Одна зі слабших книжок Ерленда Лу. Формально — це продовження "Доплера", проте продовження це дуже умовне: Доплер тут персонаж виразно другорядний, він губиться на фоні нових яскравих героїв. Якщо ви читали першу книжку серії, то пригадуєте, що наприкінці Доплер — чоловік середнього віку, який покинув своє успішне життя заради того, щоб замешкати в лісі — разом із шестирічним сином Ґреґґом та однорічним лосем Бонґо вирушає з лісу під Осло в напрямку Швеції. У «Вантажівках "Вольво"» ми бачимо, як він таки дістається сусідньої країни, щоб натрапити там на дуже химерних людей. Першою він зустрічає Май Брітт — 93-літню стареньку, яка мешкає самотою, дуже любить курити травичку, слухати реґґі якомога гучніше і діставати свого такого ж немолодого сусіда. Сусід цей — нащадок давнього аристократичного роду — любить спати просто неба і спостерігати за птахами, а ще він страшенний ентузіаст скаутського руху. Доплера мимоволі втягує у цю холодну війну між двома схибленими сусідами, яким нічого робити, як діставати одне одного.