Останній роман великого автора. Дуже французька книжка й водночас космополітична. Ода життю та його вишуканим інтелектуальним насолодам. У долі та творчості Філіппа Сол­лерса – письменника, редактора, критика, індивідуаліста, парадоксального та дивовижного провидця – є магія. Магія, народжена з його пристрасті до літератури, поезії, природи та музики, до романтичних зустрічей, до мистецтва таємниці та інтимності.

Вражає перелік постатей, які, наче у чорно-білій кінострічці, з’являються мов спалахи і знову зникають у темряві: Лакан, Селін, Барт, Бретон, Батай, Мальро, Рембо, Фуко, Арагон – друзі, протилежності, антагоністи. Хтось просто п’є каву з автором, хтось сперечається, хтось надихає, ба більше – впливає на його долю і змінює її, і вплив цей взаємний. І, звичайно, жінки, непрості стосунки з ними. Улюблена дружина Юлія Крістева, муза і візаві у полеміці; Домінік Ролен – «п’ятдесят років божевільного кохання» і щоденного листування...

Роман написано на кшталт «потоку свідомості», і саме це дає змогу автору торкнутися безлічі тем, зачепити різні царини історії, літератури, психології, філософії. Соллерс не нав’язує власну думку, він проводить читача, наче малу дитину, крізь події свого життя, крізь нагромадження думок, вражень і тео­рій, згадує, як сприймав усе це у свої різні роки, що саме і як привносив, у чому помилявся і змінював думку. «Таємний агент», який начебто відсторонено пильнує за життям...