Улюблена екранізація. На цей раз все таки вирішила прочитати цю неймовірну книжку. Історія всім дуже знайома. Дівчина Белла переїжджає до Форксу- маленького містечка в Америці. Її мама вирішила подорожувати зі своїм новим чоловіком і відправила Беллу до тата. Белла називала тата Чарлі, їй було так зручніше. Наступного дня Чарлі дарує їй авто - це був старенький Пікап Шевроле , але Беллі автомобіль дуже сподобався. Першого ж дня в школі вона знайомиться з новими однокласниками і зустрічає їх - сім‘ю Калленів , зведені брати та сестри містера Каллена. Їй починає подобатися красунчик Едвард. Пізніше вони зустрічаються на уроці біології де Едварду чомусь було нестерпно сидіти з Беллою. Дівчина вирішує розібратись чому ж так. Але Едвард зникає на декілька днів. Через деякий час Едвард повертається до школи і вони з Беллою починають добре спілкуватись. Після таких розмов Белла підозрює що з Едвардом щось не так. Розпитуючи його Белла дізнається що Едварду вже давно 17 і те що він - вампір. Дуже цікава книга, вже почала читати продовження.

Ох, скільки ж крику навколо цієї книжки було (і в плані захвату, і в плані болю), скільки мемів було навколо неї, скільки пародій і такого іншого, але чи спробував хтось подивитися далі просто погано написаного тексту? Вся справа в тому, що нічого просто так не стає феноменом, а особливо в літературі, таким чином книжка про кохання між дівчиною-підлітком і вампіром стала просто відповіддю на запит тогочасного читача. Справа в тому, що саме ця книжка чи не вперше звернула увагу видавців на нижчу цільову аудиторію - дівчата-підлітки і фактично змусила їх випускати більше подібного контенту (зрозуміло, що не через турботу, а через комерційну вигоду, але це інша справа). Просто Ізабелла Свон показала дівчатам, що це нормально ходити не лише в сексі-нарядах, не завжди бути граційною, не обов'язково мати особливо пишні форми, щоб подобатися комусь. Це нормально бути собою. До того ж, ніколи не розуміла цієї колотнечі довкола "Господи! Що сучасна молодь читає...!", адже для певного віку існують свої історії та емоції, які отримує читач від неї.

Дуже дивно було б переказувати короткий зміст цієї книги, адже кожен знає історію про просту дівчину Беллу та симпатичного вампіра Едварда Каллена (навіть ті, що переконують ніби ніколи не дивилися фільм). Тому просто підіб’ю підсумки. Чи є сильна різниця між екранізацією та книгою? О так! Якщо у фільмі нам показують Свон без емоцій та з вічним привідкритим ротом, то у книзі вона більш жива та навіть схильна до сарказму. Едвард ж постає перед нами красномовним молодиком (хоча який він молодик, хлопцю вже більше 100 років), який час від часу аж занадто всім переймається. Дивно було спостерігати такий контраст між фільмом та книгою, проте останнє сподобалося набагато більше. Легко було читати англійською? Я б сказала, що для повного розуміння всіх подій потрібно мати щонайменше рівень В2 англійської. Особливо треба було часто заглядати у словник під час діалогів вампірів, які полюбляли вживати застарілі слова, замість того, щоб краще маскуватися. Висновки Я би радила прочитати книги, щоб, по-перше, покращити свій рівень англійської мови, по-друге, з іншого боку поглянути на історію, по-третє, знайти упущені у фільмі факти. Буду обов’язково читати інші частини далі!