Дочитала «Толіків» і це найкраща книжка, яку ви можете взяти у відпустку чи на канікули в село) Я багато сміялася, у багатьох моментах впізнавала себе і від того ставало ще смішніше. Якими сміховинними зі сторони здаються усі ці наряжання перед дискотеками, поради з журналу «Cool girl» і намагання справити враження на найкрасивіших хлопців у тусовці. У мене немає таких братів, як у головної героїні, які придумують купу розваг та пригод і допомагають зробити твоє літо незабутнім. Але вони класно описані – різні, з такими характерами і такою любов’ю і турботою про молодшу сестру. Однак книжка не без недоліків. Багато різних деталей згадано і не мають продовження в історії. Деякі лінії обірвані, а деякі навпаки – проявлені тільки натяками, хоча я очікувала окремих історій. Деякі слова або вчинки героїв (Оксана до прикладу, щоб без спойлерів) викликають подив. В певних моментах початок і кінцівка книжки не сходяться, але то деталі. Якщо захотіти прикопатися – привід завжди знайдеться. Хоч пару раундів редагування цій книзі не завадили б, але я впевнена, що багато читачів навіть не звернуть на це увагу, бо читають її заради атмосфери того часу і можливості поринути у власні спогади. • Мені потрібні були як мінімум метелики в животі, а як максимум – ще й щоб той творець метеликів умів жартувати й мав таку відверту потужну чоловічу ауру, як у Томаса Гарді.

Книга, яка повертає у дитинство дівчинки із її братами в селі. Діти разом ростуть, потрапляють у пригоди, дорослішають, закохуються і з часом зустрічаються все рідше, але від цього їхній зв'язок не слабшає. Цікаво, смішно, тепло, по-сімейному. Прочитала сама, потім купувала ще на подарунок.

Книга дуже простенька. І не в сюжеті, звісно справа. А в авторській мові, пласкому гуморі. Є дві книги разних авторів саме про дитинство, які я колись прочитала. Пам'ятаю той післясмак. Але тут такого і близько не було. Хоча був один момент (на всю книгу), який і мене пройняв.