Перше, що проходить в голову - це порівняння книги "Голодні ігри" з серіалом "Гра в кальмара". Для розваги сильні і багаті влаштовують реаліті-шоу на виживання. Переможець один, йому вся слава, почесті і гроші на безбідне життя. Події відбуваються в постапокаліптичному світі в новій державі Панем. Суспільство поділене на багатих і бідних. Головна героїня Кітнісс, щоб врятувати молодшу сестру стає добровольцем в голодних іграх. Життя на межі виживання і попередньо набуті навички допомагають їй на арені. Любовна лінія трохи згладжує жорстокість і несправедливість, яка вирує в округах Панему. Ця книга, мабуть які і інші схожі за тематикою, залишає за собою гіркий присмак. Сюжет динамічний, читається на одному диханні. Дуже цікаво, що чекає на героїв далі.

Події роману Сюзанни Коллінз «Голодні ігри» розгортаються в майбутньому, на території Північної Америки, через 75 років після кривавого повстання, яке відбулось в минулому. В результаті цього кривавого повстання утворилась нова держава Панем, зі столицею Капітолієм і 12 дистриктами – округами, промисловими регіонами, номери яких відповідають панівному в дистрикті соціальному становищу – чим вищим є номер, тим біднішими та безправнішими є жителі дистрикту. Це тоталітарна держава на чолі з диктатором президентом Снігоу. Тут присутня чітка диференціація за класовою ознакою – багаті мешканці столиці живуть за рахунок інших дистриктів. Голодні ігри – це щорічний розважальний турнір, що по суті являє собою гру на виживання. Під час «Жнив» (процедура відбору трибутів – учасників ігор) з кожного дистрикту методом жеребкування обирають хлопця та дівчину віком 12-18 років. Зрештою 24 учасники повинні боротися за виживання на спеціально створеній арені, а в живих має залишитись тільки один з них. Катніс Евердін, виступила добровольцем замість своєї молодшої сестри, якій випав жереб. Це стало поштовхом до руйнування системи. Героїня не тільки свідомо змінює правила гри, але й свідомість людей по той бік екрану, зрештою вона перетворюється на символ зародження, а потім і здійснення революції. Саме з цієї книжки розпочалось моє захоплення підлітковими антиутопіями. Рекомендую!

Роман рассказывает нам о 16-летней Китнисс Эвердин, которая ради спасения своей сестры, решает поучаствовать в смертельных играх. «Голодные игры» - невероятно популярная трилогия книг, которая можно сказать проложила путь в популяризации подростковых книг и началу массовых экранизаций историй о детишках, попадающие в смертельные приключения. Как по мне, книга хорошая, но могла быть лучше. Начало и сам мир голодных игр меня действительно заинтриговали и впечатлили, но по мере продолжения... весь интерес терялся и под конец совершенно пропал. Сам замысел игр на выживание действительно хороший, но реализация вышла не такой уж и удачной. Неудачной также была попытка объяснить и аргументировать причины создания и проведения этих игр. Что-то вроде желания власти показать своё величие было ну уж очень слабым и неубедительным ответом. Сложилось впечатление, что игры созданы для того, чтобы кучка извращенных людишек смогли понаблюдать за тем, как подростки убивают друг друга самыми разнообразными и жестокими способами. Также ожидалось чего-то большего от концовки. Можно сказать, что она меня даже разочаровала. Несмотря на все намёки на продолжение, не уверена, что там можно ещё показать. Хотя возможно следующая книга более понятнее объяснит всю сложившуюся ситуацию и нормально раскроет данный мир и его устои.