Книга В’юрчик. Рибун-балакун

Окрім веселої історії від Д.Дональдсон ця книга може цілком заслужено вважатися прекрасним віммельбухом завдяки старанній праці Акселя Шеффлера. І сюжет, і ілюстрації настільки захоплюючі в цій книзі, що у неї хочеться пірнути і не виринати довго-довго. Прекрасний підводний світ заворожує, а кумедні витівки рибки В'юрчика не дадуть занудьгувати. Він учень у школі для рибок і, як часто трапляється серед малечі, спізнюючись щодня на урок, вигадує різні неймовірні історії: то він вчився пірнати з китом, то його зачинили у скринці і лише завдяки русалці В'юрчикові вдалося врятуватися. Кожен день нова вигадка. Хтось вірить, хтось ні. Але одного дня наш герой потрапляє в справжню історію (яка могла б закінчитися трагедією): він втрапляє в рибацьку сітку. Таку дрібну рибку рибалки викидують назад у море, але човен встигає відплисти дуже далеко від рідної домівки, тож малюк просто губиться. І що ж допоможе нашому рибуну повернутися додому? Зовсім неочікувано в пригоді стануть його байки. Як кажуть "Язик до Києва доведе". Так і історії В'юрчика допоможуть йому повернутися додому, до друзів.
Окремої уваги заслуговують прекрасні ілюстрації. Різноманітні рибки, підводні мешканці, корали, затонулі предмети і багато, багато іншого - кожну сторінку хочеться розглядати і кожен раз знаходиш щось нове, що пропустив минулого разу. По малюнкам можна розказати багато цікавого дитині про підводних мешканців, адже тут зображені і глибоководні риби з "підсвіткою" очей або органом-приманкою; зображені і літаючі риби; можна побачити хижих риб, що полюють на інших рибок.
Всім раджу познайомитися з цією веселою історією, помандрувати підводним світом, насолодитися його красою і отримати величезне задоволення від цієї книги.

Це така незвична-незвична казка-віршик. Спочатку здається, що це просто переспів популярного анекдотного мотиву про учня, який, запізнюючись, вигадує казки. Але у Джулії Дональдс не все так просто. По-перше, виглядає віршована казка ніби така собі бешкетна і дуже весела історія. А по-друге, у ній є одна важлива думка, яку можна викристалізувати, якщо трошки порозмірковувати, - талант завжди залишає свій слід і навіть якщо цей талант на перший погляд здається непотрібним, смішним, неважливим, врешті виявляється, що він стає дуже і дуже у нагоді своєму "власникові". У випадку казки-віршика - корисним талант виявився для рибки В'юрчика (яка, до речі, класна гра слів - Юрчик- В'юрчик- рибка, яка завжди вивернеться-викрутиться). Вміння розповідати яскраві історії врятувало рибку і він зміг повернутися до школи з небезпечної невідомої частини моря. Так, звісно, йому знову не повірили. Але ж і цю його оповідку захопливо переповіли одне одному всі морські мешканці і її почула навіть авторка і змогла розказати нам. Ось який вмілий розповідач - цей В'юрчик.