Тадуш
Паперова книга | Код товару 1294202
Yakaboo 4.4/5
Автор
Артем Поспєлов
Видавництво
Видавництво 21
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х215 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Тадуш

Зоїку близько чотирьох тисяч днів, і таке ім’я хлопець обрав собі сам. Просто спочатку в його сім’ї помирає собака, а трохи згодом помирає Дід. Після смерті Діда родина починає розпадатися. Зоїк забуває минуле, але пам’ятає, що винен у тому, що сталося. Єдиний, хто знає, як усе було насправді, це друг на ім’я Малюк, якого він ніколи не бачив. З його допомогою Зоїк намагається все виправити. Він шукає місце для смерті Діда у своєму житті, а з нею і відповідь на питання — чи насправді любов означає жити довго та щасливо?

Видано у співпраці з Літературною агенцією OVO.

Характеристики
Автор
Артем Поспєлов
Видавництво
Видавництво 21
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х215 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Історія болю і втрат 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я точно буду перечитувати "Тадуш" - відчувається, що вона з тих книжок, які по-іншому відкриваються з кожним прочитанням. Бо книжка непроста, глибока і дуже емоційна.

    Розповідь від імені дитини, і хоч цей прийом досить популярний у сучасній літературі (або мені останнім часом трапляються такі книги частіше), тут ця дитина і її роздуми зовсім інші. Не те щоб Зоїк (головний герой і єдиний, чиє ім'я дізнається читач) висловлювався як дорослий, але по-іншому - однозначно.

    Тут є Мама, Баба, Дід, Дядько, Тітка і Малюк. Малюк - вигаданий друг, який постійно ділиться мудрістю і направляє Зоїка. Іноді його поради вилазять боком.

    Тадуш - це літній табір, який Малюк вперто називає Табором Душ. Але це книжка - не про пригоди дитини у таборі. "Тадуш" - це про розуміння світу маленькою людиною.

    Колись я слухала одне інтерв'ю з психологом, і він розповідав, що буквальне сприйняття фразеологізмів може бути ознакою ментального захворювання. Зоїк не розумів метафоричності вислову "на злодії шапка горить", і проводить аналогії з грабіжником із "Сам удома". Відлік часу тисячами днів замість років і ще низка ознак, які варто зауважити у творі, на мою думку, вказують на особливість героя.

    І тут важливо звернути увагу: це діти сприймають світ зовсім не так, як дорослі? А ми просто додумуємо за них, інтерпретуємо так, як звикли, як прийнято у суспільстві? Чи у Зоїка дійсно інакший погляд?
  •  
    Тадуш 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Тадуш» - це непроста і не до кінця зрозуміла історія, яка написана неймовірно майстерно! З перших речень читача ніби затягує у вир дитячих думок і особливого світосприйняття.
    Зоїку чотири тисячі днів і він не пам’ятає багато подій зі свого минулого. Він повинен згадати, - так йому постійно каже Малюк.
    «не слухай нікого, хто говорить, що минуле не варто пам’ятати. Не слухай того, хто скаже, що в ньому не варто копатися. Це не так. Минуле найголовніше. Воно - це все, що в тебе є. Це твій багаж. Він реальний і завжди буде з тобою. Він - це ти. Він - це результат».
    Цей Малюк - досить таки химерна постать. Я так і не зрозуміла до кінця, ким він був - уявним другом, альтер-его самого Зоїка, психічним розладом?? Тут більше запитань, ніж відповідей.
    А ще Зоїк впевнений, що він вбив свого Дідуся. Він бачить, чує і підмічає набагато більше, ніж думають дорослі. Він пропускає цей світ крізь себе і мандрує світом своїх спогадів.
    Ця книга не може залишити байдужим, хоч вона і досить нестандартна і не схожа на інші. Впевнена, паралельно читати ще щось - не вийде.
Купити - Тадуш
Тадуш
225 грн
Є в наявності
 

Рецензії Тадуш

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Історія болю і втрат 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я точно буду перечитувати "Тадуш" - відчувається, що вона з тих книжок, які по-іншому відкриваються з кожним прочитанням. Бо книжка непроста, глибока і дуже емоційна.

