«Візьми мене на спогад: не в руку – в очі, в душу візьми!» Зірка Мензатюк – відома дитяча письменниця. Автор таких книг для діток як «Тисяча парасольок» (1990), «Арніка» (1993), «Мільйон мільйонів сестричок» (1999), «Наші церкви: історія, дива, легенди» (2002), «Київські Казки» (2006), «Казочки-куцохвостики» (2006), «Таємниця козацької шаблі» (2006). Твори майстрині слова вирізняються глибизною відчуття дитячої психології, яскравістю,сонячністю, емоційною настроєвістю, насиченістю образів. Автор вигадує найрізноманітніші дива в своїх творах для дітей. Барва кольорів щоразу посилюється, а емоції залишаються надовго. Не може обійти нашу увагу й прекрасна книжечка-довідничок «Український квітник»(2010), що запрошує нас помандрувати в дивовижну країну квітів та їх ароматів. Починається захоплююча подорож з вступного слова мистецтвознавця Ірени Білаш, де вона пише про значення квітів для народу в усі часи. Зірка Мензатюк робить спробу розкрити неповторність кожної в царстві квітів, побачити їх природну дивовиж як на долоні. І це їй, безумовно вдається,бо вміла рука письменниці доносить диво до читачів і любителів квітів легко і досконало. Книжка цікава насамперед тим,що в ній знаходимо коротку інформацію про кожну красуню-квітку, її поширені назви, походження, а також маємо приємну змогу помилуватися світлинами квітів. Привертає увагу й те,що подаються тут ще й чимало зображень квітів,виконаних талановитими художниками різних століть. Описано красу тридцяти чарівливих панянок царства квітів. Багато людей захоплюються квітами, вирощують й доглядають за ними у своїх господах,але мало хто знає такі цікаві факти про них. Якраз такі й зібрані в цій унікальній книжці. Тому «Квітник» стане у пригоді не тільки юним читачам для формування світогляду краси, а й батькам. Ще однією особливістю «Квітника» є те, що Зірка Мензатюк подає до кожної розповіді невеличкі казкові есеї, що робить читання особливо приємним, захоплюючим та несподіваним. Письменниця від імені квітів просить їх таємничу красу взяти собі на спогад – в душу. Кожна квіточка наче оживає, і дійсно говорить до читача своєю незвичайною мовою. Пишний бузок просить обдарувати щастям на сім пелюсток і принести його «повнісіньку пазуху», вишиванку порівнює з нарцисовою пелюсткою, для мами просить, щоб конвалії тремтіли «білими дзвониками радості», блискучого жука порівнює з брошкою у срібній оправі, мальва вишнева складає подяку «за вітер,що листя голубить, за дощ лопотючий,за сонце,що квіти цілує». А як тільки автор звертається до квітки-лілеї!: «Снігоцвіте з Тарасових віршів, царівно із казки Лесиної!». Про мовотворчість годі й казати, тут знайдемо найцікавіші поєднання слів, найпестливіші форми, як от : «річечка-срібляночка», бузочок-рай», «барви фіолету», «весняні дзвіночки конвалій», «хоруговки малинові», «чорнявець-воронець», «дощик-шелестунчик», «ніч-ласкавка», «черевиченята», «бджілки-невісточки».Недовго прийдеться роздумувати читачеві,щоб усвідомити,що кожна історія про квіти вчить гостинності,чемності,вихованості, а найголовніше –розвиває почуття краси. Адже автор й сам має живитися красою,теплом і приязністю,щоб так майстерно написати про квіти. Щойно поринувши в світ чарівності, читачеві не захочеться звідти йти, а навпаки, схочеться дізнатись ще більше і може,навіть заговорити до квітів так,як це зробила автор – Зірка Мензатюк.