У 10–20-х роках ХХ ст. під експресивним пером Олени Пчілки постав глибоко закорінений в українстві літературний феномен – дитячий театр. Не відоме досі, але не пропаще в автографах художнє явище, – витвір таланту письменниці, матері, патріотки. На схилі літ вона натхненно писала п’єси для дітей, вкладаючи в них найзаповітніше. Вибудовувала цілісний художній організм у рідній літературі – «Український дитячий театр». І до кінця життя в лещатах радянської цензури жагуче прагнула його надрукувати. Мрія письменниці збувається лише з виходом цієї книжки, в якій вісім п’єс із дванадцяти публікуються вперше. До текстів додано: записи мелодій до численних музичних номерів у п’єсах, текстологічні коментарі, словник малозрозумілих слів, світлини та ілюстрації.