    Розповідь від імені дитини, і хоч цей прийом досить популярний у сучасній літературі (або мені останнім часом трапляються такі книги частіше), тут ця дитина і її роздуми зовсім інші. Не те щоб Зоїк (головний герой і єдиний, чиє ім'я дізнається читач) висловлювався як дорослий, але по-іншому - однозначно.

    Тут є Мама, Баба, Дід, Дядько, Тітка і Малюк. Малюк - вигаданий друг, який постійно ділиться мудрістю і направляє Зоїка. Іноді його поради вилазять боком.

    Тадуш - це літній табір, який Малюк вперто називає Табором Душ. Але це книжка - не про пригоди дитини у таборі. "Тадуш" - це про розуміння світу маленькою людиною.

    Колись я слухала одне інтерв'ю з психологом, і він розповідав, що буквальне сприйняття фразеологізмів може бути ознакою ментального захворювання. Зоїк не розумів метафоричності вислову "на злодії шапка горить", і проводить аналогії з грабіжником із "Сам удома". Відлік часу тисячами днів замість років і ще низка ознак, які варто зауважити у творі, на мою думку, вказують на особливість героя.

    І тут важливо звернути увагу: це діти сприймають світ зовсім не так, як дорослі? А ми просто додумуємо за них, інтерпретуємо так, як звикли, як прийнято у суспільстві? Чи у Зоїка дійсно інакший погляд?
  •  
    Тадуш 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Тадуш» - це непроста і не до кінця зрозуміла історія, яка написана неймовірно майстерно! З перших речень читача ніби затягує у вир дитячих думок і особливого світосприйняття.
    Зоїку чотири тисячі днів і він не пам’ятає багато подій зі свого минулого. Він повинен згадати, - так йому постійно каже Малюк.
    «не слухай нікого, хто говорить, що минуле не варто пам’ятати. Не слухай того, хто скаже, що в ньому не варто копатися. Це не так. Минуле найголовніше. Воно - це все, що в тебе є. Це твій багаж. Він реальний і завжди буде з тобою. Він - це ти. Він - це результат».
    Цей Малюк - досить таки химерна постать. Я так і не зрозуміла до кінця, ким він був - уявним другом, альтер-его самого Зоїка, психічним розладом?? Тут більше запитань, ніж відповідей.
    А ще Зоїк впевнений, що він вбив свого Дідуся. Він бачить, чує і підмічає набагато більше, ніж думають дорослі. Він пропускає цей світ крізь себе і мандрує світом своїх спогадів.
    Ця книга не може залишити байдужим, хоч вона і досить нестандартна і не схожа на інші. Впевнена, паралельно читати ще щось - не вийде.
  •  
    ....вірити попри все... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман, який затягнув з перших сторінок, тримав у напрузі, і залишив більше запитань , ніж відповідей. Але такий післясмак у книжках я люблю.
    Розповідь від імені хлопчика, який хворів. Його очима ми бачимо і його родину, оточення. Всі персонажі дещо узагальнені, припускаю, щоб показати, що такі випадки - не рідкість. Присутність Малюка. Я майже одразу зрозуміла, хто це.
    Наскрізною лінією всього роману є Дід Зоїка. Відчувається, що він був для родини Всім.
    Фінал, як на мене, відкритий. Моментами мені здавалось, що читаю "Квіти для Елджернона". Дуже хотілося б, щоб у хлопчика все склалось добре. Якщо ще не пізно...
  •  
    Табір для душ
    Легко про важке - це про книгу "Тадуш"
    Ця книга про складність життя очима малого хлопця.
    Книга починається з похорону, і про цю подію згадується протягом усієї книги.
    Читаючи цю книги ви мусите налаштуватись на зміну часових ліній, тобто розповідь ведеться про сьогодні, потім про вчора, а пізніше про завтра.
    Хлопчик на ім'я Зоїк захворів і все і його житті іде не так, він не ходить до школи, йому болить живіт, а потім помирає дід, Зоїк знає, що це він його вбив, але нікому про це не каже.
    Одночасно, поруч з ним майже постійно є Малюк, який ніби розумніший, і коментує життя Зоїка, але в той самий час, крім хлопця його більше ніхто не бачить...
    Отак от закрутила...
    І книгу я рекомендую, вона не завжди відкрита, деколи можна лише здогадуватись про справжній сенс, але книга завжди важлива!
    Змушує задуматись про своє внутрішнє я, бо що із нами буде, якщо ми перестанемо повністю контролювати свою свідомість.
    Читається дуже швидко, тому ви не пожалієте витраченого на неї часу, особливо хочу відзначити тактильну обкладинку, мені дуже сподобалось!
  •  
    Світ очима дитини
    Ця книга залишила багато запитань після прочитання. І дивно-приємний післясмак...

    Але я вважаю, що знайомство з автором дуже навіть вдале.

    Це історія дорослішання, історія сприйняття світу дитиною.

    Зоїк - хлопчик, якому понад 4000 днів. З цієї книги ми дізнаємось історію його сім'ї і самого Зоїка.

    Починається все із зізнання у вбивстві... Вбивстві власного діда.. Діда, який був опорою всієї сім' ї.

    А потім хронологія починає стрімко змінюватись і це так життєво, адже діти не вміють довго концентруватись на одному. Зізнаюсь, спочатку було нелегко орієнтуватись у цих скачках, але потім втягнулась.

    А ще у Зоїка є Мама, Мамин брат, Дідова жінка (знову ж таки як дитина думає - так і написано).

    А ще у Зоїка є/був пес. А потім з'явився Малюк. І Незнайомець, якого приводила додому Ма.

    А ще Зоїк є/був хворий, у нього болить/ів живіт. А ще деколи Зоїк робить божевільні речі.

    А "Тадуш" - це табір, в який відправили Зоїка. Правда, це Малюк його називає. Насправді назва інша. А табір є оздоровчим.

    А у фінал починається якийсь сюрреалізм. Фінал відкритий. І знову зізнаюсь, що я його не зрозуміла майже. Саме після фіналу залишились дуууууже багато питань.

    Однозначно рекомендую до ознайомлення
  •  
    Заплутано, глибоко та майстерно
    Чесно кажучи, з невеличким острахом починала читати цю книжку. Бачила до того моменту відгуки, що вона не має чіткої сюжетної лінії і написана у форматі "потоку свідомості". Але я точно не очікувала, що автор розблокує якісь мої дитячі страхи, спогади та переживання.

    Саме тому інколи книжку було читати навіть фізично важко та дискомфортно. Як на мене - це про майстерність автора, бо мене це зачепило за живе.

    На загал тема смерті табуйована і закрита, але тут цей шлейф проходить крізь увесь рукопис. Маленький Зоїк важко переживає втрату свого Діда, з яким, як мені здається, у нього був найтісніший зв'язок. Його мислення хаотичне, рване, тому подекуди важко зрозуміти, що відбувається у душі Зоїка. Тут і своєрідне розщеплення особистості, і нестача уваги, і купа комплексів, спричинених байдужістю дорослих.

    "Тадуш" потрапив у довгий список BBC-2021, і, як на мене, цей рукопис справді того вартий. Він дуже реалістичний та метафоричний водночас, відвертий у закладених сенсах та закритий з точки зору викладеної інформації.

    Заплутано, глибоко та майстерно. А нижче наведу парочку цитат:

    "Батько Тітки - хороша людина. Тобто, коли не п'є, - хороша, а коли п'є, то ніяка. Але п'яний він майже постійно, тож Дідів брат переважно ніхто".

    "Проходимо повз, бо знову потрібно тікати. Тут надто душно. Довкола надто багато душ".

 
Характеристики Тадуш
Автор
Артем Поспєлов
Видавництво
Видавництво 21
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х215 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1000
ISBN
978-617-614-320-8
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література