«В Країні Сонячних Зайчиків» - це чарівна дитяча повість-казка від видатного українського письменника Всеволода Нестайка. Для мене пан Нестайко – це зразок того, якою має бути дитяча книжка. Добра, щира, яскрава та сповнена пригод. Але «В Країні Сонячних Зайчиків» сподобалася дещо менше, ніж «Пригоди у Лісовій школі» та «Тореадори з Васюківки». Чому ж? Якщо чесно, мені значно більше подобаються історії Всеволода Нестайка, у яких описується звичайна буденність українських малюків, наприклад «Неймовірні детективи» чи «Одиниця з обманом». Звичайно, вони розраховані на дещо доросліший вік, ніж «Пригоди…» чи «В Країні Сонячних Зайчиків», але казки письменника для мене дещо прості. Тут чіткий розподіл на добрих героїв та поганих, мало дотепного гумору – просто невеличка казково-фантастична історія, де добро перемагає зло. Може для дорослих це занадто просто, але, звичайно, маленьким діткам має сподобатись. Думаю, що вже з п’яти років книжку малюки чудово розумітимуть і винесуть із неї певну мораль.

Читала дитині 6 років. Доньці сподобалася книга - динамічний сюжет, боротьба добра і зла. Зайчики дуже правильні і добрі, і головні герої теж дуже хороші та добрі. Погані герої правильно названі Поганцями і дуже погані. Прямолінійне розділення гарного і поганого дітям, мабуть більше до вподоби, ніж дорослим, бо від цього солодкого сиропу трохи нудить. Я задоволення від прочитання я не отримала. Як на мене, написано примітивною мовою, дуже прямолінійно і однозначно. Гумор зустрівся від сили 1 раз за всю книгу. Герої вже зовсім лубочні - дуже гарні хлопчики та дівчатка проти дуже поганих. Зменшено-ласкаві слова трапляються зачасто і трохи дратують. Хотілося якихось українських живих оборотів мови та яскравості, а отримала дуже плоску картинку у 2 кольорах, яку читала донці тільки тому, що їй подобалося. Може тому, що я очікувала щось написане тією ж мовою, як і Тореадори з Васюківки", яких я дуже люблю і поважаю і із задоволенням перечитую і зараз. Таке враження, що ці твори писали різні письменники :).

Всеволод Нестайко, певно, найвідоміший український дитячий письменник, як і найбільш заслужений. Вже не одне покоління зачитується його, зовні простими, проте надзвичайно цікавими історіями, сповненими гумору та добра. В "Країні Сонячних Зайчиків" розповідається про рудого хлопчика Веснянку, жителя країни Ластовинії, де мешкають мирні, добрі та працелюбні ластовинці. Важке горе спіткало цю миролюбну країну - злі хуліганці, жителі заморської Хуліганії, захопили її, поработили ластовинців та заставили працювати на себе. Все що змогли зробити безпорадні полонені - сховати дітей у дитячому таборі посеред дрімучих джунглів. Там і знаходить нашого рудоволосого головного героя похмурий та каверзний пан Морок, що сподівається використати хлопчика у боротьбі зі своїми запеклими ворогами - веселунами, сонячними зайчиками. Про пригоди Веснянки в Країні Сонячних Зайчиків, його знайомство з її мешканцями, відвідини палацу Чарівних казок, та боротьбу проти злодюжних планів Морока та Королеви Глупої Ночі, якій він служить і піде мова в цій гарній, захопливій книжці, яка гарно підходить для читання дітям перед сном.