Історія про інакшість та прийняття себе. Руслана - лесбійка. Працює вчителькою молодших класів, живе з мамою, любить фотографувати та мріє знайти своє кохання. Але з усіх боків її цькують - мама мріє, щоб вона вже заспокоїлася і знайшла хлопця, брат-близнюк ревнує до неї свою дружину, на роботі недолюблюють, церква вважає її грішницею... Але от деколи її поведінка була дуже нелогічною. От, наприклад, вона проти відкритих стосунків, боїться розказувати людям про свою орієнтацію, не показує на людях почуття до коханої, але в той же час пропонує дівчині завести дитину. І вже не думаю, що дитину можуть цькувати за те, що вона живе з двома мамами... Багато різної "внутрішньої" інформації. Я дізналася як називаються різні ролі в одностатевих стосунках, про проблеми та бажання ЛГБТ-спільнот. Досить непогано, цікава історія про кохання, зраду, розчарування. Ще є лінія з чарівним перснем, що додає трохи містики історії. І відкритий фінал - не дуже я таке люблю, але тут це було логічно. Про саме видання - дуже цупкий папір, гарна якість друку

Некоторым людям было бы гораздо легче жить, если бы они не боялись общественного мнения. Вот например, Руся. Она лесби. И стесняется этого. А ведь ещё и мужчиной себя ощущает... Вообще, любовные отношения в этой книге даже завязываются очень странно, фактически лишь на одной сексуальной тяге. И это странно. На мой субъективный взгляд натуралки. Психическое состояние девушки можно анализировать бесконечно. Определенную роль в её характере сыграли эпизоды из болезненного детства - психологический абьюз матери и " синдром жертвы ", переданный по наследству. Эта книга вроде бы и хорошая, но некоторые моменты были для меня слишком странными. Ведь даже все отношения в книге - жертвенные по своей сути. Не увидела я там любви, одну похоть и жертвенность. А жаль. Но, читалась эта история легко и интересно. Да и пользу она действительно может кому нибудь принести. Поэтому, рекомендую!

Руслан і Руслана-двійнята. Водночас різні й одинакові, особливо у тому, що обоє закохуються в жінок. Чоловік рано одружився і обзавівся дітьми, а от дівчина досі в пошуках єдиної. Та якби це було єдиною проблемою. З моменту, коли Руслана призналася рідним про свою орієнтацію, вона стала "горем". Матір і до церкви водила на сповідь та покаяння, то в психушку, на "лікування". В той час дівчина прагнула тільки одного-бути собою настільки, щоб сміливо признатися світу не бувши осудженою. І тут життя дарує їй людину, яка змінює її світосприйняття і показує яким може бути життя вільним від осуду. Якщо ви гомофоб то зразу проминайте цю книгу, не читаючи анотацію. Адже в ній основна любовна тема, а також подробиці життя та відносин між двома жінками, двома чоловіками. Не оминає автор і ліжкових сцен з детальними описами, не тільки фізіологічну сторону, а й духовно-моральну. Ні, не збочено, не бридко, не вульгарно, а скоріше природно, звично і натурально. Та не одними любовними стосунками живуть герої. В них море переживань щодо місця в соціумі та відношення цього соціуму до "інших", навіть, якщо це найрідніші люди. Для одних героїв це свобода, адже їх оточення сприймає їх не осуджуючи, для інших-постійне відчуження. Це і переживання щодо роботи, освіти й постійна внутрішня боротьба. Попри все, можу назвати цю історію досить легкою в читанні. Немає надто сильних драматичних сцен протягом всієї книги, окрім фінальних. Вони дійсно зробили книгу небанальною і яскравою. Але не можу не відмітити мінус-багато узагальнень щодо ЛГБТ. Видно, що автор тему вивчала і опрацьовувала, але, напевно, таким чином виплеснула ці знання в певних "стандартах" тих, хто "в темі". Так, наче це обізнаність книжкова, а не дослідницько-біографічна.