Неймовірно потужна книга нігерійського автора Чинуа Аче́бе - про зіткнення двох світів: культур, вірувань, моралей. До неї все було не так. До неї не було відомо, як воно: коли вже не відрізняєш протагоністів від антагоністів; коли свариш себе за те, що раніше не дивився й не відчував далі своєї країни, своєї сім'ї, свого носа.. Справжні люди, цілі спільноти з чіткими правилами й своєю дисципліною - проти справжніх людей, які впевнені, що несуть свої правила й свої закони задля добробуту й розвитку таких відсталих, таких нецивілізованих й неосвічених африканців. Починається читання простими реченнями із майже примітивними думками й спогадами. Непомітно починаєш прив'язуватися до героїв, кожен з яких має такий свій, реальний характер, комплекси, особистість.. А потім отримуєш удар під дих. А там, ледь оговтався, вже починаються справжні сюжетні повороти. І ти вже ні на чиєму боці. Ти їх усіх розумієш, але нікого не підтримуєш. Відчуваєш, яке це щастя - не бути на їхньому місці... Найпотужніше у книзі (окрім щирого авторського письма) - усвідомлення того, що хай це й художня література, та вона з'явилася на базі реальних подій. І це не відпускає. Ніколи.