П'єра Леметра я для себе вніс в перелік авторів, вартих уваги, після роману «До побачення там, на горі». Книга «Три дні й життя» ще більш утвердила правильність вибору. Дванадцятирічний хлопець в пориві невиправданого гніву ненароком вбиває свого шестирічного товариша-сусіда, а потім поспіхом приховує сліди свого злочину в лісі. Все містечко мобілізувалося на пошуки зниклого хлопчика, а малолітній злочинець перебуває у страху й щохвилини, щосекунди очікує на викриття і покарання. І тільки стихійне лихо відволікає людей від пошуків і зосереджує їх увагу на подоланні наслідків негоди. А вбивця сподівається, що повінь допоможе змити сліди його злочину. Здавалося б, небезпека минула і злочинець уникнув кари. Але тінь цього злочину роками переслідує вбивцю та тримає його у напрузі й страху... І навіть через багато років виявилося, що таємниця цього злочину - не така вже й таємниця. Бо як казав відомий кіногерой Глєб Жеглов, в кожній, навіть найпотаємнішій справі завжди знайдеться людина, яка щось чула, щось бачила, щось знає, пам'ятає або здогадується...