«Метаморфози» Публія Овідія Назона складаються з 15 книг. В безлічі поем автор описав майже дві сотні трансформацій, яких зазнав світ від часу свого створення. Останній сюжет цього, зізнаюсь, складного для сприйняття твору - це перетворення Юлія Цезаря на зірку. Варто також зазначити, що до кожного акту трансформації спонукає певний тип любові (найчастіше - ерос). Але часто ця пристрасть є руйнівною, насильницькою – коротше кажучи, нещасною. Цікаво, що жодна метаморфоза у цій книзі не відбувається миттєво: це завжди поступова, часто повільна і добре мотивована процедура. Прочитати цей вагомий як за змістом, так і за обсягом твір мене спонукало те, що письменники сотень наступних поколій, які пришли після Овідія, посилаються на «Метаморфози» лише трошечки рідше, ніж на Біблію. Вражає, правда? Читати книгу виявилось не легко, та я і не очікував цього – все ж таки маємо справу з античною літературою. Але твір однозначно вартий того, щоб бути прочитаним, тому дуже рекомендую його і всім вам.