Дуже сподобалась книга, йду читати наступні частини, гарна історія кохання з предсмаком булінгу

Вперше читаю книгу такого жанру, і спочатку вона справді затягує: інтимні сцени інтригують, хвилюють, між героями є напруга. Але ближче до середини це вже перестає працювати, бо сцени й думки починають повторюватися. У якийсь момент ловиш себе на думці: «Це ми вже читали. І це теж. Скільки можна?» 😅 А ще мене страшенно дратувала головна героїня, яка до останнього не могла зрозуміти, навіщо Віт її покликав. Уже все давно очевидно, а вона продовжує ходити навколо цього, ніби автор навмисно залишив їй останній шматочок пазла, який вона ніяк не хоче вставити. Фінал узагалі пішов у напрямку романтичної мильної опери: трохи драми, трохи казки, трохи «і жили вони довго та щасливо». Для мене це вже було занадто. Загалом книгу можна читати на вечір, коли не хочеться взагалі думати, але на 624 сторінки матеріалу виявилося замало. Якби книгу скоротити й прибрати повтори, враження було б значно кращим.