У війни не жіноче обличчя
Паперова книга | Код товару 625640
Yakaboo 5/5
Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Володимир Рафєєнко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х205 мм

Усе про книжку У війни не жіноче обличчя

Ця книжка про війну розпочинає художньо-документальний цикл «Голоси Утопії» російськомовної білоруської письменниці Світлани Алексієвич.

Книга-сповідь, документ людської пам’яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.

Характеристики
Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Володимир Рафєєнко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х205 мм
Рецензії
  •  
    Війна - це жах! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Серйозна та сумна книга від відомої авторки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» написана у найкращих традиціях вже відомої в Україні авторки. Книга фактично є документальної розповіддю, яка містить цінні зізнання жінок про пережиті події у Другій світовій війні. Книга важка та глибока. Описує конкретні історії різних жінок, які пережили жах війни. Книга подає багато цікавих, та раніше прихованих фактів. Це ставлення жінок до війни, їхній побут, їх відношення до смерті та моря крові, ставлення до фашистів та важкої роботи. Книга описує звичайні життєві ситуації: кохання, виховання та опіку своїх дітей, політичне ставлення до світових правителів і найцінніше – життя у тотальному полоні та терорі. Книга містить дуже цінні розповіді, які на час написання книги було заборонено публікувати і зустріти таку жорстоку реальність в радянські часи було неможливим. Авторка проробила титанічний труд написавши таку повну та унікальну збірку жіночих сповідей. Книга немає конкретної сюжетної лінії, а розповідь об’єднана спільною темою війни. Дивує факт того, що жінок на фронті і на війні було доволі багато. Книга закликає до пам’яті страшних подій історії та наголошує на неприпустимості участі жінок у воєнних подіях. Оформлення книги якісне та серйозне, сторінки білосніжного кольору. У підсумку книга залишила позитивне враження, рекомендую!
  •  
    «Если не забывать войну, появляется много ненависти. А если войну забывают, начинается новая. Так говорили древние…» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Даже не представляю, как можно собрать воедино все мысли, чувства и эмоции чтобы выразить своё состояние после этой книги. Как подобрать правильные слова, чтобы написать о страхе, боли и лишениях. Я прочитала немало книг военной тематики, но эта – поразила, обескуражила, врезалась в память каждой своей строчкой.

    «У войны не женское лицо» - не просто сборник рассказов женщин-фронтовичек о войне. Это не сводки с фронта, не описания боевых действий или исторических фактов. Здесь мало авторского текста, нет главных героев и цельного повествования. Это - письма, но не эпистолярный роман. Воспоминания, но не мемуары... Это больше чем книга, её страницы как исповедь, крик души и невыплаканные слёзы юных девочек, которые ушли на фронт защищать свою родину. Вчерашние выпускницы и школьницы ставали радистками, санитарками, прачками, кухарками. Они были вынуждены сменить платья и каблуки на мужскую форму не по размеру. Им остригли косы, выдали оружие и обучили военному делу. Эти голоса женщин-участниц войны, открывают читателю свою правду, рассказывают о своей войне, делятся сокровенным. Кто-то поведал историю длинною в жизнь, а кто-то поделился лишь одним событием, мимолётной вспышкой ужаса, страха и отчаянья. Эти голоса – единицы из миллионов жертв тех страшных событий. К концу книги они сливаются в единый пронзительный хор, призывая читателя помнить и не повторять былого.

    У меня не хватает слов, чтобы описать книгу. Прочитайте сами и задумайтесь! «Тот, кто не помнит своего прошлого, обречен на то, чтобы пережить его вновь".
Купити - У війни не жіноче обличчя
У війни не жіноче обличчя

Звичайна ціна: 138 грн

Спеціальна ціна: 114 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Світлана Алексієвич
Світлана Алексієвич

Відома білоруська письменниця, творчість якої нерозривно пов'язане з найбільш гострими соціальними і політичними питаннями сучасності. При цьому всі книги Світлани Алексієвич так чи інакше присвячуються суспільним проблемам Східної Європи. Завдяки високій історичної достовірності і детально підготовчим дослідженням, проведеним автором перед написанням кожного нового твору, її роботи послужили осно...

Детальніше

Рецензії У війни не жіноче обличчя

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Війна - це жах! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Серйозна та сумна книга від відомої авторки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» написана у найкращих традиціях вже відомої в Україні авторки. Книга фактично є документальної розповіддю, яка містить цінні зізнання жінок про пережиті події у Другій світовій війні. Книга важка та глибока. Описує конкретні історії різних жінок, які пережили жах війни. Книга подає багато цікавих, та раніше прихованих фактів. Це ставлення жінок до війни, їхній побут, їх відношення до смерті та моря крові, ставлення до фашистів та важкої роботи. Книга описує звичайні життєві ситуації: кохання, виховання та опіку своїх дітей, політичне ставлення до світових правителів і найцінніше – життя у тотальному полоні та терорі. Книга містить дуже цінні розповіді, які на час написання книги було заборонено публікувати і зустріти таку жорстоку реальність в радянські часи було неможливим. Авторка проробила титанічний труд написавши таку повну та унікальну збірку жіночих сповідей. Книга немає конкретної сюжетної лінії, а розповідь об’єднана спільною темою війни. Дивує факт того, що жінок на фронті і на війні було доволі багато. Книга закликає до пам’яті страшних подій історії та наголошує на неприпустимості участі жінок у воєнних подіях. Оформлення книги якісне та серйозне, сторінки білосніжного кольору. У підсумку книга залишила позитивне враження, рекомендую!
  •  
    «Если не забывать войну, появляется много ненависти. А если войну забывают, начинается новая. Так говорили древние…» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Даже не представляю, как можно собрать воедино все мысли, чувства и эмоции чтобы выразить своё состояние после этой книги. Как подобрать правильные слова, чтобы написать о страхе, боли и лишениях. Я прочитала немало книг военной тематики, но эта – поразила, обескуражила, врезалась в память каждой своей строчкой.

