє і частенько, наше минуле. Але варто подумати над тим навіщо ми витрачаємо на це дорогоцінні хвилини і все стає на свої місця.
    Марк Менсон вчить нас розставляти пріорітети та не перейматись через дрібниці.
    Книгу читати дуже легко і автор багато розповідає про своє життя, то наче слухаєш близького друга і робиш висновки з його історій.
    Автор вказує на те, що ми всі однакові насправді і проблеми в нас буваються різні, але підхід вирішення він однаковий. Не потрібно думати, що ти один такий унікальний і тому це все несправедливо щодо тебе. Просто змирись, що життя - це лайно, та рухайся далі обираючи те, чого ти дійсно хочеш.
  •  
    Панда-розчарування
    Ця книга не розв‘же всі ваші проблеми: не напише замість вас курсову, не додасть привабливості, не віддасть ваш борг. Але вона навчить справлятися із усіма труднощами, що трапляються на вашому життєвому шляху.
    Багато жартів, дотепних коментарів стосовно людських «тараканів», іронія, висміювання людської природи, іноді, навіть дуже образливе, провокативне, проте, дуже дієве.
    Автор радить створити у своїй свідомості образ панди-розчарування і, час від часу, вислуховувати від неї всю неприємну правду про себе самого.
    Марк Менсон відверто розповідає про власне життя, помилки, яких він сам допустився та слабкості, які не зміг перебороти і до сьогодні. Надзвичайно самокритично та сильно.
    А ще тут купа роздумів про те, як знайти себе у житті, чим займатись тощо. «Якщо надсилаєш резюме на двадцять адрес і не отримуєш жодного слова у відповідь, тоді ідея почати вести блог і відкрити дурнуватий бізнес в інтернеті не здається, такою вже божевільною».
    Автор висуває безліч цікавих теорій, наприклад, про те, що через певні історичні події, у країнах Східної Європи, найголовніша цінність – відвертість. А отже ми можемо відкрито висловити свою думку і її приймуть як належне. У Америці зовсім інші цінності, тому така наша поведінка видається їм максимально дикою.
    Загалом, це дуже цікава книга, особливо для любителів самокопання та пізнання власного «я». Тому сміливо раджу – якщо ви ще не цей нашумілий бестселер, швидше зробіть це!
  •  
    Забивати - це мистецтво?
    Книга неймовірна! Ковток свіжого повітря у сучасних реаліях "щурячих перегонів", де все більше обтяжуємо себе тим, що можна відкидати за борт. Про докорінне переосмислення цінностей. Мак Менсон пише різко, прямолінійно і з гумором.
    Забивати - це сценарій, який кожен може обрати для себе, не намагаючись грати декілька ролей одночасно, не використовуючи увесь реквізит. Адже бездоганно можна зіграти одну роль, навіть якшо не настільки феєричну, навіть якщо у невідомому театрі, проте власну, саме тоді наступної сцени очікуватимеш з нетерпінням!
    "Іронія в тому, що ми лише знову і знову нагадуємо собі, ким ми не є, чого в нас немає, ким ми мали стати, але не стали. Зрештою, по-справжньому щаслива людина не буде стояти перед дзеркалом і повторювати, що вона щаслива. Вона просто щаслива."
    "Звідусіль нам кажуть, будь винятковим, будь великим. І люди переважно не помічають, що це твердження за визначенням суперечливе. Бо якщо кожен стане винятковим, то, за визначенням, ніхто не буде винятковим."
  •  
    мотиватор 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Щоб сказати, що це супер-пупер мотиваційна книга, то не можу. Так, дійсно, читати цікаво, "водички" майже немає, все гарно та конкретно доноситься. Книга написана з гумором та у легкій манері, зрозумілій навіть сучасному молодому поколінню, можливо саме для них вона і написана, адже від депресивного стану страждають сьогодні в основному молоді люди, підлітки. Не зрозуміло чому, правда. Та це може тільки мені не зрозуміло. Дуже ця книга перегукується із "Коротко та по суті". Хоча, тематики трохи різні, та все ж у більшості своїй схожі. Але "Коротко та по суті" мені сподобалася більше. Не знаю чому, можливо просто це був мій перший нон-фікшн, а можливо книга в чомусь дійсно перевершує значно "Витончене мистецтво..." Але якщо зберуся радити. що краще читати, то обидві - такою буде моя відповідь.
    І все ж, про що дана книга. А вона про те, як визначати пріоритети у всіх сферах свого життя (не вічного, і не унікального), і як просто звичайним усвідомленням забивати на всі дрібниці, які нам підсовує те ж саме життя та як сприймати невідворотне таким чином, щоб не втрачати сенс взагалі жити та чогось досягати.
    Позитивно, цікаво, ненапряжно!
  •  
    Интересно, но не мое! 25% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга разве что для новичков! В том смысле, что реальной мотивации на сто-то в ней маловато. Написана легко, интересно и местами грубовато, очень современно, остро. В книге полно историй как из жизни автора, так и из жизней знаменитых людей, исторических личностей, писателей, музыкантов и т.п. Только я сомневаюсь насчет выводов из этих приведенных историй, на месте автора я не была бы так уверена, как он это преподносит в тех жизненных выводах, которые извлекли знаменитости. Местами это высосано из пальца и смущает в книге.
    Что касается основных тем, здесь их несколько, во-первых важно понять, что изысканного чего-то, о чем говорит название точно не будет! Есть много рассуждений о том, как важно правильно расставить приоритеты и не волноваться о пустяках, переключаться на важное, глобальные цели в жизни. Только как именно это делать, если "пустяки" и правда хватают за живое? Ну и у каждого ведь они свои, поэтому мы и разные. Вообщем, советую книгу скорее как забавное, легкое чтиво, я осилила ее очень быстро, но чудес ждать не стоит, это не та литература, что способна перевернуть вашу жизнь!
 
Характеристики Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Антоніна Ящук
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7552-24-5
Тип
Паперова
 

Про автора Витончене мистецтво забивати на все. Нестандартний підхід до проблем