Книгу "Тіні забутих предків" читала із задоволенням. Наскільки добре передана ця атмосфера Карпат, Михайло Коцюбинський дуже гарно зобразив у творі життя звичайних гуцулів, їх звичаї та міфи. Головні герої твору це Іван та Марічка, їх історію кохання порівнюють з коханням Ромео та Джульетти з книги Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта". Іван з родини Палійчуків, а Марічка з Гутенюків, між цими родинами ворожнеча, але як в більшості історій знайдуться ті які зможуть покохати один одного незважаючи на сварку між їх родинами. Так трапилося і тут, Іван з Марічкою познайомились будучи ще дітьми, і з того часу проводили багато часу разом, до того самого рокового дня який змінив життя Івана назавжди.

Повість Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" це безперечно легендарна книга на всі віка. Твір письменника чудово описує тодішній устрій звичайної сім'ї гуцулів. Я бачила фільм, але саме після прочитання книги можна зрозуміти історію в самих кращих фарбах фантазії. Автор детально описує ті стародавні звичаї та обряди, якими жили люди в горах. Як проходило їхнє життя в будень і свято. Неймовірно важко читати про гірку долю двох закоханих, яким не судилось стати подружжям. Іван і Марічка - двоє дітей з різних сімей, до того ж ворогуючих, які познайомившись в час великого свята та при досить напружених обставинах, зберігали ті теплі почуття напротязі довгих років. Їхнє кохання перейшло з ніжного і дитячого в палке юнацьке, а потім стало безсмертним. Історія дуже нагадує роман про Ромео та Джульєтту, нагадує саме схожими життєвими обставинами для закоханих. В книзі наведено описи всяких обрядів і ворожінь, забобонів та приговорів, в які вірили гуцули (і по цей день напевно вірять, особливо найстаріші). Дивно і водночас цікаво читати як люди дбали за худобу і за достаток в домі, як вірили в різні сили природні і духовні). Сумно читати про трагічну історію загибелі юної дівчини, і неймовірну тугу її коханого за нею. Страшно перечитувати ті рядки, в яких змальовується зрада Палагни (Іванової дружини) з мольфаром Юрієм. Адже здавалось, що в ті давні часи не могло бути й мови про таку поведінку одруженої жінки, тим більше, десь в селі на очах у всіх односельчан. Розповідь інтригуюча та цікава, яка однозначно не залишить нікого байдужим.

Одним із моїх улюблених українських письменників-класиків ще із шкільних років є Михайло Коцюбинський. Його твори після прочитання не просто закохують у себе, а ше й надовго змушують до них повертатися. Мова автора,безперечно, майстерна і настільки чаруюча, що відірватися від тексту просто неможливо. Кожне речення наповнене детальними, однак не нудними, описами природи й побуту і українським колоритом. Герої у Коцюбинського неймовірно реалістичні, живі. Їхні долі, поведінка, зовнішність, особливості настільки яскраво та реалістично описані, що здається ніби такі персонажі дійсно існували. До того ж у творах письменника панує чарівна атмосфера українського, часто гуцульського, побуту. У тексті можна зустріти описи звичаїв, вірувань, свят українців двадцятого століття. І це все описане з такою любов'ю й майстерністю, що від прочитаного буквально швидше б'ється серця і з'являються ,,мурашки'' по тілу. На мою думку, із творчістю Михайла Коцюбинського повинен познайомитися кожен, оскільки його твори цікаві, повчальні, яскраві і неймовірно надихаючі...Вони беззаперечно варті уваги кожного читача!