Книга Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму
Код товару: 888524
Опис книги
Характеристики
Відгуки
Наталья Наумова
26 квітня 2020 р
Свободу починаєш цінували лише тоді, коли її втратиш
Дівчата, що ви робили у 20 років? Мабуть, вчилися, зустрічалися з хлопцями, теревенили з подругами, ходили по барах, дискотеках і нічних клубах. Мріяли бути разом з коханою людиною, знайти хорошу роботу, подорожувати, можливо, створити сім’ю.
Саме про це мріяла і пересічна українська дівчина з Криму Ірина Агапєєва. Проте доля склала інакше. Через те, що під час прогулянки брат Ірини вліз у бійку з поліцейськими, він та Ірина опинилися на лаві підсудних, а згодом і у колонії. Ось так обірвалися мрії Ірини на щасливе, розмірене життя. Проте такий досвід допоміг їй стати письменницею і написати твір, що розкриває очі на українське правосуддя і систему покарань – «Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму».
Ірина послідовно описує свій шлях у СІЗО та у колонії, куди вона потрапила після суду. У книзі можна знайти детальний опис побуту затриманих та засуджених. Ірина знайомить читачів не тільки зі своєю історією, вона також розповідає про своїх співкамерниць, у кожної з яких своя вдача, доля і характер. У СІЗО і у тюрмі, як і в звичному житті, можна зустріти людей різного віку і соціального положення. Є тут «хороші» і «погані». Є своя ієрархія, а також цікаві способи зв’язку з чоловічим блоком і свободою.
Якщо чесно, я не чекала нічого особливого від цього твору, але він мене вразив, показав ту сторону життя, про яку я і не підозрювала.
1
Лилия Мурга
16 січня 2020 р
"Від суми та від тюрми не зарікайся"
Ніколи не можливо знати як обернеться твоє життя. Ти можеш бути найчеснішою людиною, не вплутуватись ні в які кримінальні історії; не робити, здавалося б, нічого протизаконного, але не все залежить від тебе. Адже, народ не з проста говорить: "Від суми та від тюрми не зарікайся". Так сталося і з героїнею книги "Троянди за колючкою", якою є сама авторка. Вона, не будучи злочинницею, втрапила за грати.
Це реальна історія звичайної середньостатистичної дівчини, яка на власному досвіді відчула як може перевернутись твоє життя і як це пережити. Бо як виявляється - пережити можна майже все. Головне, що ти візьмеш з цього.
Система покарання повинна бути спрямована на перевиховання злочинця, щоб він не мав наміру більше скоювати злочин. Але на практиці виходить зовсім інше. У в'язницю зачасту потрапляють не ті, хто скоїв злочин, а ті, кого вдалось впіймати.
І чи багато ми знаємо про те, в яких умов перебувають ув'язнені? Бо ж перед тим, що це злочинці, стоїть те, що насамперед - це живі люди, які мають ті ж переживання, емоції і думки, що і люди на волі. Вони не стають машинами для відбування покарання, в яких заморожується все живе з моментом потрапляння за грати.
Читати, щоб не відірватися від реальності; не зачерствіти; не забувати цінувати, то що маєш і розуміти, яке все крихке і змінне.
2
Олеся Тимчак
4 січня 2020 р
Випадково я натрапила на шедевр
Я зовсім не планувала читати цю книгу. Я ніколи раніше не чула про ні про Агапєєву, ні про "Троянди за колючкою". Я купила книгу своїй сестрі на день народження, бо вона була у її списку бажанок. Потім трапилося так, що я захворіла, а в хаті немає що читати. Перечитувати щось старе не хотіла, тому і взялася за "Троянди...". Я не очікувала від твору абсолютно нічого, а натомість отримала дуже сильну та проникливу історію.
Чесно, я ніколи не думала про наші тюрми. Ніколи не думала про людей, які там перебувають. Завжди вважала, що вони на це заслуговують, бо вчинили щось погане. Але виявилось трохи інакше.
"Троянди за колючкою" стала для мене книгою-одкровенням. Це історія, яка трапилася із самою письменницею. Коли одного дня вона, разом зі своїм братом, потрапляє у в'язницю. І ні, вони не зробили нічого поганого, просто виявились не в тому місці, не в той час.
І ось Ірині 18 років, а вона у жіночій тюрмі. Дівчина стикається із масою проблем: несправедливість, жахливі умови проживання та страх.
Але книга не тільки про погане. В ній є багато і позитивних ситуацій: інші жінки-ув'язнені, їхні затишні вечори та святкування свят. Виявилося, що в тюрмі живуть зовсім не монстри. А прості люди, які, інколи, потрапили туди, як і головна героїня, зовсім випадково.
А ще ця книга про те, що навіть у найсіріший день, може статися щось хороше. Що завжди знайдуться добрі люди, які допоможуть у важкій ситуації.
1
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися