"Вбивство у бібліотеці на Ринку, 9" - маленький, проте цікавий детектив. Письменник презентує нову книгу у львівській бібліотеці. Все підготували ретельно: ящик з "речовими доказами", намальований крейдою силует... Все було весело, поки не сталося справжнє убивство. ⠀ Розслідувати справу буде бібліотекарка, а письменник стане її помічником. Юлія раніше працювала у правоохоронній системі, і складалося враження, що хоче втерти носа колишнім колегам. Загалом образ бібліотекарки, що розслідує вбивства, мені сподобався, але хотілося б більше дізнатися про її долю. Можливо, причина у тому, що це друга частина циклу, і все було вже у першій. Буде у книжці і любовна історія, і то така, як актуальна зараз після про секс у бібліотеці ;) Багато подій за одну ніч у одній бібліотеці ;) ⠀ Юлія разом з письменником допитуватимуть родичів жертви - вони виявляться головними підозрюваними. Подекуди поведінка бібліотекарки здавалася мені грубою і недоречною, і симпатії не викликала. Хоча сама історія цікава. ⠀ Окрема фішечка: уже на перших сторінках книжки з'являються справжні українські письменники - Богдан Коломійчук, Ярина Каторож, Анастасія Нікуліна. Читаєш - і ніби зустрічаєш старих приятелів у чужій країні. ⠀ Загалом вийшов непоганий такий детектив, актуальний і реалістичний, без карколомних пригод і сцен жорстокості.

Побудова сюжету книги нагадує історії, які ми з друзями придумували в дитинстві: ось ми, наші знайомі, наші кумири, і ось в яку халепу ми втрапили. Так само головним героєм виступає сам автор. Як і в житті, у книзі він - письменник, що збирається на презентацію власного видання у Львові. На захід сходяться його друзі по перу, котрі дійсно існують в реальності. Так само реальна й бібліотека, і її директорка. Вигадана, мабуть, тільки родина, що опинилася в епіцентрі подій. Адже навіть Юлію Левицькe Віктор Янкевич списав з реальної херсонської бібліотекарки. Отже, починається презентація… Описана вона дуже достовірно. Але тут відбувається дещо, шо нарешті захоплює читача у вир детективу. У бібліотеці знаходять труп. Всі перипетії вбивства і його розслідування автор вміщає в одну добу. Реальні й вигадані персонажі сплітаються в одній історії. Винахідлива й розумна Юля знову веде розслідування, випереджаючи на кілька кроків слідчих. У першій частині її пригод під назвою "Відплата" вона діяла разом із органами. Зараз же - обходить їх. Здається, автор трохи переборщив зі стервозністю героїні. Виглядало не дуже правдоподібно.

Незвично читати книгу, в якій частина героїв - твої знайомі. І стають свідками злочину. Справжні персонажі перемішуються з книжними, реальна будівля і вигаданий злочин. Дивне відчуття... моторошно. Що сподобалось. Бібліотекарка-детектив. Це супер. Маю багато знайомих бібліотекарок - усі розумні, кмітливі, тож цілком змогли б розслідувати злочин. Сюжет нестандартний, містить інтригу, наводить на роздуми. Злочинець не очевидний, мотиви не лежать на поверхні, хоча і зрозуміло пояснені в результаті. (Я дуже люблю детективи, особливо розгадувати - ну хто, хто ж... Тут здогадалась десь на середині книги). Що не сподобалось. Мова написання. Суховата. На початку читається не як твір, а як стенограма. Це трохи спрощує сприйняття. Щоправда, потім текст стає плавніший, змістовніший і багатший, чим "витягує" весь роман. Загалом, мене дуже тішить, що нарешті з'являються українські детективи. Прекрасна обкладинка, зручний формат, захопливий сюжет, інтелектуальні персонажі — у книги є все, щоб зайняти достойне місце у сучасній українській літературі. Трішки попрацювати з текстами, додати впевненості і автор створить свій неповторний стиль. Бо навіщо нам порівнювати з англійцями чи французами - то, нехай, краще, з українцями порівнюють.