Думаю, буде зайвим переказувати сюжет книги, зупиняючись на подвигах, мотивації, ідеалах Дон Кіхота. Я читала цю книгу в 8-му класі, в той час я її ненавиділа всім серцем. Перечитуючи зараз і переглядаючи екранізації, впевнююсь, що помилялась тоді. Є щось зворушливе в історії Дон Кіхота, щось від суміші людяності та лицарства. До речі, фільм 2000 року про Дона Кіхота «Останній рицар», вважається однією з екранізацій, що найбільше відповідає сюжету книги. Так що її практично можна дивитись замість читання в рамках підготовки до уроку тощо. Але є й певні відмінності: За сюжетом фільму - найперший подвиг Дон Кіхота - боротьба з вітряними млинами, але за книгою - спочатку його посвятив в рицарі власник «таверни», який і розповів йому, що рицарям теж потрібні гроші й чисті сорочки (хоч про це й не пишуть в рицарських романах) і Дон Кіхот вирішив повернутись за ними додому, де на півдорозі зустрів хлопчика-пастушка, а потім його дуже побили. Я не знайшла в книзі епізоду про те, як Дон Кіхот ще дитиною бореться із бур‘янами, називаючи їх велетнями. І цей епізод вбачається й згадується Дону Кіхоту не раз за весь фільм. В цьому є певний символізм. Дитяча мрійливість. Це не рицарські романи зробили його божевільним і це не божевілля, просто ще дитиною йому хотілось неймовірних пригод, боротьби з чудовиськами й подвигів. І вже коли він повертався додому, цей образ знову з‘явився в нього перед очима. Як ніби він зрадив сам себе. Зрадив те, чим марив, заради чого жив. І те життя, яке приносило йому почуття щастя. Також образ Санчо. В фільмі видається, що він тупий і наївний, навіть під час свого правління островом він тільки і думав про смачні наїдки й був боягузом, який втік після ніби-то нападу ворогів назад до ДК й запропонував подорожувати далі разом. У книзі він проявив неабияку мудрість і розсудливість, видаючи справедливі рішення, розсуджуючи жителів міста

Мабуть найзнаменитіший роман іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведра та один із кращих творів всієї світової літератури. Що мене покликало перечитати цю книгу? Навіть сама не знаю. Читала дуже скорочений варіант ще у школі. А зараз рука сама потягнулася до полиці з цією книгою. Якщо поміркувати, то цей роман був виданий вперше у 1605 році. Уявляєте, скільки століть, поколінь відділяє нас сьогодні від того часу. Але образ Дон Кіхота цікавий читачам і сьогодні. Хоч твір і має жартівливий та сатиричний характер, але він наділений також і глибоким філософським змістом. Це не тільки пародія на безглузді лицарські романи XVI століття, але й смілива переоцінка традиційних гуманістичних цінностей. Головний герой Алонсо Кіхано начитався романів про мандрівних лицарів і вирішив змінити собі імя та стати лицарем Дон Кіхотом. Відтоді поставив собі за мету життя відновити давно забуті рицарські походи. За зброєносця взяв собі простого селянина Санчо Пансу. А дівчину із сусідньої ферми нарік Дульсинею Тобоською, яка навіть не підозрює про почуття Кіхота до себе. Дон Кіхот - мандрівний лицар, який наділений мужністю, відвагою, терпінням, витривалістю. Має чисту душу, щирий, не зробить навмисно зло нікому, бажає всім добра, хоч деякі вчинки повні дурощів.

Дон Кихот это в каком-то смысле история о всех нас. Легендарный роман испанца описывает совершенно дикую историю, которая могла произойти с кем угодно. Дом Кихот, начитавшись рыцарских романов решил, что он тоже может стать рыцарем и спасать мир, подобно современному супергерою. Однако, оказалось, что стать спасителем-рыцарем не так-то просто, и хотя, желание есть, не значит что его можно реализовать. С одной стороны мы можем восхищаться упорством и упрямостью Дон Кихота, но с другой стороны всё это не так уж и смешно. Для чего же Сервантес написал столь длинный роман, неужели просто посмеяться? Тогда эта шутка не настолько смешна. Но если предположить, что для того, чтобы мы осмыслили свою жизнь, поняли, что сами создаем те проблемы, с которыми и боремся (как в случае с ветряными мельницами), то тогда книга действительно заслуживает свой славы. Быть может, главный герой тут и не Дон Кихот, а Санчо, который преданный и всегда выручает незатейливого рыцаря, которому не хватает храбрости?