    «У войны не женское лицо» - не просто сборник рассказов женщин-фронтовичек о войне. Это не сводки с фронта, не описания боевых действий или исторических фактов. Здесь мало авторского текста, нет главных героев и цельного повествования. Это - письма, но не эпистолярный роман. Воспоминания, но не мемуары... Это больше чем книга, её страницы как исповедь, крик души и невыплаканные слёзы юных девочек, которые ушли на фронт защищать свою родину. Вчерашние выпускницы и школьницы ставали радистками, санитарками, прачками, кухарками. Они были вынуждены сменить платья и каблуки на мужскую форму не по размеру. Им остригли косы, выдали оружие и обучили военному делу. Эти голоса женщин-участниц войны, открывают читателю свою правду, рассказывают о своей войне, делятся сокровенным. Кто-то поведал историю длинною в жизнь, а кто-то поделился лишь одним событием, мимолётной вспышкой ужаса, страха и отчаянья. Эти голоса – единицы из миллионов жертв тех страшных событий. К концу книги они сливаются в единый пронзительный хор, призывая читателя помнить и не повторять былого.

    У меня не хватает слов, чтобы описать книгу. Прочитайте сами и задумайтесь! «Тот, кто не помнит своего прошлого, обречен на то, чтобы пережить его вновь".
  •  
    Війна і жінка
    В історичної прози є чотири позиції, з яких йде розповідь: Учасник, Сучасник, Очевидець, Нащадок. У творах про війну найціннішою , звісно ж, є позиція Учасника. Проте в направду хороших книжках про війну, автору вдається врахувати всі чотири позиції і розповісти про події з цих позицій. Так робить Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. І насамперед тому, що в її книзі під назвою «У війни не жіноче обличчя» говорять сотні жінок, які пережили війну. Цей документальний роман оприлюднили ще на початку 1980-х років, власне, одразу після того, як письменниця його створила. Тож не дивно, що перші видання твору мали багато цензурних пропусків, які авторка відновлювала вже в наступних виданнях. Ця книга – розповіді жінок, які воювали – детальні й відверті розповіді, мушу сказати. А радянська аудиторія не була до такого готова. Світлані Алексієвич вдалось зібрати свідчення сотень жінок, дати нарешті їм слово, одночасно позбавивши кожну промовицю індивідуальності. Дуже важка книга, яку, впевнена, варто прочитати всім і кожному.
  •  
    Якою була жінка на війні
    Світлана Алексієвич не даремно отримала Нобелівську премію. Вона пройшла нелегкий шлях, об'їздила весь Союз, зібрала сотні історій і привідкрила завісу історії.
    Якою була жінка під час Другої Світової? Який був її побут, чи кохала, що відчувала під час і після війни? Ці питання нам не розкажуть в підручниках з історії. Але через тридцять років після війни розкажуть її учасниці.
    Всі жінки дуже різні, кожна має свої пріоритети в житті: є кар'єристки, є мами, є просто створені для кохання і т.д. Так от такими різними вони були і під час війни.
    Ті дівчатка, які були справжніми комсомолками пішли на фронт не лише медсестрами, а й льотчицями, танкістками, снайперками - всі військові професії вони опанували під час нападу фашистів. Вони були героїнями, які вижили під час пекла, а в результаті більшість залишились нікому не потрібними. Коли дівчата прийшли з війни, їх називали фронтовими повіями, і це їх сильно ранило. Але насправді були і такі, про це теж є зізнання.
    Про тих хто був в тилу, хто був в обслузі, про партизанок - всі історії ніби схожі, але долі в дівчат зовсім різні.
    Я почала читати цю книгу влітку, прочитала момент про те як партизанка втопила свою дитину, щоб врятувати 30 чоловік, розплакалась і відклала книгу. Дочитувати взяла вже в грудні, і я не плакала аж до кінця книги, поки знову не почалися історії мам, про розлуку з дітьми, про те як їх засуджували, і як після війни вони поверталися до своїх дітей.
    Чи вірити цим історіям вирішуйте самі, але я б цю книгу включила в шкільну програму, щоб діти знали правду, щоб знали як було їхнім прабабусям, і яке то пекло була війна.
  •  
    У війни не жіноче обличчя
    Я починала читати книгу білоруської письменниці Світлани Алексієвич двічі. Бо читалося важко, нелегко, а часом просто нестерпно.
    Книга про війну очима жінки. Книга про жінку, яка виконувала нелюдську людську і часто зовсім не жіночу роботу.
    Книга, в якій авторка здебільшого мовчить, бо говорять сотні жіночих голосів. Вони не просто розповідають про своє нелегке життя на фронті, вони плачуть, згадують і знову переживають жахіття війни. Це прості жінки, навіть часто молоді дівчатка, ще практично діти, які на війні ставали медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулементицями, кухарками.
    Головним у цій книзі є людина. Маленька людина, яку викинули з простого та звичного життя до епічної глибини величезної історії. Людина з її почуттями, страхом, відвагою та стражданнями.
    Найстрашнішим і найважчим у цій книзі для мене є отой страшний страх та віра, яким були паралізовані люди того часу. Люди, які мовчали, тому що боялися говорити про війну, яку пережили.
    "Спогади — це не жагучий або спокійний переказ реальності, що відійшла назавжди, це нове народжування минулого, коли час повертає назад."
    "Людина більша за війну..."
 
Характеристики У війни не жіноче обличчя
Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Володимир Рафєєнко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-690-568-4
Вага
540 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора У війни не жіноче обличчя